• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технологія доставки туристичного продукту до споживача

Доведення продукту до споживача характеризує діяльність фірми для досягнення можливості зробити його більш доступним для покупця.

Головним елементом при цьому є вибір оптимальних схем доставки до споживача.

Схема канал розподілу турпродукту – це шлях, по якому він рухається від виробника до споживача. Канали розподілу можна охарактеризувати числом рівнів каналу рис. 11.5.

Рівень каналу – це будь-який посередник по доставці товару до споживача. Число незалежних рівнів визначає довжину каналу розподілу.

Прямий канал є найпростішим і складається з виробника, що формує і продає тур споживачу. Однак більшість турфірм уникає сполучати виробництво (формування) товару і його безпосередній продаж клієнтам.

З організаційної точки зору виділяють звичайні канали розподілу, вертикальні і горизонтальні системи

Звичайний канал розподілу. При наближенні туру до кінцевого споживача, як правило, неприйнятна схема, де незалежні посередники (виробники, продавці) не зв'язані єдиною метою, а працюють кожен сам по собі. Ця обставина визначається самою специфікою турпродукту, зокрема, його нездатністю до збереження.

У сфері послуг домінує вертикальна система, що дозволяє учасникам діяти як єдина система. При цьому один із членів каналу або є власником інших, або має контракти з ними, або володіє достатнім впливом для забезпечення повного співробітництва. Розрізняють корпоративну і договірну схеми вертикального (підлеглого) співробітництва.

Рисунок 11.5. - Канали розподілу туристського продукту

Корпоративна вертикальна схемапоєднує послідовні стадії виробництва і розподілу під одним власником, що здійснює управління системою.

У силу різнобічності туристичних послуг ця схема не може охопити всю сферу туризму, але цілком можлива в її окремих галузях. Договірна вертикальна схема складається з незалежних компаній, зв'язаних договірними відносинами з метою ефективної діяльності.

Більшість туристичних фірм, а також підприємств, що складають інфраструктуру туризму, співробітничають за цією схемою.

Однієї з різновидів договірних вертикальних каналів співробітництва є франшизні системи. Франшиза (від англ, franshise – право голосу) – це право продавати послуги від імені певної фірми на основі укладеної угоди.

У туристичному та готельно-ресторанному бізнесі такі системи одержали назву ланцюгів. Головна відмінність франшизи від інших контрактних систем полягає в тому, що вона заснована на:

- унікальних послугах,

- на методах ведення бізнесу,

- на торговому імені,

- патенті,

- авторському праві.

Читайте також:

1. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
2. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА
3. Аналіз сильних та слабких сторін туристичного підприємства, SWOT-аналіз
4. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
5. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.
6. Б) Поняття корисності: (поняття, гранична та сукупна корисність продукту).
7. Б. Новостворена вартість, яка складається з вартості необхідного продукту (НП) і вартості додаткового продукту ( ДП).
8. Базова технологія
9. Біотехнологія
10. Біотехнологія і гібридизація соматичних клітин
11. Біотехнологія одержання антибіотиків
12. Біотехнологія одержання ІНТЕРФЕРОНІВ

Переглядів: 692