Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація та порядок здійснення землеустрою

Зміст землеустрою

Землеустрій, згідно із статтею 184 Земельного кодексу України, передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

є) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Важливим аспектом землеустрою є його зміст. Саме змісту землеустрою присвячена коментована стаття.

Встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань виділено в особливий вид землеустрою у зв'язку із специфікою зазначених робіт. Основою для виконання відповідних робіт є план земельно-господарського устрою населених пунктів, план відводу земельних ділянок, наданих відповідним особам у власність або користування.

Зокрема, план земельно-господарського устрою населеного пункту складається на основі генерального плану цього населеного пункту і затверджується відповідним органом місцевого самоврядування. Він містить дані про: поділ земель за використанням відповідно до цільового призначення; поділ земель за формами власності і користування; організаційні, правові, фінансові та інші заходи по вдосконаленню структури територій, освоєнню земель, покращенню їх якості, рекультивації і консервації, інженерному захисту; необхідність і обсяги економічного стимулювання щодо раціонального використання і охорони земель; вихідні дані для обчислення розмірів земельного податку і орендної плати, надання пільг по земельному оподаткуванню, обґрунтування і визначення загального обсягу земельного податку; заходи щодо забезпечення режиму використання земель в охоронних і захисних зонах, відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам внаслідок встановлення таких зон; напрямки природоохоронної діяльності.

Планами земельно-господарського устрою у відповідності з нормативно-правовими актами передбачається особливий режим використання земель у: санітарно-захисних зонах, шкідливих і небезпечних промислових, складських і комунальних підприємств; зонах і округах санітарної охорони курортів; зонах санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд; водоохоронних зонах водоймищ і річок, узбережжя водосховищ, Чорного і Азовського морів; зонах охорони ландшафту, пам'яток історії і культури, зонах регулювання забудови; охоронних зонах заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів; зонах залягання корисних копалин; сейсмічних зонах та зонах руйнування земної поверхні, зсувів, затоплення і підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів.

Розробка загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель, а також складання схем землеустрою, розроблення технікоекономічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень є правовою основою для проведення державними органами необхідних заходів по раціональному використанню земель.

Зазначені програми і схеми включають прогнозні розробки з питань раціональної організації території, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від вітрової і водної ерозії й інших негативних процесів, консервації деградованих сільськогосподарських угідь, рекультивації порушених земель і т.п.

Схеми використання й охорони земельних ресурсів, а також схеми землевпорядження областей і районів необхідні для розробки довгострокових прогнозів або середньострокових передпланових документів, що забезпечують наукове обґрунтування раціональної експлуатації й охорони земельних ділянок. Крім того, зазначені схеми є основою для складання проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землеустрою, різних перед проектних і проектних розробок.

Важливого значення набуває така землевпорядна дія, як обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. (із наступними змінами та доповненнями), території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів. Землі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, належать до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а землі рекреаційних територій — до категорії земель рекреаційного призначення.

Збереження відповідних територій та об'єктів забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних та рекреаційних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері.

Утворення нових і упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань вимагають рішення про надання і вилучення земель, виділенні орендованих ділянок, відвід угідь для ведення селянських або фермерських господарств. Вони приймаються також при реорганізації господарств. Крім того, землевпорядні дії усувають недоліки землеволодінь і землекористувань (уклинювання, украплювання, незручності обслуговування окремих ділянок і т.п.)

Складання проектів відведення земельних ділянок є однією з функцій обласних, Київського та Севастопольського міських та відділів районних управлінь земельних ресурсів. Складання відповідних проектів здійснюється за рахунок бюджетних коштів, або коштів замовників, яким відводяться земельні ділянки.

Складання проектів відведення земельних ділянок виконується у дві стадії: попереднє погодження місця розташування об'єкта; складання проекту відведення земельної ділянки. Попереднє погодження проводиться з органами місцевого самоврядування, власниками землі або землекористувачами, землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами та органами у справах будівництва, архітектури та житлової політики. В погоджених висновках повинні вказуватися наявні сервітути та обмеження щодо використання земельних ділянок. Матеріали попереднього погодження є складовою частиною до проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки складається лише після подання відповідних документів і затверджується в установленому порядку після погодження його власником землі або землекористувачем та отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

Встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок відбувається за допомогою межових знаків встановленого зразка. Перенесення проекту землеустрою на місцевість проводиться за участю представників заінтересованих власників землі, землекористувачів (в т.ч. орендарів). Виконана робота оформляється актом встановленого зразка з додатком робочого креслення перенесених меж.

