Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні етапи державного розвитку Київської Русі

План

Київської Русі та державності

Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності

Тема. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України в умовах незалежності

Початок національного відродження. Демократизація суспільства. “Неформальні осередки” (Український культурологічний клуб, Київ, 1987 р.; Культурологічне товариство Лева, Львів, 1987 р.; студентське об’єднання “Громада” – Київ 1988 р. та ін.). Виступи проти дискримінації української мови групи письменників: О. Гончар, Д. Павличко, І. Драч, С. Плачинда. Закон “Про мови в Українській РСР” (1989 р.). Політико-просвітницькі заходи Народного Руху (“Живий ланцюг”, Святкування 500-річчя українського козацтва). Зміни в політичному житті українського суспільства. Становлення багатопартійності. Народний рух України за перебудову. Декларація про державний суверенітет України (1990 р.). Прийняття Закону “Про економічну самостійність Української РСР” (1990 р.).

Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Президентські вибори і Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Перший Президент України - Л. Кравчук Визнання незалежності України міжнародною спільнотою. Зовнішньополітичний курс України, “Основні напрями зовнішньої політики України”. Двосторонні відносини з сусідами на рівноправних засадах. Розбудова незалежної Української держави: прийняття законів “Про державний кордон України” (1991, 4 листопада), “Про громадянство України” (8 жовтня, 1991 р.), “Про Збройні сили України” (6 грудня, 1991р.), “Декларації прав національностей України” (1 листопада, 1991 р.), затвердження Верховною Радою України національної символіки.

Законодавче оформлення економічної політики незалежної України – затвердження Верховною Радою “Основ національної економічної політики” (березень 1992 р.), Закону “Про форми власності на землю” (січень 1992 р.) тощо. Повернення до ринкової економіки, інтеграційні процеси та транснаціональні тенденції.

Другі президентські вибори та обрання Президентом Л. Кучми (1994-2004 рр.). Конституційний процес в Україні та прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.). Президентські вибори 2004 року в Україні. Обрання Президентом України В. Ющенка (2004 р.). Помаранчева революція.

Президентські вибори 2010 р. Президент України В. Янукович. Становлення громадянського суспільства. Сучасна національна політика української держави та її вплив на державотворчі процеси.

Основні тенденції розвитку української економіки на початку ХХІ століття. Посилення ролі економічної науки в умовах трансформації ринкової економіки. Внесок вчених Одеського державного економічного університету у розробку проблем соціально-економічного розвитку України та південного регіону.

Україна в новому геополітичному просторі. Зовнішньополітичний курс України в сучасну добу. Українська діаспора та її зв’язки з Україною.

 

 

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з курсу

«Історія України»

( 2 години )

1. Європейська ранньофеодальна держава - Київська Русь та її політичний розвиток. Роль київських князів у державотворчих процесах.

2. Соціально-економічне становище Київської Русі. Формування аграрного суспільства: еволюція господарства та відносин власності. Економічна політика київських князів.

3. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

 

Методичні рекомендації

Вивчаючи історію Київської Русі, слід, перш за все, мати на увазі те, що вона була великою державою всього східнослов’янського світу. Це була перша українська держава, яка відіграла значну роль і у вітчизняній, і у світовій історії. Тому її політичний та соціально-економічний розвиток необхідно розглядати в контексті світової історії, а також впливу західної цивілізації на Україну, що опинилася на межі європейського та азіатського світів з ІХ ст. Протягом чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з наймогутніших держав Європи. Вона мала розвинені для свого часу продуктивні сили й високий рівень розвитку господарства, міцні зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні зв’язки.

Вивчення першого питання слід розпочати з аналізу передумов утворення Київської Русі, яка виникла в результаті тривалого процесу політичної, економічної, етнокультурної консолідації східнослов’янських племен, ознайомитись з писемними джерелами, які показують політичний розвиток Київської Русі та роль київських князів у державотворчих процесах («Повість минулих літ», «Руська правда», «Повчання дітям» Володимира Мономаха тощо). Вони містяться у збірниках: «Історія України. Документи та матеріали» (уклад. В.Король), «Історія України. Документи та матеріали» у 2-х томах.

