МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 4. Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України.1. Основи бюджетного устрою. 2. Бюджетна система України. 0. 1. Основи бюджетного устрою Структура бюджету розглядається у горизонтальному і вертикальному розрізах. У горизонтальному вона характеризується складом доходів і видатків, а також їх питомою вагою. У вертикальному розрізі структура бюджету розглядається за рівнями державної влади та управління і характеризується взаємопов’язаними поняттями «бюджетний устрій» і «бюджетна система». Бюджетний устрій визначає, яким чином здійснюється побудова бюджетної системи. Бюджетна система відображає сукупність усіх видів бюджетів, що створюються в даній країні відповідно до її бюджетного устрою. Бюджетний устрій ґрунтується на таких засадах: 1. Виокремлення видів бюджетів, що створюються в даній країні. 2. Встановлення принципів побудови бюджетної системи. 3. Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи. 4. Визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетами. Теоретично можливі три варіанти виокремлення видів бюджетів: а) створення єдиного бюджету для всієї країни; б) створення окремих регіональних бюджетів. Як перший, так і другий варіанти мають суттєві недоліки і не знайшли застосування; в) створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих і децентралізованих видів бюджетів. У відповідності з таким підходом у бюджетній системі виділяються: – центральні бюджети; – місцеві бюджети. До центральних належать централізований бюджет країни (в Україні – Державний бюджет) і центральні бюджети федеративних утворень (наприклад, Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим). Місцеві бюджети розрізняються за рівнями адміністративного поділу і поділяються на: – централізовані відповідно до певної адміністративної одиниці (обласні, районні, міські); – децентралізовані (міст, сіл, селищ і районів у містах). Принципи побудови бюджетної системи характеризують взаємозв’язок і підпорядкованість бюджетів. Можливі два альтернативних варіанти: а) принцип єдності; б) принцип автономності. Перший – принцип єдності – означає, що всі бюджети, які створюються у даній країні, являють собою одне ціле. Цей принцип забезпечується: 1) затвердженням на кожному рівні сукупного (зведеного, консолідованого) бюджету (наприклад, бюджету України, бюджету області і т. ін.); 2) єдиною системою доходів і видатків; 3) управлінням бюджетом з єдиного центру – Міністерства фінансів. Принцип єдності дає можливість здійснювати централізоване управління бюджетом, однак не створює заінтересованості у місцевих органів влади. Другий – принцип автономності – означає, що кожний бюджет, який створюється в країні, є відносно відокремленим і формується незалежно від інших бюджетів. Автономність досягається за рахунок: 1) затвердження і виконання кожного бюджету окремо; 2) чіткого розмежування доходів і видатків між бюджетами; 3) необмежених прав місцевих органів влади і управління у затвердженні й виконанні власних бюджетів. За умов додержання принципу автономності втручання згори неможливо. В Україні Бюджетний кодекс передбачає принципи єдності і самостійності. Це два взаємовиключні поняття. Водночас обидва принципи суттєво обмежені: з одного боку, єдиний бюджет не створюється на жодному рівні; з іншого, – реальної самостійності у місцевих органів влади немає. Більшість країн будують бюджетні системи за принципом автономності. Розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості і територіальному розташуванні об’єктів фінансування. – Принцип відомчої підпорядкованості означає, що суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органу управління цим суб’єктом (наприклад, КНЕУ фінансується з Державного бюджету України, оскільки університет підпорядкований Міністерству освіти України). – Принцип територіального розташування означає, що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт фінансування. На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості. Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має в своїй основі такі принципи: – забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків; – встановлення залежності між зусиллями органів влади й управління та формуванням доходів відповідних бюджетів; – встановлення заінтересованості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів і недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня. Розподіл доходів ґрунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів. Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі поділяються на: - закріплені – доходи, які повністю або частково (за твердо фіксованим нормативом) надходять до даного бюджету; - регулюючі – такі доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, тобто нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і періодично (як правило, щорічно) змінюються. На даний час в Україні переважають закріплені доходи. Бюджетне регулювання має досить обмежений характер. Місцеві податки і збори закріплюються за місцевими бюджетами відповідно до того, який орган їх встановлює. При цьому може також визначатися їх розподіл між окремими ланками місцевих бюджетів. На даний час у розподілі видатків склались такі пропорції: з Державного бюджету фінансуються видатки на оборону (практично повністю), народне господарство (переважна частина), на утримання органів загальнодержавної влади та управління, прокуратури, судової влади, митних і податкових органів, окремі видатки на соціальний захист населення і незначна частина видатків на соціально-культурну сферу; з місцевих бюджетів фінансується переважна частина видатків на соціально-культурну сферу, утримання місцевої інфраструктури, місцевих органів влади та управління. Взаємовідносини між бюджетами. У процесі виконання бюджетів основними є зовнішні бюджетні потоки – вхідні і вихідні. Разом з тим існують і взаємовідносини між окремими ланками бюджетної системи – внутрішніми бюджетними потоками, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами. Форми взаємовідносин: – Субсидіювання – передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги. Існує три види субсидування: субсидії, субвенції, дотації. Субсидія може бути цільовою (на конкретні видатки) і знеособленою. Вона не пов’язується безпосередньо з фінансовим станом бюджету, який її отримує. Субвенція – різновид цільової субсидії, яка передбачає участь у фінансуванні певних заходів і програм бюджету, що її видає, та бюджету, що її отримує. Дотація – цільова фінансова допомога на покриття дефіциту відповідного бюджету. Залежно від можливостей бюджету, що її видає, покриття може бути повним або частковим. – Вилучення коштів – явище, зворотнє дотації, тобто передача коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня. – Бюджетні позички – надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касового розриву (незбіг у часі фінансування видатків і надходження доходів). Бюджетні позички мають такі ознаки: безпроцентний характер; мають бути погашені до закінчення бюджетного року; видаються органами влади чи управління тільки безпосередньо підпорядкованим їм органам. – Взаємні розрахунки – передача коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджетів. При такому перерозподілі виникає надлишок коштів в одному бюджеті і нестача (в такому ж розмірі) в іншому. За характером взаємовідносин між бюджетами вони можуть бути договірними чи обов’язковими. Субсидіювання та бюджетні позички здійснюються на договорній основі, вилучення коштів і взаємні розрахунки – в обов’язковому порядку. За напрямами проведення взаємні розрахунки розподіляються на вертикальні і горизонтальні. В Україні існують тільки вертикальні взаєморозрахунки. 2. Бюджетна система України0. Бюджетна система України визначена Бюджетний кодексом, відповідно до якого бюджетна система України включає: Державний бюджет; Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим; місцеві бюджети. Місцеві бюджети поділяються за рівнем адміністративного поділу на: обласні; міські (міст державного та обласного підпорядкування з районним поділом); районні; бюджети міст (обласного і районного підпорядкування без районного поділу); сіл; селищ; районів у містах. Згідно з фінансовою термінологією централізовані види бюджетів позначають прикметниками (обласний, районний, міський), а децентралізовані – іменниками у родовому відмінку (бюджети міст, селищ, районів). В основі побудови бюджетної системи лежить адміністративно-територіальний поділ даної країни. При цьому виділення бюджетів здійснюється за наявності відповідного органу управління. Так, специфічною ознакою України є те, що на сільському рівні можуть утворюватись єдині для кількох сіл органи влади. Тоді створюється й один бюджет. Бюджетну систему України можна представити у вигляді схеми на рис. 4.1 Рис. 4.1. Бюджетна система України
Читайте також:
|
||||||||
|