• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація та порядок здійснення землеустрою

Зміст землеустрою

Землеустрій, згідно із статтею 184 Земельного кодексу України, передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення но­вих;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

є) встановлення в натурі (на місцевості) меж зе­мельних ділянок;

є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографіч­них, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Важливим аспектом землеустрою є його зміст. Саме змісту землеустрою присвячена коментована стаття.

Встановлення (відновлення) на місцевості меж ад­міністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань виділено в особливий вид землеустрою у зв'язку із специфікою зазначених робіт. Ос­новою для виконання відповідних робіт є план земель­но-господарського устрою населених пунктів, план від­воду земельних ділянок, наданих відповідним особам у власність або користування.

Зокрема, план земельно-господарського устрою на­селеного пункту складається на основі генерального плану цього населеного пункту і затверджується від­повідним органом місцевого самоврядування. Він мі­стить дані про: поділ земель за використанням відпо­відно до цільового призначення; поділ земель за фор­мами власності і користування; організаційні, правові, фінансові та інші заходи по вдосконаленню структури територій, освоєнню земель, покращенню їх якості, ре­культивації і консервації, інженерному захисту; необ­хідність і обсяги економічного стимулювання щодо раціонального використання і охорони земель; вихід­ні дані для обчислення розмірів земельного податку і орендної плати, надання пільг по земельному оподат­куванню, обґрунтування і визначення загального обсягу земельного податку; заходи щодо забезпечення режи­му використання земель в охоронних і захисних зонах, відшкодування збитків власникам землі і землекори­стувачам внаслідок встановлення таких зон; напрям­ки природоохоронної діяльності.

Планами земельно-господарського устрою у відпо­відності з нормативно-правовими актами передбачаєть­ся особливий режим використання земель у: санітар­но-захисних зонах, шкідливих і небезпечних промис­лових, складських і комунальних підприємств; зонах і округах санітарної охорони курортів; зонах санітар­ної охорони джерел водопостачання, водоочисних спо­руд; водоохоронних зонах водоймищ і річок, узбереж­жя водосховищ, Чорного і Азовського морів; зонах охорони ландшафту, пам'яток історії і культури, зонах регулювання забудови; охоронних зонах заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів; зонах залягання корисних копалин; сейсмічних зонах та зонах руйнування земної поверхні, зсувів, затоплення і підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів.

Розробка загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель, а також складання схем землеустрою, розроблення технікоекономічних обґрунтувань використання та охорони земель відпо­відних адміністративно-територіальних утворень є пра­вовою основою для проведення державними органами необхідних заходів по раціональному використанню земель.

Зазначені програми і схеми включають прогнозні розробки з питань раціональної організації території, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від віт­рової і водної ерозії й інших негативних процесів, консервації деградованих сільськогосподарських угідь, рекультивації порушених земель і т.п.

Схеми використання й охорони земельних ресурсів, а також схеми землевпорядження областей і районів необхідні для розробки довгострокових прогнозів або середньострокових передпланових документів, що за­безпечують наукове обґрунтування раціональної екс­плуатації й охорони земельних ділянок. Крім того, зазначені схеми є основою для складання проектів між­господарського і внутрішньогосподарського землеуст­рою, різних перед проектних і проектних розробок.

Важливого значення набуває така землевпорядна дія, як обґрунтування встановлення меж територій з особли­вими природоохоронними, рекреаційними і заповідни­ми режимами. Відповідно до Закону України «Про при­родно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. (із наступними змінами та доповненнями), території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, есте­тичну, господарську, а також історико-культурну цін­ність, підлягають комплексній охороні, порядок здійс­нення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів. Землі територій та об'єк­тів природно-заповідного фонду, належать до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохорон­ного призначення, а землі рекреаційних територій — до категорії земель рекреаційного призначення.

Збереження відповідних територій та об'єктів забез­печується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних та рекреаційних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективно­го використання; додержання вимог щодо охорони те­риторій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої ді­яльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; проведення широкого між­народного співробітництва у цій сфері.

