• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Банківські платіжні системи

Банківська система електронних платежів забезпечує клієнту віддалений доступ до банківських рахунків, управління рахунками, дозволяє працювати зі всіма основними фінансовими документами і одержувати оперативну фінансову інформацію (такі програмні технології ще звуть „тонкий” клієнт).

Достоїнства банківських систем:

§ мобільність – клієнт має нагоду працювати в системі 24 години на добу, 7 днів в тиждень;

§ виключення витрат на придбання спеціального програмного забезпечення;

§ економія часу – немає необхідності приходити в банк;

§ оперативне отримання інформації;

§ отримання повного комплексу розрахунково-касових послуг банку, а саме:

§ підготовка клієнтом платежів і відсилання їх в банк з отриманням повідомлень про ухвалення або відмову;

§ отримання виписок за своїми рахунками в режимі on-line;

§ отримання клієнтом з банку оперативної інформації, що його цікавить (курси валют, кредитні ставки, тарифи, види послуг і т.д.);

§ передача клієнтом конфіденційної інформації довільного формату в банк;

§ ведення архіву платіжних документів клієнта за довільний період часу з можливістю перегляду, друку, копіювання, отримання звітних форм.

Існують два формати систем:

„РС-Banking”, або „Клієнт-банк” – установка програми на комп'ютер клієнта, з якого здійснюється видалене управління рахунком (підключення через Dial-UP з'єднання напряму до серверу банку або через Інтернет за допомогою захищених протоколів зв'язку). За допомогою, наприклад, Java-аплету «РС-Banking клієнт» може створювати, редагувати, зберігати, роздруковувати, підписувати і відправляти в банк наступні вихідні документи: Платіжне доручення, Листи. Клієнт може одержувати з банку, переглядати і роздруковувати виписки за рахунками за довільний період (в національній або іноземній валюті), а також одержувати з банку e-mail листа. Всі ці технології використовуються як в зарубіжних, так і в українських банках все рідше, як застарілі.

«Інтернет-Клієнт-банк» – доступ до управління рахунком з будь-якого комп'ютера (не тільки в Україні, але і у всьому світі), що має вихід в Інтернет (підключення до серверу банку через Інтернет за допомогою захищених протоколів зв'язку). Засіб зв’язку – або браузер, або програма - тонкий клієнт на флеш-карті, що надана клієнту банком, або мобільний клієнт тощо.

Розглянемо реалізацію в банках України електроного управління банківським рахунком.

Для «дистанційного управління» рахунком застосовуються частіше системи клієнт-банк, відомі під більш поширеною назвою Інтернет-банк або Інтернет-банкінг.

Бажаний для клієнтів набір функцій Інтернет-банкінгу включає виписку за рахунками, переказ коштів між власними рахунками, можливість відправлення платежу у гривні та комунальні платежі. Відсутність хоча б однієї з цих базових опцій не дозволяє віднести таку систему до класу систем Інтернет-банкінгу. Решта функцій дистанційних систем залежать як від можливостей, так і від фантазії розробників банківських продуктів.

Агентство Markswebb Rank & Report, яке дослідило в січні-лютому 2012 року споживчі переваги клієнтів російських банків в мережі Інтернет, провело опитування клієнтів банків зі спеціально сформованих для дослідження фокус-груп. В результаті опитування з'ясувалося, що для користувачів життєво важливо мати віддалений доступ до балансу і переглядати історію транзакцій (це важливо 95% і 93% опитаних за групами). Без цієї функції послуги банків в мережі не будуть затребувані. Після того як споживачі переконуються, що їхні гроші перебувають у безпеці, вони хочуть вільно ними розпоряджатися. Перекази і можливість оплати послуг цікавить 90% і 86% опитаних. Слідом споживач розраховує на додатковий комфорт, наприклад дистанційне відкриття вкладу (21% опитаних). Перекази коштів приватним особам на інші рахунки як послугу вважають важливою 90%опитаних споживачів.