Підготовка документів, що посвідчують право власності або право користування землею виконується на підставі робіт по кадастровому землеустрою (інвентаризація земель та юридичне підтвердження права на земельну ділянку). До технічної документації по виготовленню документів, додаються висновки: органів земельних ресурсів про право власників або землекористувачів на земельну ділянку у відповідності з чинним законодавством; органів у справах будівництва та архітектури про наявні обмеження на використання земельних ділянок та сервітути. Вказані висновки надаються перед складанням відповідного технічного завдання на виконання землевпорядних робіт. На плані земельної ділянки, який є складовою технічної документації, наносяться межі обмежень і сервітутів. Копія технічної документації по оформленню права на земельну ділянку видається землевласнику або землекористувачу.

Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін упорядкування угідь, відноситься до різновиду внутрішньогосподарського землеустрою.

Внутрішньогосподарська організація земель, що знаходяться у власності чи користуванні (у т.ч. і на умовах оренди), проводиться в зв'язку з об'єктивними змінами економічних, природних, територіальних і інших умов виробництва.

Результатом цих дій є складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою, що визначає основу правового режиму використання земель даного господарства. Одночасно з цим встановлюються чи уточнюються права та й обов'язки власників земельних ділянок або землекористувачів. Сам же проект після необхідних затверджень стає юридичною основою для наступних внутрішньогосподарських заходів (меліоративних, культурно-технічних, агрогосподарських і т.п.).

Змістом проектів, пов'язаних з охороною земель повинна бути розробка системи організаційних, економічних, правових, інженерних і інших заходів, спрямованих на їх захист від необґрунтованого вилучення із сільськогосподарського обороту, нераціонального використання, шкідливих антропогенних і природних впливів з метою підвищення ефективності природокористування і створення сприятливого екологічного середовища.

До іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель, розробка якої передбачена в коментованій статті, слід віднести: прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель; схеми землеустрою; проекти створення нових землеволодінь і землекористувань; проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організації, особистих селянських, фермерських законодавств; робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель. Зазначена землевпорядна документація складається обласним, Київським та Севастопольським міськими управліннями або районними відділами земельних ресурсів.

Авторський нагляд за виконанням проектів з використання та охорони земель здійснюють власники земельних ділянок, землекористувачі, в т.ч. орендарі земельних ділянок. Основною його метою є реалізація проектів землеустрою, а при необхідності — внесення змін у складені проекти.

На даний час законодавством не урегульована методика проведення авторського нагляду, тому вона має регіональний характер і потребує подальшого удосконалення.

Проведені в процесі землеустрою топографо-геодезичні, картографічні, ґрунтові, геоботанічні, а також і ті обстеження і розвідування земель спрямовані на розробку вихідних графічних, економічних і інших матеріалів для проведення всіх інших землевпорядних дій. Вони можуть здійснюватися як у комплексі з іншими землевпорядними діями, так і самостійно. Матеріали обстежень характеризують якісний стан земель, ступінь їхньої придатності для відповідних господарських потреб і є базою для створення землевпорядних і інших проектів.

Статтею 185 Земельного кодексу України визначено, що:

1. Землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

2. Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Землеустрій здійснюють за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Формою землеустрою є землевпорядний процес.

Землевпорядний процес — це загальний порядок виконання окремих землевпорядних дій. Він складається з таких взаємопов'язаних стадій, що послідовно виконуються: порушення клопотання про проведення землевпорядної дії; підготовчі роботи щодо складання проекту землеустрою; складання проекту землеустрою; розгляд проекту, проектної документації; затвердження проекту; перенесення проекту в натуру (на місцевість); оформлення та видача землевпорядних матеріалів і документів; здійснення авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою.

Здійснення землеустрою покладається на Державний комітет України по земельних ресурсах, Рескомзем АР Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, міські (міст обласного, районного значення) та районні управління (відділи) земельних ресурсів. В Державному бюджеті України, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах передбачаються відповідні статті видатків на проведення землеустрою щодо встановлення меж адміністративно-територіальних утворень, розробки загальнодержавних та регіональних програм використання та охорони земель, розробки техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень, та деякі інші.

