Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Види мислення

Інша класифікація видів мислення:

1. Наочно-дійове, яке формується у дитини від народження до 3-х років.

2. Наочно-образне, що розвивається з 3 до 7 років.

3. Абстрактне, яке починає активно формуватися з 7 років.

Усі види мислення можуть удосконалюватися на підставі цілеспрямованого тренування. Психічні пізнавальні процеси є тісно між собою взаємопов’язаними (Табл. 10).

Таблиця 10.

Зв’язок психічних пізнавальних процесів.

інтерес

увага

сприйняття

уява

Мислення

пам‘ять

Висновки

До вищих психічних пізнавальних процесів мають відношення пам’ять, уява та мислення, які між собою тісно пов’язані. Усі вони не спираються на аналізаторну систему, а тому дозволяють знаходити нову інформацію поза безпосереднього сприйняття ознак предметів чи явища, що є значущими для моряка. Високий рівень розвитку у працівника морського та річкового транспорту усіх вищих психічних пізнавальних процесів є підставою його високо професіоналізму, швидкого та адекватного реагування в межах різноманітних ситуаціях природного та соціального середовища.

Питання та завдання:

1. Пам’ять: сутність, види, класифікація, основні характеристики.

2. Значення видів пам’яті в професійної роботі моряка.

3. Уява та її види.

4. Відтворювальна та творча уява в діяльності моряка.

5. Мислення: сутність, види, значення.

Теми рефератів:

1.Шляхи удосконалення пам’яті моряка-професіонала.

2.Творче мислення.

3.Взаємозв’язок вищих психічних пізнавальних процесів.

ТЕМА № 5 ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ СТАНИ.

План:

Вступ.

1. Емоції та почуття. Поняття про емоційні стани та їх види.

2. Воля та її сутність

Висновки.

Компетентність:

1)Здатність керувати діями під час аварії

2)Здатність дотримуватися етичних зобов’язань.

Зміст компетентності:

1)Уміння швидко приймати вірні рішення під час аварійних ситуацій та надавати відповідні накази, організовувати роботу підлеглих у напрямку подолання ситуації.

2)Уміння забезпечувати професійні відносини на підставі вимог професійної етики, зокрема поваги, тактовності, відповідальності, чесності тощо.

Література:

1. Загальна психологія: Навчальний посібник /О. Скрипченко, Я. Долинська, Огороднійчук та ін. - К.: «А.П.Н.», 2001.

2. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. - М., 1998.

3. Ильин Е.П. Психология воли. - СПб., 2000.

4. Общая психология. /Под.ред. А.В. Богословского, А.Г. Ковалева, А.А. Степанова. - М.: Просвещение, 1999.

5. Общая психология. / Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1998.

6. Психологія. За ред. Г.С. Костюка - К.: Рад. Школа, 2003.

7. Рогов Е.И. Эмоции и воля. - М.; 1999.

8. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитать волю и характер. - М.: Просвещение, 2000.

9. Селиванов В.И. Воля и ее воспитание. - М.: Знание, 2002.

Вступ

Поведінка та діяльність професіонала-моряка в значної мірі обумовлюється характером його емоційно-вольових станів. З тим, щоб попереджувати виникнення негативних емоційно-вольових станів, є необхідним ознайомитися з їх сутністю та характеристиками.

1. Емоції та почуття. Поняття про емоційні стани та їх види.

Емоції дозволяють особі визначити своє особисте ставлення до актуальних чи можливих ситуацій з точки зору їх оцінювання. Формою прояву емоцій є переживання. На відміну від емоційного тону вони виникають у зв'язку із задоволенням певної потреби, чи навпаки. Також вони можуть просигналізувати про характер подій, які ще не настали або вже відійшли у минуле.

Емоційні стани особи є надзвичайно різноманітними, їх розрізняють за еволюційними, функціональними та структурними ознаками.

За еволюційною ознакою на перший план виступають три рівні проявів емоцій.

Перший характеризує емоційний (чуттєвий) тон відчуттів (відчуття задоволення або ж незадоволення, приємного чи неприємного), який емоційно зафарбовує чуттєві образи та самопочуття людини.

Другий рівень - емоції, що мають чіткий предметний характер та відображають ситуативне ставлення людини до якоїсь події.

Змістом третього рівня є почуття, наприклад, почуття комічного, гумору, іронії, піднесеного, трагічного тощо.

Афекти – це дуже сильні, бурхливі й відносно нетривалі емоційні стани. Вони виникають, коли суб'єкт не здатний знайти вихід з надзвичайної і несподіваної ситуації. Афекти мають бурхливу динаміку і тривалу післядію. Як правило, вони порушують інтелектуальну та пізнавальну діяльність особистості, а також супроводжуються активними руховими реакціями.