Отже, найбільш затребувані послуги Інтернет-банкінгу:

- он-лайн баланси за рахунками;

- он-лайн - виписки за рахунками;

- повне управління депозитами;

- погашення кредитів;

- перекази всередині банку;

- зовнішні перекази;

- управління картковими рахунками;

- конвертація валют;

- оплата житлово-коммунальнх послуг;

- оплата послуг зв'язку та Інтернет.

На даний момент в Україні сервіс Інтернет-банкінгу заявлений в 49 з 176 організацій, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. Але не всі банки в Україні мають розвинені системи Інтернет-банкінгу, рівні за функціоналом, ступенем захисту акаунту та зручністю користування. Більшість систем Інтернет-банкінгу у світі звичайно є самостійною розробкою відділів автоматизації банків, однак в Україні 23 банки із зазначених вище 49-ти не мають власної розробки системи віддаленого обслуговування клієнтів, пішовши по шляху придбання готового програмного комплексу.
Таким чином, на ринку українського Інтернет-банкінгу представлено 26унікальних систем, близько 6 рішень вендорів (компаній-розробників) програмного забезпечення для банків і кілька систем Інтернет-платежів, з якими активно співпрацюють українські банки, сподіваючись таким чином компенсувати відсутність власної пропозиції.

Якщо розглянути пропозиції найбільших гравців банківського ринку, то з'ясовується, що не всі з них намагаються закріпити своє лідерство в дистанційному обслуговуванні клієнтів. З 17 найбільших банків за розміром активів рейтингу НБУ, тільки 12 дають своїм клієнтам доступ до банківських послуг через Інтернет. Інші вважають за краще обслуговувати приватних осіб в довгих чергах відділень, або тільки частково задіють електронні канали.

Так, ВТБ Банк в якості дистанційного обслуговування пропонує «Обслуговування через банкомати» і GSM-банкінг, Укргазбанк обмежився мобільним банкінгом та e-mail-випискою по картковому рахунку. Ці послуги, безумовно, корисні, але не дають повноти можливостей Інтернет-банкінгу.

Інтернет-клієнт-банк Кредитпромбанку передбачає тільки перегляд залишку по платіжній картці, тому з подальшого розгляду він виключений. У Брокбізнесбанку, імовірно, працює iBank2 від компанії БІФІТ, однак більш детальної інформації немає на сайті банку і в службі цілодобової підтримки.

Промінвестбанк взагалі не прагне взяти участь в обслуговуванні приватних осіб через глобальну мережу. За інформацією Райффайзен Банку Аваль, скоро на світ з'явиться рішення від цієї фінансової установи, але поки власної системи немає, є лише деякі окремі функції (поповнення рахунків мобільних операторів, оплата комунальних послуг), для виконання яких банк переадресує клієнтів на сайт відомого платіжного шлюзу - партнера, платіжної системи „Портмоне” (Portmone.com). До речі, аналогічно поступає Правекс-банк і не тільки, бо система „Портмоне” заключає партнерські умови з банками і підприємствами, і їх кількість зростає, але це достоїнства тільки системи „Портмоне”.

Тепер розглянемо можливості систем Інтернет-банкінгу решти 10 з 17 найбільших банків, які пропонують повноцінні рішення (див. таблицю 1.1).

Таблиця 1.1 - Порівняння функціональних особливостей систем Інтернет-банкінгу найбільших банків України

Найбільш велику різноманітність пропонує ПриватБанк. На його систему Приват24 можна орієнтуватися для порівняння систем Інтернет-банкінгу між собою.

ПриватБанк першим з українських банків реалізував повноцінну оплату комунальних послуг (на жаль, не для всієї України, а лише вибірково - Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, частково Донецьк). Апріорі, багато українських банків включають комунальні платежі в опис своїх веб-рішень. Але на практиці під можливістю оплати послуг комунальних служб ховається стандартна форма платіжного доручення, в яку можна вбити потрібні реквізити і суми. Однак такий підхід - зовсім не те, чого очікують клієнти. А очікують вони можливостей введення і зберігання показань лічильників, автоматичного розрахунку суми на підставі показань лічильників і поточних тарифів комунальних служб, відображення поточної заборгованості.

