Колоїдні поверхнево - активні речовини.

Лекція № 23

Тема:Основні групи ПАР, солюбілізація, гелеутворення, пептизація, синерезис, тиксотропія.

Мета:Знати основні групи ПАР: катіонні, аніонні, амфолітні та неіоногенні. Вміти визначати процеси солюбілізації, гелеутворення, пептизації, синерезисі, тиксотропії і приводити приклади.

До поверхнево - активних речовин відносять мила і солі пальмітинової, олеїнової, стеаринової кислот.

Алкалоїди, токсиди, білкові речовини схожі за дією на мила, дубильні речовини. Ці речовини важливі для визначення галузі н/г.

Мила та інші колоїди пар у розчині слабшої концентрації утворюють істинні розчини, розщеплюючись до молекул, з підвищенням концентрації цих розчинів їх молекули асоціюються по декілька разів. З підвищенням концентрації розчину кількість молекул у асоціаті зростає та асоціат переходить в колоїдну частинку. Цей момент у розчині характеризується визначенням рівноваги між колоїдним та істинним розчином, яка може зміщуватися в той чи інший бік в залежності від зовнішніх умов концентрації, температури. При підвищенні концентрації рівновага зміщується у бік колоїдного розчину. З підвищенням температури - в бік істинного розчину.

За властивістю дисоціації колоїдних розчинів всі ПАР розподіляють на 4 основні групи: аніонні, катіонні, амфолітні та неіоногенні.

Аніонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням великого поверхнево-активного аніону і катіону металу.

Катіонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням поверхнево-активного катіону, вони токсичні і використовують у якості дизенфикуючих речовин.

Амфолітні ПАР мають дві функціональні групи – кислотного та основного характеру. В залежності від рН середовища дисоціюють з утворенням поверхнево-активного катіону або аніону.

Неіоногенні ПАР не здатні до дисоціації.

Міцелоутворення наступає у тому випадку, якщо розчин досяг критичної концентрації, тобто має деяку кількість молекул, достатню для міцелоутворення. В залежності від природи дисперсійного середовища міцели мила мають різну будову наприклад: C₁₇H₃₅COONa у воді.

Оскільки мило - це сіль, а солі - електроліти і у воді дисоціюють на іони, то:

C₁₇H₃₅COONa Û C₁₇H₃₅COO^- + Na⁺

У воді будуть і молекули, і іони. Якщо більша концентрація, іони асоціюються С₁₇Н₃₅СОО^- - гідрофобні.

Міцела мила за будовою нагадує колоїдну частинку гідрофобного колоїдна. Ядро рихле, заходить мило. Якщо мило потрапляє в органічні рідини, тобто масло, тоді асоціант має вигляд: усередину ідуть головки, зовні - хвостики. Міцела стане гідрофільною. Більш стабільна міцела мила у воді. За допомогою мила змішуються незмішуванні рідини.

Солюбілізація — захоплення колоїдним ядром мила рідини природи, відмінної від природи дисперсного середовища.

Мило - стабілізатор і емульсій, і суспензій. Значення мила заключається в солюбілізації. Мило має миючу дію. Відмиває бруд. Мило адсорбується гідрофобними частинами (хвостиками) та частками бруду. Потім йде пептизація - перехід у розчин. Піноутворення - це здатність рідини утворювати в собі газоподібну дисперсну фазу, завдяки цієї властивості з піною уходить бруд.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практичне застосування коагуляції	\|	Зв'язанодисперсні системи, гелеутворення та пептизація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.