Пристрасті - це сильні й тривалі емоції, що на певний час забарвлюють життя індивіда. Переживаючи пристрасть, людина страждає, стає пасивною, концентрує свідомість лише на предметі свого інтересу. Особа начебто перебуває під владою якоїсь сили, звільнитися від якої самостійно часто не може.

Настрій - емоційний стан індивіда, що на певний час як би зафарбовує його відношення до дійсності. На відміну від інших емоційних станів настрій особи не має конкретної причини. Його першопричиною часто виступають певні негативні фізіологічні процеси організму людини.

Стрес (англ. stress — напруга) - емоційний стан індивіда, який виникає в ситуаціях, що порушують усталений перебіг його життя. Цей стан полягає у неспецифічній реакції організму на вимоги, які висуваються до нього. Наслідком цього стану є зміна ритму серцебиття людини, характеру дихання, потовиділення тощо.

Фрустрація (від лат. Frustration - марне сподівання, невдача, обман)- —

негативний емоційний стан, що супроводжується чітким усвідомленням неможливості досягти поставленої мети. Він виникає в ситуаціях, що перешкоджають реалізації певної потреби індивіда, особливо небезпечних для життя. Фрустрація сигналізує про інтенсивність негативного ставлення особи до причин, що породили таку ситуацію. Цей стан характеризується значним напруження м’язової структури тіла людини, що може завадити особі вчасно рятувати свої життя від прямої небезпеки. Фрустрація виникає на підставі негативних емоцій, зокрема страху, гніву, суму.

Почуття - це емоції, що є соціалізованими, тобто які усвідомлюються особою за їх характеристиками, причинами виникнення та наслідками особистої поведінки. Почуття характеризують багатогранність емоційного життя особистості, характер та причини кого особа усвідомлює. За класифікацією відчуття поділяються на моральні, інтелектуальні, естетичні, інші.

Моральні почуття відбивають ставлення індивіда до інших людей, суспільства та до самого себе. Вони ґрунтуються на освоєних людиною соціальних нормах. Серед моральних почуттів визнають гідність, відданість, відповідальність тощо. Моральні почуття виступають підставою формування моральних рис характеру. Працівнику морського та річкового транспорту є професійно необхідним мати такі моральні риси характеру, як мужність, тактовність, щирість тощо.

Інтелектуальні почуття виникають у зв'язку з пізнавальною діяльністю особи, що спрямована на пізнання природного та соціального середовища.

Естетичні почуття виникають у особи в момент сприйняття явищ прекрасного чи потворного, трагічного чи комічного, героїчного тощо. Естетичні почуття спрямовують особу в її побутової та професійної діяльності, процесі спілкування з іншим людьми та основні ознаки явищ прекрасного, зокрема гармонію, пропорцію, міру, баланс тощо. (Мал.11).

Мал. Естетичні почуття особи.

Мал. 11. Види естетичних почуттів

2. Воля та її сутність

Людина не лише сприймає і пізнає об'єктивний світ, але й активно на нього впливає, але часто при цьому вона зустрічається з різноманітними перешкодами. Щоб досягти поставленої мети, наприклад, моряку є необхідним мобілізувати свої розумові і фізичні сили, тобто проявити вольові зусилля.

Воля - це психічний механізм свідомої цілеспрямованої регуляції особою своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставленої мети.

Вольова дія - це основна одиниця волі. Вона є свідомою та цілеспрямованою.

Переборення перешкод і труднощів вимагає від працівника водного транспорту вольового зусилля, тобто особливого стану нервового напруження, що дозволяє йому мобілізувати фізичні, інтелектуальні і моральні зусилля.

Вольова діяльність - це особлива форма активності особи. Вона полягає в тому, що працівник здійснює владу над собою, контролює власні імпульси, певні бажання та у випадку необхідності гальмує їх. Прояв волі - це така активність особистості, що обов'язково пов`язана із її свідомістю.

Вольова діяльність обов'язково передбачає цілий ряд актів і дій. Це і оцінка ситуації, і вибір шляху для майбутньої дії, відбір засобів, потрібних для досягнення мети, прийняття рішень і т.д.

Функції волі:

- спонукальна, що проявляється в організації активності людини;

- гальмуюча, що є пов’язаною зі тримуванням небажаних проявів її активності.

