• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

Звіт з практики оформлюється у відповідності до стандарту інституту СОУ ХТЕІ 1.1:2011 «Курсові та кваліфікаційні роботи (проекти). Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту» з використанням комп'ютерної техніки у текстовому редакторі Microsoft Word на одному боці аркуша білого паперу (формат А4, шрифт Times New Roman розміром 14), міжрядковий інтервал

1,5. Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве поле - не менше 25 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.

Звіт з практики містить такі структурні елементи:

а) титульний аркуш;

б) зміст;

в) перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності);

г) вступ;

д) основна частина;

е) висновки;

ж) список використаних джерел;

з) додатки.

Зразок титульного аркуша звіту з практики приведено в додатку А.

У вступі необхідно дати коротку характеристику сучасному стану галузі, в якій працює підприємство. Дати коротку характеристику підприємства, його значення та місце в економіці країни (області, міста).

У висновках повинні бути приведені результати проведеного аналізу господарської діяльності підприємства, надана оцінка та пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприємства.

Обсяг основної частини звіту може становити від 30 до 50 друкованих сторінок комп'ютерного тексту. Зміст основної частини визначається відповідно до програми практики.

Для написання звіту з практики слід користуватися державною мовою.

У роботі слід використовувати лише терміни, рекомендовані існуючими нормативними документами. Скорочення слів і абревіатури також повинні бути загальноприйнятими.

У роботі дозволено вживати:

- загальноприйняті скорочення:

«див.» — дивись;

«номін.» — номінальний;

«гран. відх.» — граничний відхил;

- скорочення:

«абс.» - абсолютний;

«відн.» — відносний, які вживають із числовими значеннями;

- скорочення, установлені в самій роботі.

Замість скорочень «і т.д.» (і так далі), «і т.ін.» (і таке інше), «подібні» - в роботі необхідно використовувати термін «тощо».

Якщо в роботі прийнято особливу систему скорочування слів або назв, її подають у розділі «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів». Повний запис лексеми, що скорочується або словосполучення треба наводити тоді, коли її вперше згадують у тексті, після неї в дужках подають її скорочення (абревіатуру), у подальших згадуваннях рекомендовано вживати прийняте скорочення без відмінкових закінчень. Якщо відсутність відмінкових закінчень спричинює неоднозначне розуміння положення роботи, лексему, що скорочується або словосполучення подають повністю.

При необхідності, в роботі можуть бути наведені переліки. Поряд з переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Наприклад:

Державні субсидії та дотації бувають:

а) за періодичністю:

1) одноразові;

2) регулярні;

б) за формою:

1)цінові;

2)інвестиційні;

в) за напрямами:

1)науково-дослідна робота;

2)охорона навколишнього середовища.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи (проекту) є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділ,наприклад:

РОЗДІЛ 1

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Читайте також:

1. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
2. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
3. Аналіз звіту про власний капітал
4. Аналіз звіту про рух грошових коштів
5. Аналіз звіту про фінансові результати
6. Аналіз звіту про фінансові результати підприємства
7. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
8. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
9. Банк приймає до оплати вимога-доручення від платника протягом 20 календарних днів із дати оформлення його одержувачем.
10. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів
11. Взаємозв'язок між показниками Балансу та Звіту про власний капітал
12. Види бойових документів і вимоги до їх оформлення

Переглядів: 346