• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ризик щодо прийняття інвестиційних рішень.

Ризик інвестиційних проектів можна розглядати з трьох точок зору, тобто застосовуючи три методичні підходи.

По-перше, ризик певного проекту може бути проаналізований окремо, без урахування його зв'язків з рештою активів (майна), об'єктів, що їх посідає певна компанія (фірма), для якої він власне розробляється.

По-друге, ризик проекту може бути проаналізований у контексті ризику тих засобів, які вже посідає ця фірма, та впливу аналізованого проекту на ризик фірми в цілому (ефект портфеля, що розглядається в межах активів, майна фірми).

По-третє, ризик проекту може бути проаналізований у контексті ризику ринку та можливостей формування окремих пакетів (портфелів) вкладень (активів) окремих інвесторів (акціонерів фірми).

Слід зауважити, що окремі інвестиційні проекти можуть характеризуватися відносно високим ступенем ризику, якщо їх розглядати окремо. Водночас вони можуть бути проектами з прийнятним ступенем ризику з точки зору ризику фірми в цілому, чи ризику ринку, якщо підійти до цього з точки зору диверсифікації.

Згідно з розглянутою у попередньому матеріалі моделлю рів­новаги ринку капіталів, для акціонера суттєвим є лише систе­матичний (ринковий) ризик, бо ступінь специфічного ризику він може знизити, формуючи свій портфель активів. У зв'язку з цим можна поставити запитання. Чи доцільно аналізувати ризик фір­ми, якщо для акціонера важливим є лише ризик ринку?

Відповідь на це запитання є позитивною — оцінювання ризику інвестиційних проектів (починань) та їх вплив на ризик фірми є одним із найважливіших елементів в оцінці окупності цих проектів. Підкреслимо ще раз, що необхідність урахування ризику витікає з декількох міркувань.

Найважливіше з них розглянемо більш детально.

1. Перш ніж фірма виступить на ринку капіталів з попитом на капітал, необхідний для фінансування своєї інвестиційної програми, аналіз та оцінка ступеня ризику є необхідною умовою вір­ного розрахунку грошового потоку доходів і затрат, що пов'язані з реалізацією відповідних інвестиційних проектів і, відповідно, визначення чистої (нетто) теперішньої вартості цих починань. Якщо ж продаж і доходи фірми, які будуть мати місце у май­бутньому, розглядати як випадкові змінні величини, то це слід враховувати при обчисленні ефективності. Помилки під час оці­нювання можливих величин цих доходів можуть призвести або до відхилення ефективних проектів, або ж до прийняття таких, що мають значно нижчу (чи від'ємну) теперішню нетто вартість.

2. Акціонер фірми має можливість формувати портфель своїх вкладень (який складається з акцій різних фірм, товариств), у зв'язку з чим ризик окремих акцій оцінюється не безпосе­редньо, а через їх вплив на загальний ризик портфеля. Акції кількох фірм, кожна з яких може характеризуватися відносно високим ступенем ризику, можуть бути інвестиціями з середнім або навіть низьким ступенем ризику, якщо вони входять до складу відповідно сформованого портфеля. Для акціонера част­ково ступінь їх ризику можна знизити завдяки диверсифікації (формуючи портфель вкладень відповідної структури).

У дещо іншій ситуації знаходиться керівництво фірми та її працівники, доходи котрих залежать від поточних чинників, по­в'язаних з її функціонуванням. Чим більшим ступенем ризику обтяжені інвестиційні ініціативи, що реалізуються, тим більша небезпека, що доход буде меншим від сподіваного. В багатьох випадках керівництво фірми може бути більш зацікавленим в обмеженні ризику, ніж її акціонери.

3. Детальний аналіз інвестиційних проектів з точки зору ри­зику дає можливість побачити слабкі сторони цих проектів, такі, що можуть спричинитися до значних збитків під час їх реалізації і подальшого використання. Визначення цих чинників є обо­в'язковою умовою щодо вірного визначення доходів та ефектів, що відповідно може впливати на результати теперішньої рин­кової нетто вартості проекту (фірми). Якщо внаслідок такого ана­лізу виявиться, що теперішня нетто вартість аналізованого проек­ту є від'ємною величиною, то такий проект потрібно відкинути. Окрім того, такий аналіз може вказати на необхідність додат­кових заходів для ліквідації певних недоліків (наприклад, необхідність кращої реклами, зміна споживчих якостей виробів, котрі можуть бути реалізованими в результаті виконання проекту, ви­бір більш стабільних джерел щодо постачання матеріалами, напів­фабрикатами, підвищення кваліфікації працівників тощо).

Оцінку ступенів ризиків за інвестиційним проектом загалом (на базі оцінки рівнів ризиків за окремими їх видами) здійснюють таким чином:

• мінімальний рівень ризику (значно нижчий від середньогалузевого чи середньорегіонального);

• середній рівень ризику (наближений за значенням до середньогалузевого чи середньорегіонального рівнів);

• високий рівень ризику (перевершує середньогалузевий чи середньорегіональний рівні).

Можливі способи зниження ризиків, якими обтяжений інвестиційний проект:

• розробка ефективних профілактичних заходів щодо упередження сподіваних ризиків;

• розподіл негативних наслідків ризиків між усіма учасниками і виконавцями інвестиційного проекту;

• створення резервних (страхових) фондів;

• зовнішнє страхування окремих видів ризиків;

• одержання законодавчих гарантій щодо захисту від окремих видів ризиків;

• інші форми страхування ризиків.

Ризик може бути врахований при оцінюванні інвестиційних проектів кількома методами.

За одним з методів ризик враховують корегуючи сподівані доходи, які перемножують на ймовірність того, що вони будуть досягнуті.

Інший спосіб урахування ризику полягає у коригуванні рівня норми дисконту, котра приймається для обчислення чистої (нетто) теперішньої вартості аналізованих інвестиційних про­ектів.

Для проектів, що характеризуються високим ступенем ризику, норма дисконту повинна бути відповідно підвищена, що приз­водить у свою чергу до зниження чистої (нетто) теперішньої вартості інвестиційного проекту, обтяженого високим ступенем ризику.

Так, якщо маємо два альтернативних інвестиційних проекти, котрі відрізняються лише різним ступенем ризику, то ясно, що до реалізації слід обрати проект з нижчим ступенем ризику, при цьому буде нижчою норма дисконту і відповідно — вищою теперішня нетто вартість.

На практиці для оцінювання ризику аналізованих інвес­тиційних проектів використовують різні методи. Найбільш відомими є такі:

• аналіз та оцінка вразливості інвестиційних проектів;

• аналіз та оцінка за допомогою методів імітаційного мо­делювання (корпоративна імітаційна модель).

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
4. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
5. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
6. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
7. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
8. Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
9. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
10. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
11. Аналіз внутрішніх ризиків
12. Аналіз втрат від маркетингового ризику

Переглядів: 519