• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Еволюція класичної школи політичної економії в Англії, Франції, США

Проте економісти нової хвилі привнесли й нові ідеї в класичну теорію, які, поєднані єдиною методологією, стали основою ґрунтовнішого й різнобічнішого аналізу капіталістич-ного виробництва. Завдяки їм класична політекономія вже не є однорідною й не трактує однозначно проблеми розвитку.

Саме новій хвилі в класичній теорії належить першість у загостренні уваги до проблем обміну й розподілу, до їхньої ролі у збагаченні суспільства. Представники цієї хвилі визнають, що виробництво визначає рівень доходів і їх розподіл, але наголошують, що розвиток виробництва, у свою чергу, залежить від доходів (платоспроможності) споживача, тому раціональний розподіл вартості є важливою умовою розвитку.

Матеріальна сфера виробництва вже не розглядається як єдина, де створюється багатство: в поле зору потрапляє нематеріальна сфера, де результати праці не мають товарного вираження (послуги, мистецтво, наука тощо), хоч зайняті там люди отримують доходи.

Ряд авторів визнає, що праця в нематеріальній сфері також створює вартість, яка підлягає розподілу, тобто вони вже не ототожнюють вартість як сукупність матеріальних цінностей — товарів, з вартістю як затратами праці.

Тому виникає нове, розширене трактування “вартості” як абстрактної категорії, що матеріалізується в ціні та проявляється у процесі обміну лише як тенденція. Визнаючи, що ціна залежить від зіткнення суб’єктивних оцінок виробника і споживача, представники нової хвилі звертають увагу на те, що вартість є тільки основою, яка визначає напрями розвитку економіки і створює економічну рівновагу. Ціна і ціноутворення є реальним явищем, що забезпечує раціональний розподіл.

Постає необхідність з’ясувати, як саме відбувається розподіл суспільної вартості. Якщо Сміт і Рікардо обмежувалися тезою про те, що вартість розподіляється відповідно до затрат праці, і тому постійно поставали перед труднощами, пояснюючи природу таких видів доходу, як прибуток, рента і процент, то в економістів нової хвилі виникає ідея щодо розподілу за факторами виробництва.

Затрати живої праці не розглядаються як єдиний фактор багатства, а тому і зростання обсягів виробництва вже не безпосередньо, як у Сміта, пов’язується зі збільшенням чисельності населення. Водночас, досліджується нова суттєва проблема — рівень зайнятості й чинники, що його обумовлюють.

Пояснюючи роль суб’єктивного фактора в розвитку суспільного виробництва, економісти нової хвилі зосереджуються на проблемі зіткнення економічних інтересів, конкретизуючи її як протистояння виробника і споживача. Конкуренцію суб’єктів господарювання трактують як умову вільного функціонування й розвитку ринкової економіки, а відносини “виробник—споживач” — як суть, основу її самоврівноваження.

Таким чином, розвиваючи положення класичної школи, економісти нової хвилі прийшли до розуміння того, що вагому роль у процесі виробництва й обміну відіграє суб’єктивний фактор і властивість товарів задовольняти потреби, що за надзвичайної важливості суто абстрактних проблем політична економія ними не вичерпується, а економічна поведінка суб’єктів ринку зобов’язує до мікроекономічного аналізу. Такі питання, як нагромадження та інвестиції, кризи й економічна роль держави стають предметом наукових досліджень.

Нові теорії породжували бурхливу критику як теоретичних положень, так і практичних, прикладних їх аспектів з боку ортодоксальних прихильників абстрактного, вартісного аналізу економічних явищ, оскільки не зовсім вписувались у межі класичних уявлень. Але саме в межах цих теорій було закладено основи системного, багатофакторного методу дослідження, який згодом став джерелом розвитку нового, неокласичного напряму в політичній економії.

Визначним представником класичної політичної економії в Англії був Томас Мальтус (1766–1834). Погляди цього дослідника формувались у першій чверті ХІХ ст., але результати його наукових пошуків мають цінність і для сучасної економічної науки.

Перша праця Т. Мальтуса – це “Дослід про закон народонаселення” (1798) – зробила її автора відомим і навіть знаменитим. Т. Мальтус написав ще кілька праць, серед яких слід виділити “Дослідження про природу і зростання земельної ренти” (1815) і “Принципи політичної економії, які розглядаються в розрахунку на їх застосування” (1820). Остання у творчому відношенні стала головною працею Т. Мальтуса. Сучасники вважали Мальтуса видатним економістом за його дослідження багатьох основоположних проблем економічної теорії. Однак в історію економічної думки він увійшов насамперед як автор теорії народонаселення.

У своїй праці “Дослід про закон народонаселення” Мальтус спирався на такі основні положення:

1) суспільство знаходиться у стані рівноваги, коли виробляє достатню кількість продовольства для споживання відповідної чисельності населення;

2) при порушенні цієї рівноваги в суспільстві виникають сили, які повертають його до цього стану;

3) ціни всіх товарів визначаються співвідношенням попиту і пропозиції;

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
3. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
4. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
5. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
6. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
7. Б) еволюція грошей.
8. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
9. Більшовицька революція в Росії
10. Братства та братські школи.
11. Буддійська філософія і її основні школи
12. Вальдорфські школи

Переглядів: 747