Питання 3. Будова ліпідів

Питання 2. Класифікація ліпідів

Розрізняють резервні (запасні) і конституційні (цитоплазматичні) ліпіди. Резервні ліпіди відкладаються переважно в підшкірній жировій тканині, сальнику, брижі, печінці, м'язовій тканині і складають у людини близько 10-15% маси тіла. Вони являють собою енергетичний резерв організму, використовуючи його по мірі необхідності.

Конституційні ліпіди є структурними компонентами.

Конституційні ліпіди є структурними компонентами цитоплазми і змінюються в процесі життєдіяльності дуже мало, навіть у випадках крайнього виснаження організму.

За хімічним складом і фізико-хімічними властивостями ліпіди поділяють на прості і складні.

До простих ліпідів належать складні ефіри різних спиртів і вищих жирних кислот: жири, стериди, воски.

Складні ліпіди крім залишків спиртів і вищих жирних кислот, містять і Інші речовини: фосфатну і сульфатну кислоту, азотисті основи, вуглеводи й ін. До складних ліпідів належать фосфоліпіди, гліколіпіди, сульфоліпіди.

Жири. В організмі людини і тварин жири відіграють надзвичайно важливу роль. Вони мають найбільшу питому вагу в порівнянні зі стеридами і восками. В окремих випадках в організмі людини і деяких тварин кількість жиру складає до 50% їхньої маси.

Жири являють собою ефіри трьохатомного спирту гліцерину і вищих жирних кислот. їх ще називають тригліцеридами, або нейтральними жирами:

Гліцерин є постійною складовою частиною всіх природних жирів. Кислоти ж, що входять до складу жирів, різні. Серед них є як насичені, так і ненасичені кислоти з одним або кількома подвійними зв'язками.

Майже всі жирні кислоти, що входять до складу жирів, містять парну кількість атомів вуглецю і мають нерозгалужений вуглеводневий ланцюг. Найчастіше зустрічаються кислоти з 16 і 18 атомами вуглецю: насичені - пальмітинова С₁₅Н₃₁СООН і стеаринова С₁₇Н₃₅СООН ненасичені - олеїнова С₁₇Н₃₃СООН, лінолева С₁₇Н₃₁СООН і ліноленова С₁₇Н₂₉СООН. Зустрічаються також і інші насичені кислоти: лауринова С₁₁Н₂₃СООН і міристинова С₁₃Н₂₇СООН.

Залежно від кількості залишків жирних кислот і місця їх розташування в молекулі гліцеридів розрізняють моно-, ди- і тригліцериди. Моно- і дигліцериди є неповними ефірами, в яких залишок гліцерину зв'язаний лише з одним або двома залишками жирних кислот (Я):

Моно- і дигліцериди зустрічаються, як правило, у незначних кількостях. Основна маса гліцеридів в організмі людини і тварин представлена тригліцеридами, тобто похідними гліцерину, залишок якого сполучений з трьома залишками вищих жирних кислот.

Звичайно в молекулу природного жиру входять залишки різних кислот. До них, наприклад, можна віднести такі тригліцериди, як олеїнодистеарин, який містить один залишок олеїнової кислоти і два - стеаринової олеїнопальмітостеарин, який містить залишки олеїнової, пальмітинової і стеаринової кислот:

Тригліцериди, що містять три залишки якоїсь однієї жирної кислоти, зустрічаються дуже рідко.

Жири досить поширені у тваринному і рослинному світі. У складі жирів тваринного походження переважають залишки насичених жирних кислот, тому вони при температурі тіла мають тверду консистенцію. Такими є коров'ячий жир, свиняче сало, баранячий і яловичий жири й ін. Жири рослинного походження містять у своєму складі переважно залишки ненасичених жирних кислот і при звичайній температурі є рідинами. їх називають оліями. Відомі соняшникова, оливкова, лляна, мигдальна олії тощо.

Стериди - це складні ефіри стеринів і вищих жирних кислот (найчастіше - пальмітинової). Стерини, або стероли, - високомолекулярні циклічні спирти, похідні циклопентанпергідрофенантрену. Стерини і стериди доволі поширені в природі. Вони входять до складу клітинних мембран. Похідними стеринів є багато гормонів, жовчні кислоти, вітаміни групи В, алкалоїди, отрути Й інші речовини.

