• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Світова економічна криза 1929-1933 рр. та форми її прояву

Економічне піднесення 20-х років у США справедливо називають роками “просперіті” — процвітання. Однак саме у цей період в економіці почали проявлятися явища, які згодом вилилися у найбільшу в історії США кризу. Криза розпочалася різким падінням цін акцій на нью-йоркській біржі наприкінці жовтня 1929 р. Біржовий крах розорив багато тисяч власників цінних паперів. Одразу ж почався небачений в історії спад промислового виробництва і торгівлі. Так, випуск автомобілів, обсяги виплавлення чавуну і сталі зменшилися на 80%. У цілому промислове виробництво і торгівля скоротилися вдвічі. За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйони громадян постраждали, втративши своє майно, накопичення, робочі місця. Криза призвела до небаченого росту безробіття. На околицях міст виросли “гувервілі” — селища з халуп, у яких жили безробітні та їхні сім’ї (названі на “честь” президента США Герберта К. Гувера (1929–1933 рр.). Збільшилася армія голодних і жебраків, які здійснювали “голодні походи” на Вашингтон. Безробіття досягло астрономічної позначки — 17 млн. осіб.

Економічна криза у США поглиблювалася й через невпевнені дії уряду, який відмовився від втручання в економічне життя. Вихід з економічної кризи у США тісно пов’язаний з іменем президента Франкліна Делано Рузвельта, якого американський народ чотири рази обирав на цей пост. Програма виходу із кризи відома під назвою “новий курс”. Фактично це була передвиборча програма Ф. Рузвельта. Започаткований ним “новий курс” здійснювався упродовж 1933–1938 рр.

Перший етап запровадження „нового курсу” тривав з 1933 по 1934 р. Насамперед, було проведено реформи у фінансово-кредитній сфері. У березні 1933 р. було закрито всі банки країни, припинено обмін банкнот на золото, яке взагалі вилучалося з обігу.

Ф. Рузвельт здійснив екстренну програму порятунку банківської системи, допомагаючи перспективним банкам. Кредитним установам США заборонялося поєднувати депозитні операції з торгівлею акціями, чим розмежовувався ринок довго- і короткострокових кредитів. Складовою частиною банківської реформи було страхування дрібних і середніх депозитів.

Прийнятим у 1933 р. законом про відбудову промисловості (НІРА) передбачалося запровадження у різних галузях промисловості “кодексів чесної конкуренції”, які фіксували ціни на продукцію, рівень виробництва, розподіляли ринки збуту, встановлювали розміри заробітної платні тощо. Основне призначення кодексів — підтримка конкурентоздатного виробництва.

У тому ж році почав діяти закон про регулювання сільського господарства (ААА), спрямований на підвищення цін на сільськогосподарську продукцію. Серед інших заходів він передбачав надання грошової компенсації фермерам, які скорочували зернові посіви і поголів’я худоби. Тимчасові труднощі уряд компенсував відповідною фінансовою підтримкою. Здійснювалися заходи з інтенсифікації та механізації сільськогосподарського виробництва.

На другому етапі чинності “нового курсу” (1935–1938 рр.) було прийнято важливі акти соціального характеру. У 1935 р. введено в дію закон про трудові відносини (т. зв. закон Вагнера), яким передбачено право робітників на об'єднання у профспілки, проведення страйків і підписання колективних угод. У тому ж році вперше в історії США набув чинності закон про соціальне страхування і допомогу безробітним.

У 1938 р. прийнято закон про справедливе наймання робочої сили, що встановлював мінімум заробітної плати і максимум тривалості робочого дня для деяких категорій робітників. Закон заборонив використання дитячої праці.

У цьому ж році було прийнято новий закон про регулювання сільськогосподарського виробництва. Метою державного регулювання в даній сфері була боротьба за збереження родючості ґрунту. Для цього фермерам виплачували премії за скорочення посівних площ або введення сівозмін, які зберігають родючість грунту. Таким чином, здійснювався і контроль за рівнем сільськогосподарського виробництва.

Державне регулювання економіки у США успішно здійснювалося і в наступні десятиліття. Воно базувалося на економічній теорії Джона Кейнса (“Загальна теорія зайнятості, процентів і грошей”, 1936 р.) і відповідно державне регулювання отримало назву “кейнсіанство”.

Читайте також:

1. I світова війна
2. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
3. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
4. А) Заробітна плата її форми та системи.
5. А) Заробітна плата, її форми та системи.
6. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
9. Акредитив та його форми
10. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
11. Аристотель розглядав дві форми грошей — гроші як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу грошового капіталу.
12. Атипові форми.

Переглядів: 511