Початок промислового перевороту в Німеччині припадає на період 50-х років, після революції 1848 р.

У 50–60-х роках Німеччина досягла небачених успіхів у розвитку торгівлі та промисловості, залізниць, телеграфу та океанського транспорту, які дали країні за 20 років набагато більше, ніж за ціле століття. Промисловий переворот у Німеччині мав стрімкий характер, фактично відбувся протягом двох десятиріч. Друга характерна ознака промислового перевороту в Німеччині полягала в тому, що відбувався він на власній машинобудівній базі.

Запізнілий вступ Німеччини на шлях індустріалізації дав їй змогу використати технічні досягнення Англії, запозичити їх, а це забезпечувало порівняно високий рівень продуктивності праці на німецьких підприємствах. Німеччина не мала потреби повторювати всі етапи технічного розвитку, які пройшла Англія: вона відразу могла запроваджувати технічні новинки, які в самій Англії почасти застосовувалися повільно через тиск старого основного капіталу. Тому німецькі фабрики і заводи були спроможні успішно конкурувати, як всередині країни, так і на зовнішньому ринку, з англійськими.

Завдяки високим темпам промислового виробництва Німеччина до 1870 р. вже перевершила Францію у видобутку вугілля, виплавленні чавуну, потужності парових двигунів, довжині залізничної колії і майже наздогнала Францію в оборотах зовнішньої торгівлі. Від Англії Німеччина все ще відставала у кілька разів, проте розрив між ними істотно скоротився. Досить велику роль в успіхах промислового розвитку Німеччини відіграло створення у 50-х роках кількох великих банків, які активно займалися засновництвом.

Високого рівня досягає військова промисловість, розвиток якої активно стимулюється державою, що зумовлено агресивною політикою Пруссії. Підприємства військової промисловості не тільки відображали загальні тенденції та риси німецької промислової еволюції, а й ставали провідними підприємствами німецької промисловості.

Щодо США, то до кінця XVIII ст. ця країна була колонією Англії, а тому її економічний розвиток залежав від економічної політики метрополії. Незважаючи на сприятливі природні умови, промисловий переворот тут стримувався через ряд заходів Англії, спрямованих на те, щоб зберегти Північноамериканські колонії як сировинну базу та ринок збуту для промисловості метрополії. Таким чином, промисловий переворот розпочався лише після завершення війни за незалежність (1775—1783 рр.), яка не лише звільнила колонії, а й поклала початок їх об’єднанню у вільну та незалежну державу; ліквідувала елементи феодалізму, усунула феодальні норми успадкування, скасувала “біле рабство”, проголосила буржуазні свободи, проте зберегла рабство негрів.

У подальші роки економічний розвиток США відбувається досить швидкими темпами, особливо це стосується сільського господарства — як фермерського (інтенсивне на Півночі), так і плантаційного (екстенсивне на Півдні). Наприкінці XVIII ст. починається запровадження англійських машин у текстильному виробництві, але створюються і власні (у 1793 р. створено бавовноочисну машину Уітні, яка підвищила продуктивність праці в 150 разів).

У 1791 р., після звіту міністра фінансів А. Гамільтона “Про промисловість”, запроваджується протекціоністське мито на готову продукцію, що створює сприятливі умови для розвитку власної промисловості. Упорядковується грошова система, створюється національний банк США.

Головною особливістю промислового перевороту в США було дуже повільне впровадження парової машини, що зумовлено великими водними ресурсами і широким використанням водяного двигуна. Замість парової машини Уатта у США вже у 30-х роках XIX ст. запроваджується машина Івенса (Філадельфія). Велику роль в успішному промисловому перевороті у США відіграють активні імміграційні процеси (до 1860 р. іммігрувало близько 50 млн. осіб), адже промисловість США отримала готові кадри кваліфікованих робітників, тоді як в інших країнах створення кадрів кваліфікованої робочої сили було тривалим процесом. Ще однією важливою особливістю промислового перевороту в США була тенденція до стандартизації, яка до середини XIX ст. у металургійній промисловості США відіграла істотну роль.

Загалом, промисловий переворот відбувався в США вкрай нерівномірно, захопив спочатку текстильну промисловість, а потім – харчову. Важка індустрія часто не могла задовольнити внутрішніх потреб країни.

Завершення промислового перевороту припало на період після закінчення Громадянської війни (1861–1865 рр.). Суперечності, які спричинили війну, мали досить глибоке коріння. Південь залишався рабовласницьким, плантаційним і там практично не було власної промисловості. Суперечності, які виникли між Півднем і Північчю, виявлялися у розбіжності інтересів представників цих двох регіонів. Наявність рабства звужувала внутрішній ринок, вузька (бавовняна) спеціалізація Півдня, пристосована, передусім, до потреб промисловості Англії, надавала економіці США колоніального характеру. Плантатори Півдня були зацікавлені у зниженні митних тарифів на сировину, що вивозилася, та на готову продукцію, що завозилася, тоді як підприємці Півночі були заінтересовані у встановленні високих митних тарифів, здатних захистити їхню продукцію від конкурентів, передусім англійських. Ці та інші суперечності посилювалися і переросли у протистояння двох регіонів щодо вирішення питання про заселення земель на Заході, на які претендували як фермери Півночі, так і плантатори Півдня. У сукупності це посилювало протистояння і призвело до Громадянської війни.

Поразка Півдня в Громадянській війні була наперед вирішена його економічною відсталістю, яка зумовила економічну поразку вже у перші роки війни. Відсутність власної промисловості, морська блокада, яка перекрила шляхи імпорту озброєння та боєприпасів на Південь, украй загострили ситуацію, і тривалість війни була зумовлена лише недостатньо активними воєнними діями Півночі. Досить важливу роль у перемозі Півночі відіграло й розв’язання питання щодо земель на Заході. У травні 1862 р. прийнято закон про Гомстеди, за яким кожний громадянин США отримав право на 160 акрів (65 га) землі за умови сплати 10 дол.; якщо ці землі продуктивно використовувалися упродовж п’яти років, вони переходили у власність фермера. Це призвело до зменшення чисельності армії Півдня, адже для одержання землі необхідно було визнати себе громадянином США, а, як відомо, Південь оголосив себе Конфедерацією, яка не входила до складу США. Отже, завдяки Громадянській війні та Гомстед акту аграрне питання було вирішено на користь фермерів. Ще одним важливим наслідком Громадянської війни було скасування рабства, що великою мірою розширило внутрішній ринок і ринок робочої сили в країні.

Таким чином, Громадянська війна забезпечила надзвичайно сприятливі умови для прискореного економічного розвитку й завершення промислового перевороту, початку перетворення США у провідну індустріальну державу світу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Промисловий переворот в країнах Західної Європи	\|	Економічне вчення Давіда Рікардо

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.106 сек.