Складання проектів відведення земельних ділянок для юридичних та фізичних осіб здійснюється за рахунок коштів останніх. Роботи виконуються на підставі угод між замовниками та виконавцями на розробку відповідних проектів.

Землеустрій здійснюється відповідно до закону в формі землевпорядного процесу. Землевпорядний процес — це загальний порядок виконання окремих землевпорядних дій. Він складається із наступних взаємопов'язаних і послідовно виконуваних стадій: порушення клопотання про проведення землевпорядної дії; підготовчі роботи щодо складання проекту землеустрою; складання проекту землеустрою; розгляд проекту, проектної документації; затвердження проекту; перенесення проекту в натуру (на місцевість); оформлення і видача землевпорядних матеріалів і документів; здійснення авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою.

Кожна з цих стадій здійснюється по визначеній процедурі, встановленій в наказах, інструкціях, методичних рекомендаціях Державного комітету України по земельних ресурсах, інших центральних органів виконавчоївлади в сфері економії і природнихресурсів.

9.6. Розгляд і затвердження землевпорядної документації

Земельним кодексом України (стаття 186.) встановлено порядокрозгляду і затвердження землевпорядної документації, який складається із наступних етапів:

1. розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земельних ділянок із земель
державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

2. зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

3. прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.

Розгляд та затвердження землевпорядної документації є частиною землевпорядного процесу, стадії якого перераховані в коментарі до попередньої статті. Самена цих стадіях відбувається їх попередній розгляд, погодження та затвердження. Коло суб'єктів, якимнадається право розглядати та затверджувати землевпорядну документацію складається із органів місцевого самоврядування, власників землі, землекористувачів та інших суб'єктів, які є замовниками відповідних проектів.

Обов'язковою умовою затвердження прогнозних матеріалів використання і охорони земель, проектів землеустрою, матеріалів державного земельного кадастру, проектів з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, техніко-економічних матеріалів обґрунтування, використання і охорони земель є проведення відносно них державної землевпорядної експертизи. У процесі реалізації зазначених завдань важливим є проведення державної землевпорядної експертизи, яка визначає: питання правового забезпечення проектних рішень; відповідність передбачених заходів завданню на проектування, вимогам раціонального використання й охорони земель та нормативно-технічним документам; запропоновані проектною документацією рішення відносно знімання, збереження та використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель, проведенням їх рекультивації.

Державна землевпорядна експертиза може здійснюватися: безпосередньо спеціалістами органів земельних ресурсів; експертними комісіями, спеціально створеними із спеціалістів Держкомзему України та інших міністерств і відомств для розгляду особливо складних і важливих об'єктів; проектними, науково-дослідними та іншими організаціями і спеціалістами відповідного профілю. До проведення державної землевпорядної експертизи не можуть залучатися проектні, науково-дослідні та інші організації (розробники), спеціалісти яких брали участь у розробці проектно-технічної документації.

Державна землевпорядна експертиза проводиться: Держкомземом України — до 30 днів; Рескомземом АРК, обласними, Київським та Севастопольським міським головними управліннями земельних ресурсів — до 20 днів. Про залучення до проведення експертизи спеціалістів проектних, науково-дослідних та інших організацій строки визначаються договором.

Експертиза проектної документації проводиться за кошти замовника. її висновки зберігають свою силу протягом періоду дії документації, після чого в разі, якщо передбачені проектні рішення не реалізовані, вона підлягає повторній державній землевпорядній експертизі.

Результати експертизи викладаються у формі висновків, які повинні зводитися до трьох можливих варіантів:

— проектна документація розроблена згідно з вимогами земельного законодавства і діючих нормативно-технічних документів, позитивно оцінюється. При потребі, погодження може обумовлюватися повними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок;

— проектна документація, яка не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства і діючих нормативно-технічних документів, повертається на доопрацювання;

— у випадках, якщо проектна документація не відповідає вимогам земельного законодавства і є неприйнятною щодо раціонального використання і охорони земель, вона оцінюється негативно і не погоджується.

Висновки набувають правового статусу державної землевпорядної експертизи після затвердження їх відповідно керівництвом Держкомзему України, Рескомзему АРК, обласними, Київським та Севастопольським міським головними управліннями земельних ресурсів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття землеустрою	\|	Земля, як об’єкт власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.