Ще одним фінансовим інструментом, який широко використовується на грошовому ринку, є депозитний сертифікат.
Депозитний (ощадний) сертифікат – письмове свідоцтво банку-емітента про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника чи його правонаступника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту (вкладу) і процентів за ним.
У цілому, банківський сертифікат – такий само механізм, як і депозитний (ощадний) вклад, але сертифікат, будучи цінним папером, може бути переданий одним власником іншому.
Основна відмінність депозитних та ощадних сертифікатів полягає у призначенні перших для юридичних осіб, а других – для фізичних. Банківські сертифікати погашаються лише в грошовій формі, натуральні (товарні) виплати не допускаються.
Ощадні сертифікати випускаються строкові і до запитання, іменні (не підлягають обігу, їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним) і на пред’явника. Іменні депозитні (ощадні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред’явника – у документарній.
З кожним роком у міжнародному обігу з’являються все нові види цінних паперів, що емітуються банками. Через інвестиційний сектор світового фінансового ринку банки мобілізують величезні маси капіталу.
У міжнародній фінансовій системі короткострокові депозитні сертифікати, що випущені іноземними неамериканськими банками, номінальна ціна яких вказана у доларах США, отримали назву євродоларових депозитних сертифікатів.
Євроноти
Євроноти – це векселі або депозитні сертифікати, випущені на строк від одного до шести місяців поза межами країни походження валюти, в якій їх виписано з плаваючою відсотковою ставкою, що базується на ставці пропозиції на Лондонському міжбанківському ринку депозитів LIBOR (London Interbank Offered Rate). Євроноти забезпечені банківською гарантією й використовуються для надання середньострокового кредиту. Вони можуть продаватися банками іншим покупцям і таким чином виступають одночасно в ролі банківського кредиту й облігаційної позики.