Світове господарство та міжнародна мобільність факторів виробництва.

Світовий ринок.

Міжнародний розподіл праці і розвиток міжнародної кооперації виробництва заклали основи для виникнення світового ринку. Світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на МПП та інших факторів виробництва.

Світовий ринок характеризується такими основними рисами:

а) він є категорією товарного виробництва, яке вийшло за рамки національних економік;

б) проявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом попиту та пропозиції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

в) оптимізує використання факторів виробництва шляхом їх переміщення в більш вигідні та прибуткові сфери виробництва

г) створює конкурентні умови як для виробників, так і для товарів, при яких на ринку залишаються товари і виробники, які можуть забезпечити міжнародний стандарт якості при відповідних цінах.

Таким чином, світовий ринок є індикатором для виробників, показуючи їм, що, скільки і для кого потрібно виробляти.

Основною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів і послуг між країнами у вигляді експорту та імпорту.

Експорт - продаж товару з обов'язковим його вивозом за кордон. Імпорт - купівля товару з обов'язковим його ввезенням із-за кордону.

Світовий ринок, як і інші види ринків, діє за законами попиту і пропозиції, тому рівновага його забезпечується завдяки збалансованості попиту і пропозиції на товари, послуги тощо, які експортуються та імпортуються країнами-учасницями МЕВ. Причому в міжнародній економіці використовують поняття сукупного попиту та сукупної пропозиції. Сукупний попит - об'єм виробництва товарів, який споживачі готові колективно придбати за існуючого рівня цін. Сукупна пропозиція - об'єм виробництва товарів, який виробники готові колективно запропонувати на ринку за існуючого рівня цін.

Розвиток світового ринку, інтенсифікація міжнародних економічних відносин, які стали виходити за межі торгових, розвиток продуктивних сил та зростання ролі і потужності фінансових потоків привели до необхідності формування єдиної системи - світового господарства. Категорія світового господарства включає не лише сферу товарного обміну, але і сферу виробництва..

Світове господарство - це сукупність взаємодіючих національних економік всіх країн світу, пов'язаних між собою мобільними факторами виробництва.

Окремі елементи світового господарства існували ще за античних часів та періоду середньовіччя, однак щоб досягти сучасного рівня світове господарство пройшло декілька етапів свого розвитку.

Світове господарство відрізняється від світового ринку тим, що воно проявляється в основному не через міжнародний рух товарів, а через міжнародний рух (мобільність) факторів виробництва. Міжнародна мобільність факторів виробництва - це їх здатність до переміщення з однієї країни в іншу. Ступінь міжнародної мобільності факторів виробництва залежить від функціонального типу до якого відноситься кожний конкретний фактор.

За походженням фактори виробництва поділяються на:

• основні - фактори, які країна отримала від природи або ті, які накопичені нею в процесі довгого історичного розвитку (географічне положення, клімат, корисні копалини, некваліфікована робоча сила, борги). Здебільшого основні фактори виробництва не є результатом затраченого робочого часу чи капіталу;

• розвинуті - фактори, які країна отримала в результаті значних капіталовкладень (сучасна технологія, кваліфікована робоча сила.).

За ступенем спеціалізації фактори виробництва поділяються на:

• загальні - фактори, які можна застосовувати у різних сферах виробництва для створення різноманітної продукції (персонал з вищою освітою);

• спеціальні - фактори, які можна використовувати лише в певних галузях ( в одній галузі) для створення вузької групи продукції (технологія фарбування тканини, перукар).

Основні фактори важко перемістити за кордон; їхнє значення для економічного розвитку зменшується; окрім того ТНК, розширюючи міжнародну мережу, можуть отримувати доступ до основних факторів, не перемішуючій за кордон.

Розвинуті фактори характеризуються високою ступеню міжнародної мобільності. Проте враховуючи важливе значення розвинутих факторів виробництва для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку , кожна країна намагається утримати їх в національних межах.

Загальні фактори завдяки своїй універсальності характеризуються високою ступеню міжнародної мобільності.

Спеціальні фактори мають низьку ступінь міжнародної мобільності, що пов'язано із заходами державної політики або із відсутністю потреби в них за кордоном.

Очевидно, що хороша озброєність країни розвинутими і спеціальними факторами та здатність їх ефективно розвивати забезпечують країні лідируючу позицію у світовому господарстві. І, навпаки, наявність у країні лише основних і загальних факторів виробництва не може забезпечити її міжнародної конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.

Сучасне світове господарство характеризується наступними рисами:

- розвитком міжнародного переміщення факторів виробництва;

- зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах

розміщених в різних країнах;

- економічна політика держав, що передбачає підтримку міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основі;

- Виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародний поділ праці як основа розвитку міжнародних економічних відносин.	\|	Міжнародна економіка та її структура.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.