Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі

Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства.

Злочини, які відносяться до цієї групи, являють собою спеціальні види посягань на суддів, народних засідателів і присяжних у зв'язку з виконанням ними обов'язків із здійснення правосуддя, а також захисника і представника особи у зв'язку із наданням ними юридичної допомоги. Це посягання на життя таких осіб та їх близьких, погрози різного характеру, заподіяння їм тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, знищення майна цих осіб. Характеристика об'єктивних та інших ознак подібних злочинів розглянуті у раніше наведених темах а тому зазначимо лише особливості цих злочинів.

2.2.1. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379), а також посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400). З об'єктивної сторони ці злочини передбачають вбивство або замах на вбивство зазначених осіб або їх близьких родичів у зв'язку з названою діяльністю.

Суб'єктивна сторона цих злочинів — умисел з метою перешкодити зазначеній діяльності або з помсти за здійснення такої діяльності.

Суб'єкт цих злочинів — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.

2.3.1. Примушування давати показання (ст. 373). Конституція України (ст. 28) встановлює, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Цьому кореспондує і ст. 22 КПК України, що забороняє домагатися показань обвинувачуваного, підозрюваного, свідка, потерпілого, експертів шляхом насильства, погроз та інших незаконних дій. Саме порушення цих вимог утворює злочин, передбачений ст. 373.

З об'єктивної сторони цей злочин полягає в незаконних діях, які є засобом примушування особи давати показання під час її допиту. Ці дії можуть проявлятися в різних погрозах, адресованих допитуваному або його близьким (наприклад, залишенні без їжі, погіршенні режиму тримання під вартою, притягненні до відповідальності близьких, застосуванні фізичного насильства тощо). Незаконні дії при допитах можуть полягати також в обмані, фальсифікації пред'явлених особі матеріалів слідства, в різних обіцянках (наприклад, дати наркотики тощо).

Злочин вважається закінченим з моменту примушування давати показання.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом. Мотиви дій для кваліфікації значення не мають.

Суб'єкт цього злочину спеціальний — робітник правоохоронного органу, який проводить дізнання або досудове слідство.

У ч. 2 ст. 373 передбачений кваліфікований вид цього злобну: вчинення його із застосуванням фізичного або психічного насильства або із знущанням над особою. Фізичне насильство це, наприклад, катування, нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень. Якщо наслідком було заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або вбивство, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів. Під знущанням над допитуваним розуміють знущання, нанесення образ та інші дії, що грубо і цинічно принижують гідність людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Юридична характеристика окремих складів злочину. проти правосуддя	\|	Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю і присіченню злочину

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.