Саме це з допомогою російського платіжного сервісу „Єдиний гаманець” реалізував з листопада 2011 р. Ощадбанк (у Донецьку вже функціонує). З одного боку, як і Райффайзен Банку Аваль, Ощадбанк використовує сторонню систему. З іншого боку, в Ощадбанку система „Єдиний гаманець” інтегрована в систему Інтернет-банкінгу, і зручність інтерфейсу дозволяє користувачам легко скористатися послугою саме комунальних платежів, навіть не будучи клієнтом Ощадбанку. А в Райффайзен Банку Аваль зв'язок з системою „Портмоне” (яка, до речі, таки дозволяє вводити і зберігати свідчення і т. п.) реалізований грубо, як звичайне посилання, і лише для клієнтів цього банку (залишається відкритим питання, навіщо їм взагалі користуватися послугою через сайт банку , можна це зробити аналогічно через сам сайт системи „Портмоне”).

Повноцінний сервіс оплати послуг різних комунальних установ, хоча і не для будь-якого клієнта (за регіонами і власним емітентам) реалізували, таким чином, ПриватБанк, Ощадбанк, Альфа-Банк, заявлена ця послуга також в банках „Фінанси та Кредит” і ПУМБ.

Перейдемо до інших можливостей систем Інтернет-банкінгу (таблиця 1.1). Беручи до уваги, що зручність дистанційного обслуговування полягає у відсутності необхідності відвідувати відділення банку, то основний інтерес представляє он-лайн-проекція стандартних банківських операцій: погашення кредиту, відкриття депозиту, замовлення нової пластикової карти, блокування скомпрометованої карти. Погасити заборгованість по займу дозволяють системи всіх банків з десятки лідерів, за винятком Укрсоцбанку. Депозити в режимі он-лайн дозволяють відкривати Приват24, My AlfaBank і ПУМБ. Замовити карту з Інтернет-банкінгу дозволяють тільки ПриватБанк, ПУМБ і Форум. А ось заблокувати свою картку можна ще й в Укрсоцбанку, і в Укрексімбанку.

Радує те, що ряд банків не зупиняється на стандартному наборі послуг, беручи до уваги специфіку мережі і потреби клієнтів. Було б логічним поповнювати гаманці електронних валют безпосередньо з веб-інтерфейсу
он-лайн-банкінгу. Піонерами в галузі співробітництва з електронними грошима стали ПриватБанк, Альфа-банк і ОТП Банк, реалізувавши підтримку WebMoney (таблиця 1.1).

Інші можливості представлені тільки в Приват24, як, наприклад, покупка і продаж безготівкового золота.

Інтернет-банк Приват24 призначений для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Дана система надає своїм користувачам комплекс банківських послуг в режимі реального часу з будь-якої точки земної кулі, що має вхід в Інтернет, 7 днів в тиждень, 24 години в добу. Система електронних платежів Приват24 дозволяє виконувати операції по здійсненню:

- внутрішньобанківських і міжбанківських платежів на рахунки фізичних і юридичних осіб;

- грошових переказів між своїми рахунками, рахунками Приватбанку, рахунками в будь-якому банку України, на рахунок в будь-якому банку миру;

- переказ на карту Visa в будь-якому банку миру;

- оплата кредитів;

- оплата постійно діючих платежів;

- миттєвого відкриття поточних рахунків, депозитів в національній і іноземній валюті;

- контролю залишків на своїх рахунках, отримання виписувань по них;

- валютообмінних операцій;

- конвертації валюти при перерахуванні коштів з використанням пластикових карт;

- замовлення пластикової карти з подальшим отриманням її в наперед вибраному відділенні банку;

- придбання prepaid-ваучерів оплати послуг операторів мобільного зв'язку, вільне поповнення мобільних рахунків;

- оплати комунальних платежів;

- оплати послуг різних підприємств;

- страхування;

- отримання кредитної історії;

- бронювання білетів, готелів і т.п.

