Цикл трикарбонових кислот був відкритий англійським біохіміком Кребсом.
Клітини, що погано постачаються киснем, частково чи повністю можуть існувати за рахунок енергії гліколіза. Проте більшість тканин енергію отримують в основному за рахунок аеробних процесів (наприклад, окиснення пІрувата). При гліколізі піровиноградна кислота відновлюється і перетворюється в молочну кислоту - кінцевий продукт анаеробного обміну; при анаеробному перетворенні піровиноградна кислота підлягає окислювальному декарбоксилуванню з утворенням ацетил - К0А, який потім окислюється до води та СО2.
Отже, утворений в результаті окислювального декарбоксилювання пірувата ацетил - К0А вступає в цикл Кребса. Даний цикл складається з восьми послідовних реакцій. Цикл починається з конденсації ацетил - К0А (СН3-СО-S-К0А) з
оксалоацетатом СООН і утворенням лимонної кислоти
C=0
CH2
СООН
За один оборот циклу, що складається з восьми ферментативних реакцій відбувається повне окиснення («згоряння») однієї молекули ацетил — К0А. Тобто, цикл трикарбонових кислот являє собою більш досконалий механізм окиснення вуглеводів, вироблений живими організмами з появою на Землі кисню. За допомогою цього механізму відбувається подальше перетворення тоцтової кислоти у формі ацетил - К0А до СО2 і Н2О в аеробних умовах.
Перетворення піровиноградної кислоти в ацетил – К0А є підготовчою стадією, завдяки якій вуглеводи через піровиноградну кислоту, а потім через ацетил - К0А (активну форму оцтової кислоти включають в кисневе окиснення). В результаті окиснення піровиноградної кислоти до ацетил - К0А звільняється близько 9% усієї енергії окиснення глюкози, тобто більше, ніж при гліколізі в цілому , де звільняється всього 5-7% енергії. Разом виділяється 14-16% енергії, акумульованої у вуглеводах. Отже, інші 84-86% енергії зберігаються ще в молекулі оцтової кислоти.
Регенерована щавелево-оцтова кислота може знову вступати в реакцію з нового молекулою ацетил — К0А і процес почнеться в тому ж порядку.