Показники використання оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники.

Оборотність обігових коштів (тривалість одного обороту, швидкість обороту) характеризує період, за який обігові кошти підприємства роблять один оборот і розраховується за формулою:

ОБ = (С ´ Д) : РП (6.10),

де ОБ – оборотність обігових коштів;

С – середні залишки нормованих обігових коштів, грн.;

Д – тривалість періоду, за який визначається оборотність, дні (звичайно 360 днів);

РП – обсяг реалізованої продукції, грн.

Коефіцієнт оборотності характеризує кількість оборотів, що роблять обігові кошти за звітний період і визначається за формулою:

Ко = РП : С (6.11),

де Ко – коефіцієнт оборотності обігових коштів.

Коефіцієнт завантаження обігових коштів характеризує, скільки оборотних коштів приходиться на кожну грошову одиницю реалізованої продукції і визначається за формулою:

Кз = С : РП або з = 1 : Ко (6.12),

де Кз – коефіцієнт завантаження обігових коштів.

Коефіцієнт ефективності оборотних коштів характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн обігових коштів:

Ке = П : С (6.13),

де Ке – коефіцієнт ефективності оборотних кошітв.

П – прибуток від реалізації продукції.

Прискорення оборотності оборотних коштів та підвищення ефективності їх використання можна досягти за рахунок: 1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками; 2) реалізації непотрібних і зайвих товарно-матеріальних цінностей; 3) скорочення терміну оборотності дебіторської заборгованості; 4) збільшення терміну оборотності кредиторської заборгованості.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення оборотних коштів – це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасним збільшенням обсягу виробництва (реалізації). Відносне вивільнення оборотних коштів – це різниця між потребою в оборотних коштах підприємства, розрахованою на підставі планової чи фактичної оборотності звітного року і сумою оборотних коштів, з якою виконано виробничу програму наступного за звітним року. Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з такою самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Питання для самоконтролю

1. Визначте сутність обігових коштів підприємства.

2. Що таке оборотні виробничі фонди та фонди обігу? Які елементи обігових коштів входять до їх складу?

3. Надайте класифікацію оборотним коштам підприємства.

4. Як організують оборотні кошти на підприємстві?

5. Для чого необхідно визначати оптимальну потребу в обігових коштах на підприємстві?

6. Які методи використовують на підприємстві для планування обігових коштів?

7. У чому полягає сутність нормування обігових коштів підприємства?

8. Що таке норма обігових коштів, які фактори впливають на її
величину?

9. Як здійснюється нормування обігових коштів у виробничих запасах? у незавершеному виробництві? У запасах готової продукції?

10. У чому полягає зміст економічного методу планування обігових коштів підприємства?

11. Які власні та прирівняні до них джерела формування обігових коштів підприємства Ви знаєте?

12. Яки кошти відносяться до позикових та залучених джерел фінансування оборотних засобів підприємства?

13. За допомогою яких показників можливо оцінити ефективність використання оборотних коштів підприємства?

14. За рахунок яки заходів забезпечується прискорення оборотності оборотних коштів підприємства?

Тема 7

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальний порядок нормування власних оборотних активів підприємства.	\|	Основи кредитування підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.