Наочні посібники з математики, їх класифікація і ТМО їх використання.
3. Для здійснення принципу наочності на уроках математики спираються, з одного боку, на сприймання учнів, а з другого – на їхні уявлення. У першому випадку слід використовувати наочні посібники. Знання вчителем ТМО використання на уроках математики наочності буде забезпечувати формування чітких просторових і кількісних уявлень, змістовних понять, розвивати логічне мислення та мовлення, допомагати підводити до узагальнень, які потім застосовуються на практиці. Виконання таких завдань можливе, якщо вчитель знає види наочних посібників, умови їх ефективного використання в процесі навчання. Існує декілька класифікацій наочних посібників за різними основами, серед яких ми вважаємо за потрібне виділити такі: натуральні наочні посібники (предмети оточуючого життя, зошити, олівці тощо); образотворчі наочні посібники, серед яких виділяють образні (предметні картинки, зображення предметів і фігур, таблиці з зображеннями предметів і фігур тощо) і умовні (або символічні): картки з зображеннями цифр, знаків дій, знаків відношень ("<", ">", "="), малюнки, креслення, навчальні фільми, діафільми, діапозитиви.
Якщо за основу класифікації вибрати місце використання наочних посібників, то можна поділити їх на: загальнокласні або демонстраційні, якими користується весь клас, і індивідуальні, якими користується кожен учень окремо. Як правило, демонстраційні та індивідуальні наочні посібники відрізняються лише розмірами, маючи однаковий зміст. Обравши за основу класифікації спосіб виготовлення, ми отримаємо такі дві групи наочних посібників: фабричні, які виготовляються типографським способом і саморобні, які виготовляються вчителем або дітьми, але які разом з тим повинні бути нескладними у виготовленні та відповідати вимогам естетики і нормам шкільної гігієни. Крім названих існує класифікація наочних посібників за дидактичним призначенням, у якій виділяють три групи: а) посібники, призначені для ознайомлення з новим матеріалом; б) посібники для закріплення вмінь і навичок; в) посібники для контролю знань. Наведені класифікації мають умовний характер оскільки кожен посібник на різних етапах навчання може використовуватись з різним дидактичним призначенням.