Керується відчуттями та емоціями; турбується про те, щоб адаптуватися до власних норм або до норм життя у суспільстві; проявляє природну безпосередність.

чотири підсистеми «Я-дитя»

позитивне адаптоване дитя:

· добре адаптується до норм, всебічно розвивається;

· необхідність підкорятися не викликає відразу, здатен зберігати власне ставлення до влади;

· відчуває себе невимушено у стосунках з іншими;

· дивиться на події, що відбуваються між людьми, реалістично;

· висловлює чітко та коротко те, що відчуває.

негативне покірне дитя: Пристосовується до норм, але…

· робить це не на користь самому собі, ігноруючи власні потреби;

· перебільшує обов’язок слідувати закону і швидко стає винним, занадто турбується про деталі,

· дозволяє іншим керувати собою, підпадає під вплив і занадто підкоряється владі та принципам;

· йому не вистачає впевненості, занижує свої здібності та можливість ефективно адаптуватися до життя (може виражатися труднощами у спілкуванні);

· стривожений, часто замислюється над тим, про те, що про нього думають інші, слабко адаптується до реальних людей та подій;

· йому важко виражати те, що він відчуває, йому не вистачає чіткості, логічності, він із складністю структурує думки …

позитивне незалежне дитя:

Проявляє свою природну безпосередність, але…

· робить це по-справжньому свідомо, надихає інших;

· уявляється таким, яким він є, без остороги демонструє свої слабкі та сильні особистісні характеристики;

· реалістичний у своїх думках та діях;

· творець, генерує ідеї, часто неочікувані та екстравагантні;

· проявляє певну самостійність по відношенню до інших, робить це розумно, це добре сприймається;

· добре мотивований.

негативне непокірне дитя: Проявляє свою безпосередність, але…

· робить це демонстративно, і це негативно сприймається його оточенням;

· незалежний, але діє занадто безпосередньо, часто агресивно;

· ніколи не погоджується, шукає приводу до суперечок (дух протиріччя);

· критикує, виплескуючи негативні емоції, при цьому не привносить цікавих ідей (деструктивна критика).

· правила - його вороги. Він ігнорує правила, занадто ризикує.

Йому важко контролювати свої бажання, свої емоції.

3.Перцепція (сприймання) – формування суб’єктом спілкування образу іншої людини за фізичними особливостями, психологічними рисами, характером поведінки. Перцептивний рівень спілкування характеризується злиттям пізнавальних компонентів з емоційними, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури діяльності сприймаючого суб’єкта.

Соціальна перцепція(від лат. рerceptio - сприйняття і socialis - суспільний) - сприйняття, розуміння і оцінка людьми соціальних об'єктів (інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот); позначає факт соціальної обумовленості сприйняття, його залежності не тільки від характеристик стимулу-об'єкту, його цілей, намірів, значимості ситуації; цілісне сприйняття суб'єктом не тільки предметів матеріального світу, але і так званих соціальних об'єктів (інших людей, груп, класів, народностей тощо), соціальних ситуацій і т. ін.

Невербальне спілкування охоплює немовленнєві відповіді людей (зокрема, рухи тіла і персональні фізичні характеристики) та вплив навколишнього середовища (наприклад, площа офісу). Невербальні сигнали часом містять численні приховані повідомлення і впливають на процес і результати особистісного спілкування.

Комунікація= Мовний зв'язок + Зв'язок без слів(невербальний) Мовний зв'язок 30% + Зв'язок без слів 70% Якщо зв'язок без слів заперечує мовний зв’язок => Зв'язок без слів домінує

Основні типи невербальних сигналів:

· рухи тіла (жести, вираз обличчя, очей, дотик, рухи кінцівок і тіла),

· персональні фізичні характеристики (статура, психіка, поза, запах тіла або подиху, зріст, вага, колір волосся та шкіри),

· парамова (якості голосу, гучність, темп мовлення, висота, звуки, що переривають плавність мовлення («а..», «гм… або «е…»), сміх, позіхання тощо,

· використання простору.

Ефективні менеджери часто при зустрічі з підлеглими застосовують невербальні сигнали підтримки спілкування: наприклад, обмін рукостисканнями, коли ті заходять, усмішку, зоровий контакт тощо). На хід ділових переговорів впливає розташування працівників у залі для засідань. Так, в залежності від стилю керівництва (автократ – демократ) виділяють дві моделі проведення зібрань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правила побудови ефективних комунікацій	\|	Місце розташування керівника-автократа під час переговорів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.