Більш того, після підключення клієнту автоматично відкривається 3 поточні рахунки, які можна поповнити готівкою в банківському відділенні, поштовим переказом або з карти.

Приватбанк став першим банком на Україні, який запропонував своїм клієнтам простий спосіб використання перспектив Інтернет - банкінгу.

В квітні 2001 Приватбанк представив систему електронного банкінгу „Приват24”. Творець системи Олександр Вітязь, на сьогоднішній день керівник „Центру електронного бізнесу” Приватбанку.

В травні 2001 в системі Інтернет - банкінгу Приватбанку було вже зареєстроване більше 1000 авторизованих клієнтів.

Станом на 20 січня 2011 р. зареєстрованими користувачами Інтернет - банку „Приват24” є 773 890 чоловік. На кінець року прогнозують більше 1 млн.

Точками доступу з корпоративного сайту ПриватБанку в систему „Приват24” є як розділ у навігаційній панелі сайту „Інтернет – банк”, так і пряме запрошення до входження в систему у лівому верхньому кутку першої сторінки (див. рис. 1.1).

Для приватних і корпоративних клієнтів „Приват24” дещо відрізняється як за методом аутентифікації, так і за набором функцій.

Якщо увійти в систему бажає приватна особа, аутентифікація являє собою метод „пароль + одноразові смс-паролі”. Тобто зареєстрована приватна особа повинна ввести у поля запрошення свій логін (яким в системі є номер мобільного телефону), постійний пароль, та після цього отримати SMS з одноразовим SMS – паролем для остаточної аутентифікації.

Система безпеки роботи в Приват24 зводиться на одноразових кодах доступу. Цей спосіб аутентифікації користувача в системі Інтернет - банкінгу є найпоширенішим в пропозиціях українських банків. При такій системі кожна операція, яку ви скоюєте он-лайн, повинна бути підтверджена одноразовим паролем, який ви отримаєте в SMS-повідомленні на ваш мобільний телефон (на той, який «прив'язаний» до номера рахунку як логін).

Така система має ряд переваг. По-перше, вона достатньо проста у використовуванні – не потрібне спеціальне устаткування, а процедура підтвердження операції займає всього пару хвилин. По-друге, вона дозволяє захистити обліковий запис клієнта від використання зловмисниками. Навіть якщо шахраям стане відомий логін і пароль для входу в систему, вони не отримають доступ до грошей, а клієнт дізнається про спробу провести несанкціоновану операцію із СМС-повідомлення. Окрім цього, немає необхідності берегти список одноразових паролів, а значить, його неможливо втратити, і його не вкрадуть.

Однак, недоліки теж є. По-перше, існує можливість того, що робоче місце клієнта посяде зловмисник, до того ж той, що заволодів мобільним телефоном клієнта. При умові, що клієнт зберігає звичайні паролі в браузері, зловмисник отримає повний доступ до облікової записи клієнта.

По-друге, якщо клієнт виїхав за кордон, отримання SMS у роумінгу дуже ускладнює процес доступу, причому проблеми можуть виникнути як з оплатою, так і технічного характеру.

По-третє, якщо клієнт знаходиться в екранованому приміщенні, де не можуть бути прийняті SMS, можливість доступу також зникає.

Якщо увійти в систему бажає юридична особа, необхідно натиснути гіперпосилання на іншу форму входження в систему „Приват24” – для банків, корпоративних клієнтів та підприємців (гіперпосилання підкреслено на
рис. 1.1). Після цього поля запрошення зміняться. Корпоративний клієнт для аутентифікації має вводити не телефон, а звичайний логін, і підтверджувати його паролем, а також одноразовим СМС – паролем (див. рис. 1.2).

Окрім точок входження в систему „Приват24” з корпоративного сайту, є і окрема сторінка для входження в цей підрозділ сайту (див. рис. 1.3).

Але це лише зовнішнє оформлення для користувачів, принцип аутентифікації той самий.

Для нових користувачів системи „Приват24” передбачені реєстраційні форми.