Утворення нових і упорядкування існуючих земле­володінь і землекористувань вимагають рішення про надання і вилучення земель, виділенні орендованих ділянок, відвід угідь для ведення селянських або фер­мерських господарств. Вони приймаються також при реорганізації господарств. Крім того, землевпорядні дії усувають недоліки землеволодінь і землекористувань (уклинювання, украплювання, незручності обслугову­вання окремих ділянок і т.п.)

Складання проектів відведення земельних ділянок є однією з функцій обласних, Київського та Севастополь­ського міських та відділів районних управлінь земель­них ресурсів. Складання відповідних проектів здійс­нюється за рахунок бюджетних коштів, або коштів замовників, яким відводяться земельні ділянки.

Складання проектів відведення земельних ділянок виконується у дві стадії: попереднє погодження міс­ця розташування об'єкта; складання проекту відве­дення земельної ділянки. Попереднє погодження про­водиться з органами місцевого самоврядування, влас­никами землі або землекористувачами, землевпоряд­ними, природоохоронними, санітарними органами та органами у справах будівництва, архітектури та жит­лової політики. В погоджених висновках повинні вказуватися наявні сервітути та обмеження щодо використання земельних ділянок. Матеріали поперед­нього погодження є складовою частиною до проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки складається лише після подання відповідних документів і затвер­джується в установленому порядку після погодження його власником землі або землекористувачем та отри­мання позитивного висновку державної землевпоряд­ної експертизи.

Встановлення в натурі (на місцевості) меж земель­них ділянок відбувається за допомогою межових зна­ків встановленого зразка. Перенесення проекту земле­устрою на місцевість проводиться за участю представ­ників заінтересованих власників землі, землекористу­вачів (в т.ч. орендарів). Виконана робота оформляєть­ся актом встановленого зразка з додатком робочого креслення перенесених меж.

Підготовка документів, що посвідчують право влас­ності або право користування землею виконується на підставі робіт по кадастровому землеустрою (інвентари­зація земель та юридичне підтвердження права на зе­мельну ділянку). До технічної документації по вигото­вленню документів, додаються висновки: органів земель­них ресурсів про право власників або землекористува­чів на земельну ділянку у відповідності з чинним за­конодавством; органів у справах будівництва та архітек­тури про наявні обмеження на використання земельних ділянок та сервітути. Вказані висновки надаються пе­ред складанням відповідного технічного завдання на виконання землевпорядних робіт. На плані земельної ділянки, який є складовою технічної документації, на­носяться межі обмежень і сервітутів. Копія технічної документації по оформленню права на земельну ділян­ку видається землевласнику або землекористувачу.

Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін упорядку­вання угідь, відноситься до різновиду внутрішньогос­подарського землеустрою.

Внутрішньогосподарська організація земель, що зна­ходяться у власності чи користуванні (у т.ч. і на умо­вах оренди), проводиться в зв'язку з об'єктивними змінами економічних, природних, територіальних і ін­ших умов виробництва.

Результатом цих дій є складання проекту внутріш­ньогосподарського землеустрою, що визначає основу правового режиму використання земель даного гос­подарства. Одночасно з цим встановлюються чи уточ­нюються права та й обов'язки власників земельних ді­лянок або землекористувачів. Сам же проект після не­обхідних затверджень стає юридичною основою для наступних внутрішньогосподарських заходів (меліора­тивних, культурно-технічних, агрогосподарських і т.п.).

Змістом проектів, пов'язаних з охороною земель по­винна бути розробка системи організаційних, еконо­мічних, правових, інженерних і інших заходів, спря­мованих на їх захист від необґрунтованого вилучен­ня із сільськогосподарського обороту, нераціонально­го використання, шкідливих антропогенних і природ­них впливів з метою підвищення ефективності при­родокористування і створення сприятливого екологіч­ного середовища.

До іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель, розробка якої передбачена в коментованій статті, слід віднести: про­гнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель; схеми землеустрою; проекти створення нових землеволодінь і землекористувань; проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організації, особистих селянсь­ких, фермерських законодавств; робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним по­ліпшенням та охороною земель. Зазначена землевпо­рядна документація складається обласним, Київським та Севастопольським міськими управліннями або рай­онними відділами земельних ресурсів.

Авторський нагляд за виконанням проектів з ви­користання та охорони земель здійснюють власники земельних ділянок, землекористувачі, в т.ч. орендарі земельних ділянок. Основною його метою є реалізація проектів землеустрою, а при необхідності — внесення змін у складені проекти.

На даний час законодавством не урегульована ме­тодика проведення авторського нагляду, тому вона має регіональний характер і потребує подальшого удоско­налення.

Проведені в процесі землеустрою топографо-геоде­зичні, картографічні, ґрунтові, геоботанічні, а також і ті обстеження і розвідування земель спрямовані на роз­робку вихідних графічних, економічних і інших мате­ріалів для проведення всіх інших землевпорядних дій. Вони можуть здійснюватися як у комплексі з іншими землевпорядними діями, так і самостійно. Матеріали обстежень характеризують якісний стан земель, ступінь їхньої придатності для відповідних господарських потреб і є базою для створення землевпорядних і ін­ших проектів.

Статтею 185 Земельного кодексу України визначено, що:

1. Землеустрій здійснюється державними та інши­ми землевпорядними організаціями за рахунок ко­штів Державного бюджету України, бюджету Авто­номної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а та­кож коштів громадян та юридичних осіб.

2. Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Землеустрій здійснюють за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Формою землеустрою є землевпорядний процес.

Землевпорядний процес — це загальний порядок вико­нання окремих землевпорядних дій. Він складається з таких взаємопов'язаних стадій, що послідовно виконуються: пору­шення клопотання про проведення землевпорядної дії; підго­товчі роботи щодо складання проекту землеустрою; складан­ня проекту землеустрою; розгляд проекту, проектної доку­ментації; затвердження проекту; перенесення проекту в на­туру (на місцевість); оформлення та видача землевпорядних матеріалів і документів; здійснення авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою.

Здійснення землеустрою покладається на Держав­ний комітет України по земельних ресурсах, Рескомзем АР Крим, обласні, Київське і Севастополь­ське міські головні управління земельних ресурсів, міські (міст обласного, районного значення) та районні управління (відділи) земельних ресурсів. В Державному бюджеті України, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах передбачаються відповідні статті видатків на проведення землеустрою щодо встановлен­ня меж адміністративно-територіальних утворень, роз­робки загальнодержавних та регіональних програм використання та охорони земель, розробки техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень, та деякі інші.

Складання проектів відведення земельних ділянок для юридичних та фізичних осіб здійснюється за ра­хунок коштів останніх. Роботи виконуються на підставі угод між замовниками та виконавцями на розробку відповідних проектів.

Землеустрій здійснюється відповідно до закону в формі землевпорядного процесу. Землевпорядний про­цес — це загальний порядок виконання окремих зем­левпорядних дій. Він складається із наступних взає­мопов'язаних і послідовно виконуваних стадій: пору­шення клопотання про проведення землевпорядної дії; підготовчі роботи щодо складання проекту землеуст­рою; складання проекту землеустрою; розгляд проек­ту, проектної документації; затвердження проекту; перенесення проекту в натуру (на місцевість); оформ­лення і видача землевпорядних матеріалів і докумен­тів; здійснення авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою.

Кожна з цих стадій здійснюється по визначеній про­цедурі, встановленій в наказах, інструкціях, методичних рекомендаціях Державного комітету України по земель­них ресурсах, інших центральних органів виконавчоївлади в сфері економії і природнихресурсів.

