Методи ергономічних досліджень

Методи ергономічних досліджень:

– соматографія;

– експериментальні (макетні) методи (метод плоских манекенів тіла, метод накладення на креслення проектованих місць схем, робочих зон);

– складання професіограм трудової діяльності

Соматографія — метод схематичного зображення людського тіла в технічній або іншій документації у зв'язку з проблемами вибору співвідношень між пропорціями людської фігури, формою й розмірами робочого місця. За допомогою схематичного зображення можна перевірити:

• співвідношення пропорцій людської фігури, розмірів і форми робочого місця;

• досяжність органів керування і зручність їх розміщення;

• оптимальні й максимальні межі зони досяжності кінцівок;

• огляд із робочого місця й умови зорового сприйняття, наприклад, при спостереженні за об'єктом спостереження (індикаторами) тощо;

• зручність форми робочого місця, простору для маніпулювання, сидіння, пульта тощо;

• зручність підходу до робочого місця або відходу з його, оптимальні розміри проходів, комунікацій.

При цьому використовуються норми й прийоми технічного креслення й нарисної геометрії.

Недолік методу: велика трудомісткість. Це утрудняє ефективне використання класичної соматографії.

Експериментальні (макетні) методи засновані на застосуванні макетування проектованого обладнання в різному масштабі з точним дотриманням справжніх пропорцій. При цьому використовуються антропоманекени. В основі манекенів лежить кісткова система людини, на якій визначені центри окружностей — суглоби, а контури фігури утворюють дотичні до цих окружностей. Малюнок завершують простим підмалюванням кистей і стоп. Манекени почені шарнірами в місцях розташування суглобів, що дозволяють надавати фігурам необхідних положень, які займає людина при виконанні різних робіт. Такі манекени зазвичай виготовляються в натуральну величину, а також у масштабах 1 : 5; 1 : 10 і розміщуються на кресленнях, макетах відповідних робочих місць, виконаних у тому самому масштабі. Габарити манекенів мають відповідати не тільки середнім, але й граничним антропометричним розмірам.

Методи з використанням манекенів дозволяють розв'язувати низку завдань:

• погоджувати складноструктурні конструкції обладнання між собою;

• досягати загальної та детальної пропорціональності обладнання розмірам людини;

• випробовувати ще проектоване обладнання на зручність роботи з ним;

• відпрацьовувати просторові параметри робочого місця.

Переваги методу: менш трудомісткий, методика використання манекенів досить проста.

Професіограма

Особливе значення має ергономічний аналіз трудової діяльності, у ході якого складається її характеристика — професіограма. Використовуються два методи одержання вихідної інформації, необхідної для складання професіограми:

описове професіографування, що включає:

• аналіз технічної й експлуатаційної документації;

• ергономічне й інженерно-психологічне обстеження обладнання, порівняння результатів обстеження з нормативними документами з ергономіки;

• спостереження за ходом робочого процесу й поводженням людини;

• бесіду з працюючою людиною;

• самозвіт людини в процесі діяльності;

• анкетування й експертну оцінку;

• хронометраж складових робочого процесу, що чітко визначаються;

• кількісну оцінку ефективності діяльності;

інструментальне професіографування, що включає:

• вимірювання показників факторів середовища (мікроклімат приміщення: температура, вологість, забруднення повітря й т. ін.);

• реєстрацію й наступний аналіз помилок. Збирання й аналіз даних про помилкові дії людини є одним із важливих шляхів аналізу й одержання оцінки ергономічних характеристик системи «людина — техніка»;

• об'єктивну реєстрацію енергетичних витрат і функціонального стану організму працюючої людини. Із цією метою використовується комплекс медико-біологічних показників: частота пульсу, кров'яний тиск, частота дихання тощо;

• об'єктивну реєстрацію й вимірювання складових робочого процесу, що за звичайних умов важко розрізнити (напрямок і перемикання уваги, оперування органами керування й ін.). Для реєстрації цих складових використовуються кіновідеозйомка (наприклад, фіксується напрямок погляду оператора, рухи рук тощо), магнітофонна реєстрація мовних повідомлень. Такі засоби реєстрації використовуються безпосередньо в процесі діяльності, а параметри, що реєструються, співвідносяться із хронограмою трудового процесу; об'єктивну реєстрацію й вимірювання показників фізіологічних систем людини, що забезпечують процеси виявлення сигналів, виділення важливих ознак, інформаційного пошуку, оперування вихідними даними для прийняття розв'язань, а також виконавчі (рухові або мовні) дії. Учитель підбиває підсумки роботи груп.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ергономіка робочого місця	\|	Питанння для самоконтролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.