Вимірювальні інформаційні системи та задачі, які вони вирішують.

Лекція 2 Інформатика, інформаційна техніка. Вимірювальні інформаційні системи. Узагальнена структура ВІС.

План лекції:

2.1. Вимірювальні інформаційні системи та задачі, які вони вирішують.

2.2. Перетворення інформації в вимірювальних інформаційних системах.

2.3.Структурна схема вимірювальної інформаційної системи

Інформаційна техніка має величезне значення в житті людини. Вона вирішує велике коло задач, зв'язаних головним чином зі збором, переробкою, передачею, збереженням, пошуком і видачі різноманітної інформації людині чи машині.

Відповідно до основних функцій інформаційної техніки виділяються наступні її галузі:

1. інформаційно-вимірювальна техніка;

2. обчислювальна техніка;

3. техніка передачі інформації;

4. техніка збереження і пошуку інформації.

Кожна з цих основних галузей інформаційної техніки має свої особливості, принципи побудови технічних пристроїв. У той же час вони поєднуються загальними теоретичними основами.

Інформаційно-вимірювальна техніка (ІВТ) призначена для одержання дослідним шляхом кількісно визначеної інформації про різноманітні об'єкти матеріального світу.

Основними процесами, що дозволяють одержати таку інформацію, є виявлення подій, процеси рахунка, вимірювання, контролю, розпізнавання образів, діагностики.

Відповідно до ГОСТ 16263-70, вимірювання – це знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів. У процесі вимірювання одержується чисельне відношення між вимірюваною величиною і деяким її значенням, прийнятим за одиницю порівняння.

Під контролем розуміється установлення відповідності між станом (властивістю) об'єкта контролю і заданою нормою, яка визначає якісно різні області його стану. У результаті контролю видається судження про стан об'єкта контролю.

Розпізнавання образів зв'язано з встановленням відповідності між об'єктом і заданим образом. Так само як і норма при контролі, при упізнанні образ може бути заданий у вигляді зразкового виробу або у вигляді переліку певних властивостей і значень параметрів (ознак). У цілому ряді практичних додатків поняття контролю і розпізнавання образів збігаються.

У багатьох випадках для відновлення нормальної роботи об'єкта необхідно виявити елементи, що послужили причиною його неправильного функціонування. Такий напрямок розвитку методів і засобів контролю роботи технічних пристроїв називається технічною діагностикою.

Рахунок, тобто визначення кількості яких-небудь подій чи предметів, в ІВТ відносно рідко має самостійне значення і частіше являється складовою операцій у процесі виміру, контролю і т.д..

В усіх перерахованих процесах, використовуваних у ІВТ, є спільні риси. Усі ці процеси обов'язково включають сприйняття технічними засобами досліджуваних (вимірюваних, контрольованих) величин, дуже часто з перетворенням у деякі проміжні величини, порівняння їх досліднім шляхом з відомими величинами, з описами станів чи властивостей об'єктів, формування і видачу результатів у вигляді іменованих чисел, їхніх співвідношень, суджень, заснованих на кількісних співвідношеннях.

Відповідно до збільшення обсягу вимірювальної інформації, унаслідок розвитку техніки перед вимірювальною технікою була поставлена проблема створення нових засобів, здатних розвантажити людину від необхідності збору й обробки інтенсивних потоків вимірювальної інформації. Вирішення цієї проблеми привело до появи нового класу засобів вимірювання – вимірювальних систем (ВС), призначених для автоматичного збору й обробки вимірювальної інформації. Крім ВС були створені системи автоматичного контролю (САК), технічної діагностики (СТД), розпізнавання (РС).

Сукупність перерахованих вище систем одержала назву інформаційно-вимірювальних і вимірювальних інформаційних систем – ВІС. Під ВІС розуміються системи, які призначені для автоматичного одержання кількісної інформації безпосередньо від досліджуваного об'єкта шляхом процедур виміру і контролю, обробки цієї інформації і видачі її у вигляді сукупності іменованих чисел, висловлень, графіків і т.д., що відображує стан даного об'єкту.

Вимірювальні інформаційні системи повинні сприймати досліджувані величини безпосередньо від об'єкту, а на їхньому виході повинна одержуватись кількісна інформація (і не тільки інформація) про досліджуваний об'єкт; ВІС істотно відрізняється від інших інформаційних систем і систем автоматичного керування. Так, і системи обчислювальні, зв'язку і керування можуть одержувати на вході інформацію від інших систем (зокрема, від ВІС). Зрозуміло, інформація, одержувана на виході ВІС, використовується для прийняття яких-небудь рішень, однак використання інформації звичайно не входить у функції ВІС .

У ВІС поєднуються технічні засоби, починаючи від датчиків і кінчаючи пристроями видачі інформації, а також усі програми, які необхідні для керування роботою системи, так ті що дозволяють вирішувати в ВІС вимірювальні й обчислювальні задачі, а також керувати конкретним експериментом.

За ГОСТ 8.437-81 “ВІС – сукупність функціонально - об'єднаних вимірювальних, обчислювальних і інших допоміжних технічних засобів, для одержання вимірювальної інформації, її перетворення, обробки з метою представлення споживачу (у тому числі введення в АСУ) у необхідному виді чи автоматичного здійснення логічних функцій контролю, діагностики, ідентифікації”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історичний перехід до NGN-головний тренд розвитку сучасних телекомунікацій	\|	Різновиди вхідних величин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.