На сучасному етапі трансформаційних перетворень підприємства вдаються до конкурентної боротьби для отримання прибутків як кінцевого результату.
За теорією конкуренції М.Портера існує 5 рушійних сил конкуренції:
1) непереборне проникнення на ринок та в галузь нових конкурентів;
2) загроза появи на ринку товарів-замінників, вироблених за іншою технологією;
3) обмежені можливості покупців;
4) невичерпні можливості виробників;
5) постійне змагання між діючими та новими підприємствами.
Дія кожної конкурентної сили непередбачувана, тому має бути визначена. Спроможність підприємства брати участь в конкуренції сама по собі створює якісно новий показник його успішної діяльності на визначеному ринку – поняття конкурентоспроможності.
Конкурентоспроможність, показує, що ринкова конкуренція ефективна тільки тоді, коли товаровиробники і продавці зацікавлені в зростанні прибутків.
Логічне визначення конкурентоспроможності підприємства (КС) як його спроможності займати визначену ринкову нішу в певний період часу.
Випуск конкурентоспроможних товарів підприємством сприяє цілеспрямованому та ефективному розробленню, обґрунтуванню та здійсненню маркетингової стратегії, яка забезпечує конкурентоспроможність підприємства в ринковому середовищі. Конкурентоспроможні підприємства досить привабливо виглядають як на галузевому, так і на регіональному рівнях, що забезпечує їм додаткові конкурентні переваги для успішного господарювання.
Чим вищий рівень конкурентоспроможності галузі (регіону), тим буде більшим її внесок у формування доходної частини бюджету в регіональному (галузевому) розрізі. Висока конкурентоспроможність країни забезпечує їй місце претендента для вступу до економічно розвинених співтовариств, де вона має спиратися на засоби глобального маркетингу, розроблені їх керівництвом, що, в свою чергу, сприятиме становленню глобальної конкурентоспроможності і здійсненню ефективної світової економіки зі своїми порядками, принципами, укладами та механізмами їх організації, регулювання та управління.