Державний бюджет. Фіскальна політика і фінансова стратегія

Державний бюджет — це основний фінансовий план (баланс ) формування й використання централізованого фонду грошових засобів держави. У державному бюджеті зосереджується значна частина національного доходу країни. Бюджет щорічно затверджується парламентом країни, а після завершення фінансового року уповноважені представники виконавчої влади (переважно міністр фінансів) звітують про свою діяльність із мобілізації доходів і здійснення витрат у попередньому році. Бюджети бувають централізованими і місцевими. В Україні до місцевих бюджетів відносять обласні, міські, районні та сільські бюджети.

Через державний бюджет обертається значна частина грошових коштів країни. Передусім це кошти, призначені для утримання державного апарату, армії, для здійснення фундаментальних наукових досліджень, розвитку освіти, охорони здоров'я та інших галузей невиробничої сфери.

Поза бюджетом залишаються фінанси виробничих підприємств. Це кошти для розширення виробництва за рахунок прибутку державних, колективних і приватних підприємств соціально-культурного призначення і кошти для капітального будівництва в сільськогосподарських підприємствах, фонди оплати праці працівників матеріального виробництва, страхові запаси колективних підприємств, кошти, що належать профспілковим і різним творчим організаціям тощо. Отже, бюджетні кошти є лише частиною грошових ресурсів країни.

Дохідна частина бюджету України складається в основному з податкових надходжень. Головну роль відіграють податки на прибуток і на додану вартість. Велика частка непрямих податків (податок на додану вартість — ПДВ та акциз) пояснюється тим, що в умовах спаду виробництва держава не може забезпечити надходження в бюджет шляхом прямого оподаткування прибутку підприємств, організацій та доходів громадян. Тому застосовують непряме оподаткування, яке є формою вилучення доходів у споживачів.

Основними статтями видатків державного бюджету є:

— фінансування народного господарства;

— фінансування соціально-культурних заходів;

— утримання державного апарату, армії, судів, прокуратури;

— фінансування на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи; витрат пенсійного фонду та ін.

Фіскальна політика держави, тобто політика у сфері оподаткування і регулювання структури державних витрат та доходів, полягає в перерозподілі доходів через державний бюджет шляхом диференційованого оподаткування.

Держава, здійснюючи перерозподіл доходів через бюджет, сприяє підвищенню доходів незаможних верств населення, створює умови для нормального відтворення робочої сили, сприяє послабленню соціальної напруженості.

Можливості держави у перерозподілі доходів обмежуються бюджетними надходженнями. Якщо доходів бюджету не вистачає для покриття видатків, то це призводить до утворення і зростання бюджетного дефіциту. Дефіцит бюджету — це та сума, на яку протягом року видатки бюджету перевищили його доходи.

Фінансова стратегія — це головний напрям економічної діяльності держави спрямованої на формування прогресивної фінансової політики на перспективу. Це розробка і прийняття довгострокових заходів, спрямованих на забезпечення стійких темпів зростання доходів державного бюджету і створення умов для ефективного функціонування економіки.

Фінансова стратегія включає в себе систему економічних, правових і адміністративних заходів, спрямованих на забезпечення стабільного розвитку економіки.

Стратегія — це творчий підхід до вирішення економічних проблем, визначення основних завдань, планування економічних процесів і способу дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінанси, їх суть і функції. Структура фінансової системи	\|	Розділ 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.