• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи державного управління.

Принципи державного управління – це осно­воположні начала, керівні настанови, що визначають най­важливіші правила, за якими управління здійснюється і організується.

Прийнято виділяти такі групи принципів державного управління:

Ø соціально-політичні— демократизм, участь населення в управлінській діяльності держави (народність); рівноп­равність осіб різних національностей; рівність усіх перед законом; законність; гласність і врахування громадської думки; об'єктивність;

Ø організаційні принципи побудови апарату державного управління – галузевий, функціональний, територіальний;

Ø організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управління– нормативність діяльнос­ті, єдиноначальності, колегіальність, поділ управлінської праці; відповідальність за прийняті рішення, оперативна
самостійність.

Соціально-політичні принципи–це найзагальніші прин­ципи державно-управлінської сфери. Вони поширюються на всі види виконавчо-розпорядчої діяльності та всі фун­кціонуючі в державі управлінські структури. Принципи цієї групи, як правило, закріплюються у нормативному по­рядку. Багато з них міститься у Конституції України (вони дістали назву конституційних) та в інших законодавчих актах.

Організаційні принципи побудови апарату державного управліннязабезпечують найбільш раціональний вибір суб'єктів управлінської діяльності. Виходячи з цих прин­ципів і враховуючи конкретні соціальні та економічні умо­ви здійснюється розподіл компетенції управлінських структур (органів управління). Вони повинні максимально ефективно розподілити управлінську працю і усунути па­ралелізм у діяльності центральних та місцевих органів, ви­щестоящих і нижчестоящих ланок апарату.

Відповідно до зазначених принципів суб'єкти диферен­ціюються за галузями, сферами, територіями, утворюючи у сукупності цілісну систему державного управління. Пра­вильно організована структура забезпечує ефективне функціонування всієї системи. Нині структура суб'єктів державного управління України ґрунтується на галузево­му, функціональному (міжгалузевому) і територіальному принципах.

Організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управліннязастосовуються для визна­чення змісту діяльності конкретних управлінських струк­тур. Додержання цих принципів дає змогу найбільш ефективно використовувати потенціал державних службовців, персоналу науково-дослідних установ, технічних праців­ників. За допомогою цих принципів забезпечується прий­няття правильних управлінських рішень, організація і за­стосування раціональних управлінських процедур, дійовий контроль і виконавська дисципліна. Вони фіксуються у відповідних нормативних актах.

Принцип нормативностівикористовується для правово­го регулювання діяльності апарату державного управління. Щоб виконувати свої функції, кожен орган державного управління повинен мати відповідний обсяг компетенції, її зміст і характер зумовлені дорученою органу сферою управління, його місцем в управлінській ієрархії, структур­ними особливостями. До компетенції повинні входити завдання, функції органу, порядок його організації та ді­яльності. Згідно з даним принципом застосовувані суб'єк­том управління методи, форми, процедури тощо мають обиратися не довільно, а на підставі відповідних норма­тивних документів.

Принцип єдиноначальностіполягає в тому, що орган державного управління очолює конкретна особа, призна­чена на відповідну посаду шляхом прийняття управлін­ського акта. Так, відповідно до статей 106 і 114 Конститу­ції України та п. 7 Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади (затверджено Указом Президента України від 12 березня 1996 р.) міністерство очолює міністр, який призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра Ук­раїни. Міністр здійснює керівництво дорученими йому сферами діяльності.

Принцип колегіальностіпередбачає обговорення важли­вих питань колективами спеціалістів, думка яких повинна враховуватись при прийнятті рішень. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади містить норму, згідно з якою для колек­тивного обговорення найважливіших напрямів діяльності міністерства та розвитку галузі у його складі має утворюва­тися колегія.

Принцип відповідальностіза прийняті рішення має два аспекти. По-перше, завдяки його застосуванню забезпечу­ється невідворотність відповідальності за помилкові, прийняті без урахування об'єктивних закономірностей і конкретних ситуацій рішення, а по-друге, – на його осно­ві відповідальність персоніфікується.

Читайте також:

1. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Адаптивні організаційні структури управління.
4. Адміністративне право і державне управління.
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. Аналіз організаційних структур управління.
7. Антикорупційні принципи
8. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
9. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Б/. Принципи виборчого права.
12. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.

Переглядів: 1381