Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Психічний стрес

Загальним для всіх пацієнтів на пізніх стадіях розвитку онко­логічного захворювання є наявність психоемоційного стресу, що значно погіршує якість життя. Його причинами можуть бути про­гресування хвороби, особливості особистості хворого, наявність патологічних симптомів, соціальні, культурні, духовні пробле­ми, лікування, що проводиться, і взаємини з медичними праців­никами.

Основні чинники розвитку психоемоційного стреси в хворих

Хвороба:

• швидке прогресування;

• справжня або очікувана неминучість;

• зміна зовнішності;

• фізична залежність;

• тривалість хвороби;

• психічне виснаження.

 

Особистість хворого:

• боязнь болю, смерті, каліцтва;

• втрата (боязнь втрати) контролю;

• боязнь втратити незалежність, гідність;

• відсутність надії, безпорадність;

• усвідомлення несприятливого прогнозу;

занепокоєння, невропатія, іпохондрія;

• патологічні симптоми, насамперед біль, що не зменшується.

Соціальні чинники:

• втрата (страх втрати) роботи, соціального положення, ролі в сім'ї;

• відчуття ізоляції (реальне або уявне);

• незавершені справи (особисті, суспільні, фінансові);

• фінансові труднощі;

• переживання щодо членів сім'ї;

• культурні особливості, такі як відмінності в культурі або мовний бар'єр.

Духовні чинники:

• релігійні проблеми;

• духовні проблеми (каяття, відчуття провини, невиконані обіцянки, сенс життя).

Лікування, що проводиться:

• затримка з діагностикою;

• багаторазові невдалі спроби лікування;

• побічні ефекти лікування.

Медичний персонал:

• погана взаємодія;

• відсутність наступності різних етапів лікування;

• ігнорування близьких осіб, що доглядають хворого.

Психічний стресчасто описується як тривога або депресія. Ці проблеми далеко не завжди свідчать про психопатологію, дея­кі з них, наприклад, заперечення або пасивність слід розглядати як клінічний прояв компенсаторних механізмів.

Рівень психічного стресу залежить від компенсаторних мож­ливостей пацієнта. Нижче наведено чинники, що вказують на не­великий компенсаторний резерв.

Особистісні чинники:

• збудливий або песимістичний характер;

• погана переносимість захворювань і стресів;

• важкі спогади про захворювання на рак у друзів і близь­ких;

• особисті невдачі в недавньому минулому;

• багаточисельні проблеми та обов'язки в сім'ї;

• проблеми в шлюбі;

• психічні розлади в анамнезі;

• алкоголізм або наркоманія в анамнезі.

Соціальні чинники: ,.

• слабка соціальна захищеність, ізоляція, обмежені матері­альні можливості;

• низьке соціальне становище;

• культурні (багаті культурні традиції);

• духовні (відсутність релігійної віри та альтернативної сис­теми цінностей).

 

Лікування психічного стресу полягає, насамперед, в усуненні чинників стресу, якщо це можливо, такими заходами.

 

Загальні заходи:

• дбайливий, тактовний, неспішний підхід;

• уважне вислуховування, налагодження спілкування-;

• запевнення в постійності догляду;

• повага до особистості й індивідуальності;

• обговорення страху перед майбутніми стражданнями, три­валості життя;

• контроль патологічних симптомів, насамперед, купірування болю.

Соціальні заходи:

• вирішення соціальних питань, забезпечення соціальної підтримки;

• підтримка сім'ї й осіб, що доглядають;

• духовна сфера: задоволення духовних і релігійних потреб.

 

Інші заходи:

• загальна підтримка і консультування;

• участь у групах підтримки;

• релаксаційна терапія;

• медитація;

• відволікальні заходи;

• соціалізація.

Психологічні методи лікування:

• навчання навичок зняття стресу;

• навчання методів компенсації;

• когнітивна терапія;

• анксіолітики, антидепресанти;

• підтримувальна психотерапія.

 

Турбота про сім'ю і близьких пацієнта

Турбота про рідних і близьких, друзів пацієнта — це головна ознака високоякісної паліативної допомоги. Добра турбота про пацієнта допомагає рідним справитися з проблемами, але у них є власні потреби й тривоги, і їм також необхідна підтримка. Це мо­жуть бути проблеми, пов'язані з хворобою та доглядом за пацієн­том, їхніми власними відчуттями і турботами, взаєминами з сус­пільством, у якому вони живуть.


Читайте також:

  1. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ.
  2. Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
  3. Боротьба зі стрессми
  4. Важливий механізм адаптації до стресу полягає в зміні зкспрессіі генів
  5. Вплив інвалідності на психічний стан людини
  6. Вплив стресу на безпеку праці
  7. Вплив умов фізичного середовища на психічний стан людини під час роботи
  8. Глава I. Учение о психологическом стрессе
  9. Глава II. Природа информационного стресса человека-оператора
  10. Глава IV. Особенности проявления информационного стресса
  11. Глава VII. Экспериментальные модели и методы изучения информационного стресса
  12. Дитяча психологія як наука про психічний розвиток дитини.




Переглядів: 1253

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Значення паліативної медицини для охорони здоров'я | Духовні і культурні проблеми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.