Особливості волі:

а).воля є продуктом суспільно-історичного розвитку людини; передумовою виникнення волі була праця та трудова діяльність;

б). воля не є природженою здатністю, вона розвивається в процесі виховання та діяльності особи;

в) вольова регуляція - це свідома регуляція особистої поведінки, що є опосередкована знаннями людини про зовнішній світ, яка є пов’язаною з моральними цінностями особи та її реальними можливостями; на підставі вольової регуляції здійснюються передбачення можливих подій та оцінка наслідків діяльності особистості;

г). розвиток волі є тісно пов`язаним з розвитком мислення особи, її уяви, емоцій, мотивації, тобто з розвитком свідомості і самосвідомості особистості.

Власне вольові дії - це дії, що спрямовані на досягнення свідомо поставлених цілей і які безпосередньо є пов`язаними з подоланням конкретних труднощів.

Основні ознаки вольових дій:

1) свідоме подолання перешкод на шляху до досягнення мети;

2) наявність конкуруючих (суперечливих) мотивів;

3) наявність вольового зусилля.

Загальні характеристики вольових дій:

- вольові дії є усвідомленими, цілеспрямованими, умисними, вчиненими за власним свідомим рішенням;

- вольовими діями є дії, що зумовлені як зовнішніми (соціальними), так і внутрішніми (власними) чинниками, тобто вони завжди здійснюються на підстави важливих факторів;

- вольові дії можуть мати дефіцит спонукання чи гальмування, - або з самого початку, або - в процесі їх здійснення;

- вольові дії можуть забезпечуватися допоміжним спонуканням чи гальмуванням за рахунок зміни смислу дії і закінчуватися досягненням мети.

Особливості вольових дій:

- мимовільні рухи і дії особи виникають під впливом певних сигналів, що йдуть від периферичної нервової системи; вони бувають природженими і набутими;

- серед природжених відрізняють орієнтувальні, захисні, та хапальні, виразні рухи; їх фізіологічною основою є механізм безумовних рефлексів;

- серед набутих визначають орієнтувальні, захисні, хапальні і виразні; їх фізіологічною основою є механізми умовних рефлексів.

Види вольових дій: прості та складні.

Проста вольова дія (вольовий акт) має дві фази:

1) виникнення спонукання та усвідомлення мети;

2) досягнення мети.

Складна вольова дія (вольовий акт) характеризується опосередкованим свідомим процесом. Так, конкретної дії передує врахування з боку особи наслідків цієї дії, усвідомлення стимулів, що спонукають особу на ю дію, планування тощо Така вольова дія потребує значного напруження сил моряка, його витримки, наполегливості, вміння організувати себе на виконання дії.

У складній вольовій дії вчені (Г.С. Костюк, А.В. Петровський, О.В. Скрипченко) виділяють чотири фази:

1) виникнення спонукання та попередня постановка мети;

2) стадія обмірковування та боротьба мотивів;

3) прийняття рішення;

4) виконання.

Характер волі у кожної особи є індивідуальним. Характеристики волі: енергійність, терплячість, витримка, сміливість.

На підставі волі та вольових дій формуються вольові якості. Вольові якості є вторинними, але системними. Так, хоробрість моряка включає в себе складові, - сміливість, витримку, енергійність, а рішучість - витримку сміливість, цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, самостійність, самокритичність, ініціативність, самовладання.

Висновки

Знайомство майбутніх дипломованих фахівців із сутністю їх емоційно-вольових станів, характеристик та закономірностей прояву є підставою свідомого удосконалення особистої емоційно-вольової сфери в межах процесу професійного самоудосконалення.

Питання та завдання:

1. Природа та функції емоційних явищ.

2. Класифікація емоційних явищ: емоційний тон, емоції, пристрасті, настрій, стрес, фрустрація, почуття.

3. Властивості емоційних явищ: динаміка перебігу, амбівалентність, полярність, активність, інтенсивність, глибина, тривалість.

4.Воля: сутність, функції значення в професійної діяльності моряка.

Теми рефератів:

1.Емоції та професійна культура моряка.

2.Стрес та шляхи його попередження.

3.Шляхи мінімізації рівня емоційно-вольового напруження моряка.

4.Соціальні почуття та їх значення в професійної підготовки урсанта.

ТЕМА №6: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ОСОБИСТОСТІ МОРЯКА

План:

Вступ.

1. Темперамент та його сутність. Механізми, типи, значення темпераменту в професійної роботі моряка.

2. Характер як психологічна властивість в структурі особистості моряка.

3. Здібності: сутність та їх значення в професії працівника водного транспорту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сприйняття, його види та властивості.	\|	Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.