9.6. Розгляд і затвердження землевпорядної документації

Земельним кодексом України (стаття 186.) встановлено порядокрозгляду і затвердження землевпорядної документації, який складається із наступних етапів:

1. розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідни­ми органами виконавчої влади або органами місце­вого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідни­ми органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земельних ділянок із земель
державної чи комунальної власності затверджують­ся органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упо­рядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розгляда­ються і затверджуються замовниками цих проектів.

2. зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішен­ням органів виконавчої влади, органів місцевого са­моврядування або власників землі та землекористу­вачів, які затвердили ці проекти.

3. прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державно­го земельного кадастру, проекти з питань викорис­тання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали об­ґрунтувань використання і охорони земель підляга­ють державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.

Розгляд та затвердження землевпорядної докумен­тації є частиною землевпорядного процесу, стадії яко­го перераховані в коментарі до попередньої статті. Самена цих стадіях відбувається їх попередній розгляд, погодження та затвердження. Коло суб'єктів, якимнадається право розглядати та затверджувати земле­впорядну документацію складається із органів місце­вого самоврядування, власників землі, землекористува­чів та інших суб'єктів, які є замовниками відповідних проектів.

Обов'язковою умовою затвердження прогнозних матеріалів використання і охорони земель, проектів землеустрою, матеріалів державного земельного када­стру, проектів з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, техніко-економічних матеріалів обґрунтування, використання і охоро­ни земель є проведення відносно них державної зем­левпорядної експертизи. У процесі реалізації зазначених завдань важливим є про­ведення державної землевпорядної експертизи, яка визна­чає: питання правового забезпечення проектних рішень; від­повідність передбачених заходів завданню на проектування, вимогам раціонального використання й охорони земель та нормативно-технічним документам; запропоновані про­ектною документацією рішення відносно знімання, збере­ження та використання родючого шару ґрунту при прове­денні робіт, пов'язаних із порушенням земель, проведенням їх рекультивації.

Державна землевпорядна експертиза може здійсню­ватися: безпосередньо спеціалістами органів земельних ресурсів; експертними комісіями, спеціально створени­ми із спеціалістів Держкомзему України та інших міністерств і відомств для розгляду особливо складних і важливих об'єктів; проектними, науково-дослідними та іншими організаціями і спеціалістами відповідного профілю. До проведення державної землевпорядної експертизи не можуть залучатися проектні, науково-дослідні та інші організації (розробники), спеціалісти яких брали участь у розробці проектно-технічної до­кументації.

Державна землевпорядна експертиза проводиться: Держкомземом України — до 30 днів; Рескомземом АРК, обласними, Київським та Севастопольським мі­ським головними управліннями земельних ресурсів — до 20 днів. Про залучення до проведення експертизи спеціалістів проектних, науково-дослідних та інших організацій строки визначаються договором.

Експертиза проектної документації проводиться за кошти замовника. її висновки зберігають свою силу протягом періоду дії документації, після чого в разі, якщо передбачені проектні рішення не реалізовані, вона підлягає повторній державній землевпорядній експертизі.

Результати експертизи викладаються у формі вис­новків, які повинні зводитися до трьох можливих ва­ріантів:

— проектна документація розроблена згідно з ви­могами земельного законодавства і діючих норматив­но-технічних документів, позитивно оцінюється. При потребі, погодження може обумовлюватися повними умовами щодо додаткового опрацювання деяких пи­тань, внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок;

— проектна документація, яка не в повній мірі від­повідає вимогам земельного законодавства і діючих нормативно-технічних документів, повертається на доопрацювання;

— у випадках, якщо проектна документація не від­повідає вимогам земельного законодавства і є неприй­нятною щодо раціонального використання і охорони земель, вона оцінюється негативно і не погоджується.

Висновки набувають правового статусу державної землевпорядної експертизи після затвердження їх від­повідно керівництвом Держкомзему України, Рескомзему АРК, обласними, Київським та Севастополь­ським міським головними управліннями земельних ресурсів.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. The peace – порядок
5. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
6. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
7. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
8. Адміністративно-територіальна організація
9. Алгоритм здійснення купівлі
10. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
11. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
12. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.

Переглядів: 2553