Найбільший інтерес має холестерин і його, похідні - холестериди. Холестерин - це високомолекулярний циклічний одноатомний ненасичений спирт:

У тілі людини масою 70 кг міститься до 140 г холестерину, більше всього його в мозку (2,60-3,20%).

У шкірі людини міститься 7-дегідрохолестерин, з якого утворюється вітамін О₃:

Воски - група простих ліпідів, молекули яких містять вищі спирти жирного ряду, складні ефіри вищих жирних кислот і жирних спиртів. Вони поширені у тваринному і рослинному світі. Воски тваринного походження - це бджолиний віск, ланолін, спермацет рослинного - карнаубський, церотиновий, монтановий воски.

Воски утворюють захисну плівку на шкірі, шерсті тварин, пір'ї птахів, покривають листя і плоди вищих рослин, а також кутикулу зовнішнього скелету багатьох комах.

Складні ліпіди.

Фосфоліпіди містяться головним чином у клітинних мембранах і нервовій тканині, у жирових відкладеннях вони виявляються в дуже невеликій кількості. Фосфоліпіди, або фосфатиди, містять, крім складних ефірів вищих спиртів і вищих жирних кислот, також залишки фосфатної кислоти й азотистої основи.

Залежно від природи спиртового залишку фосфоліпіди діляться на дві підгрупи: фосфатиди-гліцериди і фосфатиди-не-гліцериди.

Фосфатиди-гліцериди, або фосфогліцериди, так само як і нейтральні жири, містять у молекулах як спиртовий компонент гліцерин. Проте на відміну від жирів одна з первинних гідроксильних груп цього спирту сполучена складноефірним зв'язком з фосфатною кислотою. Тому дану групу фосфоліпідів називають ще гліцерофосфатидами.

Найпростішим фосфогліцеридом є фосфатидна кислота. До її складу входять залишки двох вищих жирних кислот - одна насичена (R₁) і одна ненасичена (R₂) яка, як правило, знаходиться в положенні 2, а також залишок фосфатної кислоти:

Фосфатидна кислота є вихідною речовиною, з якої побудовані інші гліцерофосфатиди. У клітинах фосфатидна кислота міститься в дуже малих кількостях, але є важливим проміжним продуктом у біосинтезі інших фосфогліцеридів.

У найбільшій кількості в організмі людини і вищих тварин та рослин містяться фосфогліцериди фосфатиди летанол амін, фосфатидилхолін і фосфатидилсерин.

Фосфатидилетаноламін, або кефалін. Молекула цього фосфоліпіду являє собою сполуку фосфатидної кислоти з азотистою основою етаноламіном, або коламіном НО - СН₂- СН/> - ТМН2:

Залишок фосфатидної Залишок кислоти етаноламіну

Залишок

кислоти

Фосфатидилетаноламін входить до складу тканин головного мозку людини, печінки великої рогатої худоби, жовтка курячого яйця. З білками утворює ліпопротеїдні комплекси.

Гліколіпідами називають сполуки, молекули яких містять ліпідний і вуглеводний компоненти, сполучені ковалентним зв'язком. До гліколіпідів належать різні за структурою сполуки, що містяться в організмах тваринного, рослинного і бактеріального походження. Вони виконують як метаболічні, так і структурні функції: входять до складу клітинних і внутрішньоклітинних мембран, мають антигенні властивості.

У складі гліколіпідів виявлені представники всіх основних класів моносахаридів - гексози, аміносахари, дезоксисахари і т.д.

Цереброзиди за своєю будовою дещо нагадують сфінгомієліни, але замість фосфатної кислоти і холіну містять у молекулі залишок галактози або глюкози. Наприклад, цереброзид нейрон має таку будову:

Цереброзидами багаті тканини мозку. В організмі вони виконують структурну і метаболічну функції.

Гангліозиди - великий клас гліколіпідів дуже складної будови. Молекули гангліозидів мають великі розміри і містять значну кількість вуглеводів. В їх складі міститься в середньому 40-43% галактози, 21% нейрамінової кислоти, 13% сфінгозину, 23-26% гексозамінів, глюкози і стеаринової кислоти. Структура гангліозидів подібна до структури цереброзидів, але замість галактози молекула гангліозидів містить складний олігосахарид.

Гангліозиди є структурними компонентами нейронів, знешкоджують отрути, беруть участь у проведенні нервових імпульсів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 6. Застосування вуглеводів	\|	Питання 4. Хімічний склад ліпідів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.