• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка інженерної обстановки при вибухах

Однією з причин великих виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах супроводжуються обвалами і деформаціями споруд, пожежами, виходами з ладу обладнання енергопідприємств.

Найчастіше спостерігаються вибухи котлів у котельнях, маслонаповненого обладнання на підприємствах електроенергетики, газів, апаратів, продукції і напівфабрикатів на хімічних підприємствах, пари бензину і інших складових палива, лакофарбових розчинників, нерідкі випадки вибуху побутового газу.

Причинами вибухів трансформаторного масла, газу тощо можуть служити відкритий вогонь, електрична іскра в тому числі від статичної електрики.

Вражаючим фактором будь-якого вибуху є ударна хвиля. Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складним комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відбиття, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовибухових хвиль.

Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DР (кПа).

Розрахунок точного значення надлишкового тиску при вибуху парогазоповітряної суміші поза приміщенням надзвичайно складний. Це пов'язано з невизначеністю багатьох факторів, які впливають на утворення хмари суміші. Це – напрямок і швидкість руху повітря при даній щільності забудови, стан турбулентності атмосфери, температура і вологість повітря тощо. Тому можна говорити лише про оціночний характер розрахунків.

Одна з методик полягає в оцінці значення надлишкового тиску вибухової хвилі, яка виникає при вибуху суміші повітря з вуглеводневими газами: метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом тощо.

Мета розрахунку – оцінка ступеня руйнування енергоспоруд після вибуху біля них газоповітряної суміші, можливості продовження експлуатації об’єкта з метою обґрунтування заходів із підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу.

Порядок виконання завдання.

19.1. Визначення розмірів зон вибухової хвилі, дії продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі.

При вибуху газоповітряної суміші утворюються три зони:

Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску ΔР_І = 1700 кПа і радіусом

(м), (19.1)

де Q – маса газу, що вибухнув (т).

Зона дії продуктів вибуху радіусом

(м), (19.2)

Надлишковий тиск в межах зазначених зон змінюється згідно з формулою

(кПа), (19.3)

де r – відстань від епіцентру вибуху до даного об’єкта, що розташований у зоні, м.

Зона повітряної ударної хвилі r_ІІІ > r_ІІ. Значення надлишкового тиску в цій зоні знаходиться з наступних формул:

при Ψ ≤ 2 надлишковий тиск визначається за формулою:

(кПа), (19.4)

а при Ψ > 2 надлишковий тиск визначається за формулою:

(кПа), (19.5)

де — допоміжний коефіцієнт.

19.2. По заданій відстані від епіцентру вибуху визначається зона, в якій розташований об'єкт.

19.3. Визначається значення надлишкового тиску в місці розташування об'єкта залежно від величини допоміжного коефіцієнту за формулою (19.4) або (19.5).

19.4. Визначення ступеня руйнування споруд.

Від впливу ударної хвилі на будови і споруди можуть утворитися різні ступені руйнувань. Залежно від величини надмірного тиску можуть виникнути повні, сильні, середні та слабкі руйнування, характеристика яких відображена у табл. 19.1.

19.5. Визначення характеристики руйнувань (по табл. 19.2).

19.6. Розробка пропозицій з підвищення стійкості об'єкта.

З наступного переліку здійснюється вибір відповідних заходів.

Заходи з підвищення стійкості об'єкта:

19.6.1. Можливі заходи з підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу:

а) Будови і споруди:

ü зміцнення несучих конструкцій;

ü встановлення захисних валів або заглиблення споруд.

б) Цінне обладнання:

l розташування у захисних спорудах або в спорудах з підвищеною стійкістю;

l встановлення обладнання на фундаментах;

l використання захисних конструкцій (ковпаків, козирків, навісів, тощо).

в) Системи енерго-, газо- та водопостачання:

u розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини та підключення підприємства до кількох енергоджерел;

u заміна повітряних мереж на підземні кабельні лінії з встановленням автоматичних роз'єднувачів для відключення пошкоджених ділянок;

u створення резерву автономних джерел живлення;

u водопостачання з двох незалежних джерел;

u захист вододжерел і резервуарів питної і технічної води;

u створення обхідних ліній навколо водонапірних веж;

u влаштування газорозподільних станцій і опорних пунктів обхідних газопроводів у підземному виконанні;

u встановлення у вузлових точках системи газопостачання автоматичних пристроїв, які спрацьовують при аварії.

г) Виключення або зменшення дії вторинних вражаючих факторів:

ü обваловування та заглиблення ємностей та складів;

ü підготовка і раціональне розташування засобів для гасіння пожеж.

19.6.2. Заходи з підвищення стійкості виробничої діяльності об'єкта:

а) Захист працівників і службовців:

l будівництво захисних споруд;

l розсередження;

l використання засобів індивідуального захисту.

б) Управління, оповіщення, зв'язок:

u завчасне створення і обладнання запасних пунктів управління, оповіщення, зв'язку;

u дублювання систем управління, оповіщення, зв'язку.

в) Постачання:

ü - встановлення надійного зв'язку з підприємствами- постачальниками;

ü - пошук можливостей переходу на місцеві джерела палива та сировини;

ü дублювання шляхів постачання палива та сировини.

г) Запаси матеріально-технічних засобів:

l завчасне визначення необхідного об'єму запасів сировини, палива, обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів;

l забезпечення надійного зберігання запасів на об'єкті.

д) Підготовка до відновлення порушеного виробництва:

u завчасна розробка документації з відновлення об'єкта;

u створення необхідних запасів матеріальних засобів для відновлення виробництва;

u завчасне створення бригад для проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

19.7. Робиться висновок щодо можливості відновлення споруд.

Таблиця 19.1 — Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях надлишкового тиску ударної хвилі, кПа

Продовження таблиці 19.1

Продовження таблиці 19.1

Продовження таблиці 19.1

Продовження таблиці 19.1

Продовження таблиці 19.1

Продовження таблиці 19.1

Таблиця 19.2 — Характеристика ступенів руйнування ударною хвилею елементів промислового об’єкта

Продовження таблиці 19.2

Продовження таблиці 19.2

Примітка: при повних руйнуваннях в будовах і спорудах повністю зруйновані всі основні несучі конструкції і перекриття, трубопроводи й кабелі розірвані, опори зруйновані, обладнання деформоване, відновлення елементів неможливе.

Читайте також:

1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
2. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
3. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
4. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
5. Аналіз і оцінка стану охорони праці
6. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
9. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
10. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
11. Аналіз та оцінка організаційних структур управління
12. Аналіз та оцінка проведеного уроку

Переглядів: 683