Спосіб ареалів

Ареалом називають область поширення якого-небудь явища. Ареал може бути неперервним, суцільним чи розсіяним. Розрізняють ареали абсолютні (за його межами явище не зустрічається) та відносні (територія, де явище володіє певними властивостями, наприклад, густота тварин достатня для промислового відстрілу).

Для передачі ареалів на тематичних картах використовують різні прийоми: обмеження ареалів суцільною чи пунктирною лінією певного рисунку; фарбування ареалу; штрихування ареалу; рівномірне розміщення в межах ареалу штрихових знаків (художніх чи символічних значків) без передачі його точних меж; написом в межах границь ареалу, окремим малюнком (художнім значком). Таке багатство прийомів оформлення ареалів дає можливість на одній карті показати навіть ті ареали, які перекриваються. На зоогеографічних та геоботанічних картах ареали використовуються як основний спосіб. Але можуть використовуватися як допоміжний спосіб (на карті четвертинних відкладів – ареали зледенінь, на карті магнітного схилення – магнітні аномалії).

Деколи ареали можна розглядати як окремий випадок способів якісного фону чи ізоліній, наприклад, виділити розселення якого-небудь народу на карті народів; виділити ареал, де не буває середніх добових температур менше 0°).

Ареали можна поєднувати із іншими способами картографування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Крапковий спосіб	\|	Спосіб знаків руху

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.