• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Утворення держави Україна

Колишній Радянський Союз, згідно Конституції СРСР, був федерацією, проте фактично це була унітарна держава, до складу якої разом з іншими республіками-суб'єктами федерації входила і Україна. При розпаді СРСР Україна взяла участь в «параді суверенітетів». 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет Ук раины, проголосивши державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки у межах її території, незалежність і рівноправ'я в зовнішніх стосунках.

У Декларації підкреслюється, що українська нація здійснила своє невід'ємне право на самовизначення: утворена національна держава, і які-небудь насильницькі дії проти нього з боку окремих осіб або їх об'єднань переслідується згідно із законом. У Декларації наголошується, що народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці. Повновладдя народу України здійснюється як безпосередньо, так і через народних депутатів, вибраних у Верховну Раду і місцеві Ради. Державна влада в Республіці здійснюється відповідно до принципу її Темаення на законодавчу, старанну і судову. Україна має своє громадянство. Територія України в існуючих межах є недоторканною і не може бути змінена або використана без її згоди. У Декларації вирішене питання про економічну самостійність держави як матеріальної основи суверенітету Республіки. Україна має право на свою частину в загальносоюзному багатстві; самостійно утворює банківську, цінову, фінансову, митницю, податкову системи; формує державний бюджет, а при необхідності вводить свою грошову одиницю. У Декларації щодо питання екологічної безпеки вказано, що Республіка піклується про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, має право на відшкодування шкоди, заподіяної її екології діями союзних органів. Декларація гарантує всім національностям, які проживають на території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку. Одночасно Республіка забезпечує національно-культурне відродження українського народу, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. Зовнішня і внутрішня безпека України зв'язується з правом мати власні озброєні сили, внутрішні війська і органи державної безпеки. Україна має намір стать в майбутньому нейтральною державою. У міжнародних відносинах Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, визнає пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права по відношенню до норм внутрідержавного права.

Декларація з'явилася основою для підготовки і ухвалення нової Конституції, законів України, а також визначила позиції Республіки стосовно укладення міжнародних угод.

Принципи Декларації повинні були використовуватися при висновку надалі нового Союзного договору, але в серпні 1991 р. в Москві був проголошений так званий Державний Комітет з Надзвичайного положення (ГКЧП). У його діях убачалася загроза що ще тільки почав набирати силу процесу демократичного оновлення СРСР. У зв'язку з цим 24 серпня 1991 р. Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки була проголошена незалежність України і утворення самостійної держави Україна.

12 вересня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про правонаступництво України», відповідно до якого депутати Верховної Ради України продовжили виконання своїх функцій, продовжувала діяти Конституція УРСР і закони УРСР, якщо вони не суперечили тим законодавчим актам, які були прийняті після проголошення незалежності України. Органи державної влади, місцевого самоврядування, судів, прокуратури діяли до створення нових. Україна підтвердила міжнародні договори і зобов'язання. Державний кордон Республіки залишився незмінним.

Надалі на загальнодержавному референдумі 1 грудня 1991 р. народ України схвалив Акт проголошення незалежності України, в одному з пунктів якого наголошується: «Відтепер на території України діють виключно Конституція і за кони України».

1 грудня 1991 р. — той день, коли в Європі з'явилося нове государство—Украина. Першою країною, яка визнала Україну як незалежну, самостійну державу і висловила бажання встановити з нею в повному об'ємі дипломатичні відносини, була Республіка Польща. Серед західних країн першої Україну визнала Канада.

Подальший демократичний розвиток України ознаменувався ухваленням 1 листопада 1992 р. Декларації прав національностей України, згідно якої Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні і культурні права, обрання на початках рівноправ'я в органи державної влади всіх рівнів, право посідати посади. Дискримінація за національною ознакою забороняється і карається згідно із законом. У межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає певна національність, може функціонувати її мова нарівні з державним. Українська держава гарантує своїм громадянам право сповідати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, а також право утворювати свої культурні центри і т.п.

8 червня 1995 р. — ще одна знаменна дата. Укладення (підписання) Конституційного Договору між Верховною Радою України і Президентом України про основні початки організації і функціонування державної влади і місцевого саме управління в Україні на період до ухвалення нової Конституції України. У завершальних положеннях цього документа було сказано про необхідність прискорення і успішного завершення конституційного процесу в Україні ухваленням нової Конституції України в строк не пізніше за один рік з дня підписання даного Конституційного Договору.

До моменту ухвалення нової Конституції України відбулося немало різного роду подій, що залишили свій слід в історичній пам'яті українського народу. У ряді цих подій вимагає уваги факт ухвалення України восени 1995 роки в Раду Європи, що сприяло підвищенню її авторитету на міжнародній арені, свідчило про її визнання рівної серед рівних в Європі.

28 червня 1996 р. український парламент зумів подолати всі труднощі, пов'язані з роботою над Основним Законом, виразив свою історичну волю, прийнявши нову Конституцію України, відповідно до якої в даний час і відбувається поступальний розвиток української держави як держави суверенного, демократичного, соціального, правового.

Читайте також:

1. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
4. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
5. Автономні утворення у зарубіжних державах
6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Аналіз майна і джерел його утворення.
11. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
12. Аналіз утворення та поводження з відходами на підприємстві

Переглядів: 2073