Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Види аудиторських висновків

Лекція 3. Структура висновку

 

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 і 700А “Аудиторський висновок про фінансову звітність”, МСА 800 “Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення”.

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності з процесуальним законодавством України.

Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов’язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; замовник, вступ; масштаб перевірки, висновок аудитора про перевірену фінансову звітність, дата аудиторського висновку, підпис аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми.

Висновок аудитора за результатами аудиту є різних видів:

- Аудиторські висновки перевірки бухгалтерської звітності (МСА 700, 710) – позитивний, умовно – позитивний, негативний, відмова від надання висновку.

- Аудиторські висновки спеціального призначення (МСА 800, 810) – за результатами тематичного аудиту; про фінансову звітність, підготовлену у відповідності з іншими принципами обліку; про окремі частини фінансової звітності; про дотримання договірних відносин; про узагальнену фінансову звітність підприємства.

Загальний висновок аудитор готує на базі попередніх підсумкових висновків щодо складання фінансової звітності відповідно до встановлених і вимог чинного законодавства України та прийнятої облікової політики, реальності і точності відображенняйого фінансового стану на дату складання звітності.

Аудиторська фірма несе відповідальність за виражену в аудиторському висновку свою думку про події, які відбулись до датина яку складена бухгалтерська звітність і до дати підписання аудиторського висновку.

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а також можлива відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів - причина такого висновку, який відрізняється від позитивного. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, що наводиться в додатку.

Позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови (рис. 18).

Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства у позитивному висновку наводяться стверджувальні слова, такі як: “задовольняє вимогам”, “належним чином становить”, “дає достовірне й дійсне уявлення”, “достовірно відображає”, “знаходиться у відповідності з...”, “відповідає”.

 

 

Рис. 19 Умови, за яких надається позитивний висновок

 

 

Рис. 20 Причини надання умовно – позитивного висновку

 

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгоди. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються

клієнтом); ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству порядку оформлення або здійснення операцій та встановленим нормам.

Будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмови в наданні позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати описання усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Такі причини коротко наводяться в окремому розділі висновку з посиланням на розділ, де висловлюється негативний висновок або дається відмова від надання висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру, або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов’язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж самі висловлювання, що й для безумовно позитивного висновку.

Якщо заперечення в аудиторському висновку пов’язані з наявністю не фундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку, або у додатку до висновку, який є невід’ємною його частиною, і дає позитивний висновок стосовно фінансової звітності підприємства.


Читайте також:

  1. Види аудиторських висновків та умови їх надання
  2. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
  3. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
  4. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
  5. Достатність і необхідність аудиторських свідоцтв
  6. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
  7. Не тримайте своїх висновків при собі.
  8. Основні етапи (стадії) процесу аудиту і надання аудиторських послуг.
  9. Отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.
  10. Оцінка результатів і формулювання висновків.
  11. Перелік аудиторських завдань




Переглядів: 1289

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Узагальнення матеріалів аудиту. | Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.