Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Здійснення кримінально-процесуальної діяльності часом пов’язане з застосуванням державними органами, що ведуть процес, примусу відносно громадян, що залучені до кримінального судочинства. У ряді випадків учасники процесу та інші суб’єкти заважають розслідуванню і вирішенню кримінальних справ, не виконують процесуальні обов’язки, або своїми діями порушують порядок провадження у справі.

Для забезпечення розслідування закон передбачає систему заходів забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження за своїм характером не однакові, їх застосування переслідує різну мету. В залежності від таких обставин є підстави для класифікації заходів кримінально-процесуального примусу. Підготовка відповіді на перше запитання вимагає вивчення відповідних розділів підручника, а також ст.ст. 7³, 98¹, 106, 126, 136, 147, 148-165, 177, 178, 193, 205, 272, 165², 436 КПК. Необхідне засвоєння першого питання припускає уміння відобразити співвідношення понять: “заходи кримінально-процесуального примусу” – “запобіжні заходи”.

При обговоренні змісту конкретних заходів забезпечення кримінального провадження рекомендується дотримуватись такої послідовності:

а) підстави і мета застосування;

б) суб’єкти, що мають право застосовувати захід забезпечення кримінального провадження;

в) особи, відносно яких може застосовуватись конкретний захід забезпечення кримінального провадження;

г) порядок процесуального оформлення застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Зміст запобіжних заходів, що являються складовою частиною заходів забезпечення кримінального провадження, відноситься до обговорення третього питання заняття.

Підготовку до другого питання семінару слід розпочати в вивчення ч. 1 і ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК. Важливо звернути увагу на те, що “підстави” застосування запобіжних заходів і “мета” застосування – відрізняються за змістом категорії.

Під час заняття необхідно показати їх співвідношення крім того, слід пам’ятати, що запобіжні заходи, як правило, застосовуються до обвинуваченого, і тільки у виключних випадках – до підозрюваного. Саме цим відрізняються заходи забезпечення кримінального провадження, які застосовуються не тільки відносно підозрюваного та обвинуваченого, але і потерпілого, цивільного позивача, свідка. Обираючи захід забезпечення кримінального провадження, окрім підстав, що вказані у ч. 1 ст. 132 КПК, необхідно врахувати обставини, перелічені у ч. 3 ст. 132 та ст. 178 КПК.

Кримінально-процесуальним законодавством передбачений вичерпний перелік запобіжних заходів (ст. 176 КПК). Зміст кожного запобіжного заходу розкривається у спеціальних нормах (ст.ст. 179-183 КПК).

Розглядаючи такий запобіжний захід, як взяття під варту, важливо звернути увагу на питання оскарження до апеляційного суду постанови судді про обрання цього запобіжного заходу.

Процесуальний порядок обрання запобіжних заходів відображений у ст. 184 КПК. На занятті слід звернути увагу на зміст і форму постанови про застосування запобіжних заходів, а також перелікувати вимоги, що пред’являються до увідної, описової і результативної частини такої постанови.

Під час провадження у кримінальній справі обраний запобіжний захід обвинуваченому (підозрюваному), в залежності від обставин справ, може бути скасований або змінений. З метою засвоєння процесуального порядку зміни або скасування запобіжного заходу необхідно вивчити ст. 200 КПК.

Завдання для практичного заняття

1.Під час розслідування кримінального провадження про розкрадання матеріальних цінностей з крамниці, слідчий запросив продавців Травкіну та Чадову для допиту. Але у призначений час Чадова не з’явилась. Не з’явилась вона і тоді, коли слідчий направив їй повістку вдруге. Після чого слідчий склав постанову про привід Чадової, доручив черговому райвідділу примусово доставити її наступного дня о 9 годині ранку. Виконуючи постанову слідчого черговим нарядом о 7 годині ранку Чадова було доставлена у райвідділ, обурена такими діями робітників міліції, повідомила, що вона хвора, а з нею поводяться як з винуватою, того ж дня Чадова звернулась до прокурора зі скаргою.

Чи обґрунтована скарга Чадової?

2.Краско визнаний потерпілим у справі про розбійний напад, допитаний як потерпілий дав детальні пояснення про обставини скоєного злочину. Коли був затриманий підозрюваний Адамов. Слідчий вирішив пред’явити його Краско для впізнання. Але потерпілий відмовився з’явитись на виклик слідчого і пояснив, що до своїх показань йому нічого доповнити, він все розказав.

Яке рішення необхідно прийняти слідчому?

3.Завідуюча крамницею Попова і продавець Сизов, що обвинувачувались у розкрадання грошових коштів шляхом присвоєння, використовуючи своє службове становище, перешкоджали слідчому в провадженні слідчих дій, намагаючись переховати і знищити документи, впливали на свідків.

Яке рішення необхідно прийняти слідчому за таких обставин?

4. Під час допиту потерпілої по кримінальній справі про зґвалтування було встановлено, що вона бачила на грудях у чоловіка, який на неї напав, татуювання у вигляді птаха. За підозрою у вчиненні цього злочину був затриманий Титов. Після його допиту як підозрюваного слідчий склав постанову про освідування з метою виявлення на грудях Титова особливих прикмет, про які розповіла потерпіла. Але Титов заявив, що роздягатись не буде у присутності слідчого і він не має бажання щоб його тіло хтось розглядав.

Як необхідно поступити слідчому?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття	\|	Модуль № 2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.