На відміну від систем Інтернет - банкінгу інших українських банків, „Приват24” є повноцінним Інтернет - банком, користувач якого не обов'язково повинен бути «офлайновим клієнтом» ПриватБанку. Спектр можливостей, які надає „Приват24”, великий, тому і клієнтам інших банків, і навіть нерезидентам, зацікавленим в операціях в Україні, можна реєструватися як користувачі даного Інтернет – банка.

Якщо реєструється в системі клієнт банку, то реєстраційна процедура для нього спрощена. Необхідно вказати тільки ІНН і номер мобільного телефону (див. рис. 1.4).

Якщо ж реєструється абсолютно новий клієнт, що не є клієнтом ПриватБанку, але бажає користуватися послугами „Приват24”, то реєстрація в „Приват24” займе якийсь час. Знадобляться всі персональні дані, як в звичайному банку: паспорт, ІНН і мобільний телефон (див. рис. 1.5).

Рисунок 1.1 – Вікно індексної (першої) сторінки сайту ПриватБанку із точкою входження в „Приват24” для приватних осіб

Рисунок 1.2 – Вікно індексної (першої) сторінки сайту ПриватБанку із точкою входження в „Приват24” для банків, корпоративних клієнтів та підприємців

Рисунок 1.3 – Відокремлений від індексної сторінки корпоративного сайту вхід в систему „Приват24”

Рисунок 1.4 – Реєстрація в системі „Приват24” для клієнтів ПриватБанку

Інтернет-банкінг Ощадбанку з урахуванням його специфіки, а саме того, що більшість українців звикли сплачувати комунальні послуги в оф-лайні через нього, пропонує, окрім виписок за рахунками своїм клієнтам, спектр послуг стосовно комунальних платежів клієнтам будь-яких банків, за допомогою їх ідентифікації за кодом платника. Це перегляд заборгованостей, отримання єдиного рахунку на оплату (якщо клієнт бажає платити в оф-лайн), перегляд історій оплати за обраний період, отримання рахунку миттєвої оплати для подальшої оплати в касоматах і пристроях PayBox, і власне оплата в системі.

Рисунок 1.6 – Оплата комунальних послуг за допомогою платіжного сервісу «Єдиний гаманець»

Фактично, сервіс пропонує сформувати єдиний рахунок за комунальні послуги, в якому є реквізити та суми, але користувач може вводити суми власноруч та вводити показники лічильників при необхідності (див. рис. 1.7). Потім, залежно від обраного користувачем варіанту, переадресувати суму рахунку для сплати або в систему Інтернет-банкінгу Приват24, або в систему НСМЕП, або в платіжний шлюз, або, для власників гаманця в цій системі, в платіжну частину самої системи «Єдиний гаманець» (див. рис. 1.8).

Рисунок 1.7 - Єдиний рахунок за комунальні послуги

Рисунок 1.8 – Переадресація рахунку в точку оплати через мерчант

Система мерчанту відправить SMS-пароль на номер телефону користувача або пароль на е-мейл (див. рис. 1.9). Після авторизації необхідна ще одна авторизація - в платіжному сервісі або на сайті Інтернет-банку, і потім відбувається списання єдиної суми. Інформація про сплату поступить на вказаний телефон / е-мейл. Усі суми будуть рознесені по рахункам організацій автоматично, комісія відсутня. Квитанція про оплату поступить на е-мейл користувача. При бажанні її можна роздрукувати для звірки оплат.

Рисунок 1.9 – Підтвердження в системі мерчанту номера телефону користувача за допомогою SMS пароля

Для справки: мерчант (від англ. merchant - купець, торговець, комерсант) - назва для широкої категорії фінансових послуг, призначених для використання в бізнесі. Найбільш часто ця назва відноситься до служби, яка дозволяє приймати платежі з використанням банківської пластикової карти. У загальному випадку, цей термін може мати на увазі наступні значення: прийом платежів через банківські картки; перевірка та надання гарантій отримання послуг; автоматизована система складання послуги; програми подарунків і карт лояльності; платіжний шлюз; маркетинг по електронній пошті; прямий поштовий маркетинг; системи он-лайн замовлень.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.

Переглядів: 2698