• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Витребування, дослідження і оцінка доказів.

Належність доказів і допустимість засобів доказування.

Поняття та види доказів у судовому процесі.

Сторони в судовому процесі, їх права й обов’язки.

Суддя господарського суду, відвід судді.

До складу учасників господарського процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим

Кодексом.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обста­вини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суд­дя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішен­ня, ухвали, прийнятої за його участю.

За наявності зазначених підстав суддя повинен зая­вити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони

та прокурор, який бере участь в судовому процесів Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цьог можна лише у разі, якщо про підставу для відводу сторони чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується головою суду або заступником голови господарсь

Сторонами в судовому процесі — позивачами і відповідачами — можуть бути підприємства, установи, орган-ції інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни які здійснюють підприємницьку діяльністьбезстворення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, що пода­ли позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Сторони користуються рівними процесуальними правами та мають право:

• знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії;

• брати участь в господарських засіданнях;

• подавати докази, брати участь у їх дослідженні;

• заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду;

• наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході господарського процесу;

• заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників господарського процесу;

• оскаржувати судові рішення господарського суду;

• користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм господарським процесуальним кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися лежними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів п гої сторони, вживати заходів щодо всебічного, повн та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку л судового врегулювання спору, відмовитись від позову аб зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає відмови від позову зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Якщо господарський суд має достатні підстави, то він має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача може бути задоволене за умови вжиття щодо нього заходів досудового врегулювання спору. Залучення до участі у справі відповідача з ініціативи господарського суду може здійснюватися незалежно від додержання поряд­ку досудового врегулювання спору.

Господарський суд, встановивши до прийняття ріш-ня, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відп-дача належним відповідачем.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії господарського процесу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимогинапредмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін за умови вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб налр^ залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх до участі у справі вирішується господарським сул який виносить з цього приводу ухвалу. '

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог ристуються процесуальними правами і несуть процесуал. обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмет позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог а також на відмову від позову або визнання позову.

Представники.Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємствта організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що засвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути та­кож інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести Свої справи в господар-ському суді особисто або через представників, повнова­ження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор пові­домляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні — також і усно.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави,не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для Задания пояснень з питань, що виникають під час роз-л.чду справи. Ці особи мають право знайомитися з мат-ми справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господар. ського суду на його виклик, сповістити про знані ними відомості та обставини у справі, подати на вимогу госпо­дарського суду пояснення в письмовій формі.

В судовому процесі також може брати участьсудовий експерт.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціа­ліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юсти­ції України, атестовані та отримали кваліфікацію судо­вого експерта з певної спеціальності.

Не можуть залучатися до виконання обов'язків судо­вого експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Судовий експерт зобов'язаний:

• провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

• на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

• заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Судовий експерт має право:

• ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосу­ються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

• вказувати у висновку на виявлені в ході проведен­ня судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були постав­лені питання;

• з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

• подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують його права;

• одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

• проводити на договірних засадах експертні дослі­дження з питань, що становлять інтерес для юри­дичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі вис­новку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладе­ного на нього обов'язку.

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господар­ського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок ро­биться у письмовій формі.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід вирішується суддею, який вино­сить з цього приводу ухвалу.

Читайте також:

1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
2. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
3. Актуальність дослідження
4. Алгоритм дослідження кон’юктури
5. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
6. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
7. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
8. Аналіз і оцінка стану охорони праці
9. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
10. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
11. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
12. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.

Переглядів: 1032