Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 1. Значення і теоертичні основи фінансового аналізу.

1.Сутність фінансового аналізу, його цілі, задачі.

2. Метод фінансового аналізу.

3.Основні типи моделей, які застосовуються в фінансовому аналізі.

4.Способи та прийоми аналізу

Фінансовий аналіз є частиною повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох частин:

- фінансового аналізу;

- управлінського аналізу (рис1).

Рис. 1. Місце фінансового аналізу в системі аналізу господарської діяльності.

Особливості зовнішнього фінансового аналізу:

- множиність субєктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей та інтересів субєктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

- орієтованість аналізу лише на публічну, зовнішню звітність підприємства;

- невелико коло вирішуваних завдань аналізу;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Зовнішній фінансовий аналіз проводиться за межами підприємтсва, його зацікавленими контрагентами, власниками, державними органами та ін.

Такий аналіз не дозволяє розкрити всіх секретів підприємства, бо інформаційною основою має лише публічну звітність.

Основний зміст зовнішнього фінансовго аналізу:

- аналіз абсолютних показників прибутку;

- аналіз відносних показників рентабельності;

- аналіз фінансвого стану, ринкової стійкості, ліквідності, платоспроможності підприємтсва;

- аналіз ефективності використання залученого капіталу;

- економічна діагностика фінансового стану підприємтсва та його рейтингова оцінка.

Особливостями внутрішнього фінансового аналізу є:

- ориєнтованість результатів аналізу на своє керівництво;

- використання всіх джерел інформації для аналізу;

- відсутність регламентації аналізу зовні;

- комплексність аналізу, вивченя всіх напрямків діяльності підприємства;

- інтеграція обліку, аналізу, планування та прийняття рішень;

- максимальна закритість результатів аналізу з ціллю збереження комерційної таємниці.

В основі внутрішнього фінансового аналізу лежить аналіз та управління фінансовими ресурсами субєкта господарювання.

Основними виконавцями такого аналізу є фінасові менеджери та посадові особи, які входять до аналітичної служби підприємства.

Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликої кількості ключових параметрів, які надають обєктивну та точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін активів і пасивів за структурою, в розрахунках з дебіторами та кредиторами.

При цьому фінансовий аналіз може бути поточним та прогнозним.

Таким чином,

Фінансовий аналіз являє собою засіб накопичення, трансформації та використання інформації фінансвого характеру з ціллю:

- оцінити поточний та перспективний фінансовий стан підприємства;

- оцінити можливість та доцільність темпов розвитку підприємства з точки зору фінансового їх забезпечення;

- виявити доступні джерела засобів, оцінити можливість і доцільність їх використання;

- спрогнозувати стан підприємства на ринку капіталу.

Як відомо, кожна наука має свій предмет та метод його дослідження. Предмет фінансового аналізу, тобто те, що вивчає дана наука, - це фінансові ресурси та їх потоки.

Зміст й основна цільова настанова фінансового аналізу - оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування суб'єкта, що хазяює, за допомогою раціонального фінансової політики. Досягнення цієї цілі здійснюється за допомогою властивій даній науці методу.

Метод фінансового аналізу - це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб'єктів господарювання, тобто тріада:

М ={СК , І, Р},

де: СК- система категорій; I - науковий інструментарій; Р - система регулятивних принципів.

Перші два елементи характеризують статистичну компоненту методу, останній елемент - його динаміку.

Категорії фінансового аналізу - це найбільш загальні, ключові поняття даної науки.До них відносяться: чинник, модель, ставка, відсоток, дисконт, опціон, грошовий потік, ризик, леверидж і ін.

Науковий інструментарій (апарат) фінансового аналізу - це сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових засобів дослідження фінансової діяльності суб'єктів, що хазяюють.

Принципи ФА регулюють процедурну сторону його методики. До них відносять: системність, комплексність, регулярність, обєктивність та ін.

Тип моделі дозволяє ідентифікувати взаємозвязок між основними показниками.

Виділяють такі типи моделей в фінансовому аналізі:

1. Дескриптивні моделі, це моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносять: побудова системи звітних балансів, представлення фінансової звітності у різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Ці моделі засновані на використанні фінансової звітності.

2. Предикатівні моделі – це моделі прогнозного характеру. Їх використовують для прогнозування доходів підприємства та його майбутнього фінансового стану. Найбільш розповсюдженими є: розрахунок точки беззбитковості продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного та ситуаційного характеру.

3. Нормативні моделі дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємства з очікуваними, розрахованими за планом. Використовуються найбільш у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх сутність зводиться до встановлення нормативів за кожною статтею і аналізу відхилень фактичних даних від нормативних.

Практика ФА вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них виділяють:

- горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

- вертикальний аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат в цілому;

- трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренда. Тобто основної тенденції динаміки показника;

- аналіз коефіцієнтів – розрахунок відношень між позиціями звіту, або позиціями різних форм звітності, виявлення взаємозвязку показників;

- порівняльний аналіз це аналіз як внутрішній (порівняння результатів аналізу підрозділів підприємтсва), так і зовнішній (порівняння показників з результатами інших підприємств);

- факторний аналіз – аналіз впливу чинників на результативний показник за допогою детернміновних прийомів дослідження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація приймання продукції і товарів за якістю і кількістю	\|	Тема 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.