Об’єктивному аналізу процесів державотворення у Київській Русі сприяє визначення сутності самого терміну «державність». Сучасні історики (А. Гуржий, С. Кульчицький, В. Литвин та ін.) головними ознаками існування державності в ранньосередньовічному суспільстві вважають: наявність влади, відчуженої від народу; розміщення за територіальним, а не племінним принципом; збирання данини для утримання влади; успадкування влади князем. В умовах Київської Русі основними формами державності були: окняження земель і поширення на ті землі систем збирання данини, управління та судочинство.

Важливо визначити основні етапи державного розвитку Київської Русі, роль київських князів у формуванні та зміцненні Давньоруської держави, характеристика яких розглядається в конспекті лекцій з курсу «Історія України», розміщеному на офіційному сайті кафедри історії України університету:

І етап Це період швидкого територіального зростання Русі та поступової консолідації держави. Охоплює князювання Олега (882-912 рр.); Ігоря (912-945 рр.); Ольги (945-964 рр.); Святослава (964-972 рр.). Пророчими словами: “Хай буде Київ матір’ю градам руським!” Олег проголосив найдавніше східнослов’янське місто столицею новоутвореного великого князівства. Це був перший державотворчий крок в історії нашої держави.
ІІ етап Це період розбудови Київської Русі, економічного та культурного розвитку, досягнення нею вершини політичної могутності. За князювання Володимира Великого(978-1015 рр.)завершилось об’єднання території Київської Русі, проведені реформи. За князювання Ярослава Мудрого(1019-1054) значно розширились кордони Київської Русі, запроваджений перший письмовий збірник “Руська правда”, зміцнилось міжнародне становище держави
ІІІ етап Період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого, період поступового політичного ослаблення Київської Русі. Найбільш відомі князі Володимир Мономах (1113-1125 рр.), Мстислав (1125-1132 рр.)
ІV етап Період поліцентризації Київської Русі, який продовжувався до монголо-татарської навали. Найбільш помітна роль у консолідації давньоруських земель належала Галицько-Волинському князівству

При розгляді другого питання необхідно пам’ятати, що Київська Русь відкрила новий – феодальний період історичного розвитку, протягом якого склалася нова структура суспільства. Так, у процесі формування феодальних відносин, внаслідок подальшого поділу праці виділилися окремі суспільні верстви та соціальні групи, які суттєво впливали на становлення та розвиток державності. З населенням від 3 до 10 млн., на території майже 800 тис. кв. км. Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи, яка швидко розвивалася в соціальному відношенні.

Слід виділити основні групи населення Київської Русі: князі (представники правлячої та племінних династій), бояри (місцеві родовиті землевласники) та князівські дружинники; селянство (смерди), які спочатку були вільними й економічно самостійними, але поступово потрапляли в економічну залежність від князів і бояр, холопи – раби – використовувалися в домашньому господарстві; міщанство – складало багаточисельну верству. За приблизними розрахунками, у містах проживало до 15 відсотків усього населення; духовенство – формується з прийняттям Володимиром у 988 р. християнства.

Розкриваючи економічний розвиток Київської Русі, необхідно показати процеси формування економічної системи держави, основою якої було аграрне суспільство; показати еволюцію господарства та відносин власності в умовах розбудови Давньоруської держави, а також розкрити економічну політику київських князів: княгині Ольги, Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Слід звернути увагу на зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі. Як відомо, основним засобом виробництва була земля, яка перебувала у власності феодалів. Основою економічного розвитку Київської Русі були сільськогосподарське виробництво, ремесло і торгівля.

Висвітлюючи історію Галицько-Волинського князівства, показати, що воно розвивалося на єдиній українській основі. Поряд із сильною князівською владою, яка зберегла за собою судові повноваження у Галицько-Волинському князівстві була на високому рівні організація державного ладу, тут постійно діяв такий важливий державний інститут, як боярська рада.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні етапи державотворчого процесу в Київській Русі.

2. Які були особливості політичного та соціально-економічного розвитку Київської Русі у Х-ХІ ст.?

3. Розкрийте процеси формування економічної системи Київської Русі.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. III.Цілі розвитку особистості
  6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  10. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  11. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції




Переглядів: 2071

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема. Україна на початку ХХ століття. Українська національно-демократична революція. 1917 – 1920 рр. | Тема 2. Суспільно-політичні процеси в Україні та її соціально-економічне становище у другій половині XIV – першій половині XVІІ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.