Резерви, що забезпечують строкові та ощадні вклади.
Оскільки для строкових та ощадних вкладів (агрегат М2), на відміну від чекових депозитів, не встановлюються (або встановлюються менші) резервні вимоги, то мають тенденцію до активнішого мультиплікативного розширення.
Підсумки впливу на пропозицію грошей (депозити) різних факторів:
Пропозиція ↓↑, якщо:
· Обов’язкове резервне співвідношення ↑↓;
· Надлишкове резервне співвідношення ↑↓;
· Відношення «готівка – чекові депозити» ↑↓;
· Відношення «термінові депозити – чекові депозити» ↓↑;
· Відношення «решта складових М2 – чекові депозити» ↓↑.
Знання вказаних взаємозв’язків та перелічених факторів дають можливість центральному банку передбачати можливі зміни та проводити відповідну грошово-кредитну політику.
6.4. Грошова база і контроль за нею з боку центрального банку
Пригадаємо, що основу пропозиції грошей становлять резерви і готівка в обігу, що являють собою грошову базу. Центральний банк, здійснюючи грошово-кредитну політику, може впливати як на обсяги резервів, так і на обсяги готівки, однак, замість того, щоб контролювати окремо ці два параметри, які інколи можуть змінюватись в протилежних напрямках, центральний банк може ефективніше впливати на грошову базу.
Пригадуємо формулу:
де ΔR’ – сума резерві;
r – норма обов’язкового резервування;
ΔС – зміна готівки поза банками;
с – частка додаткових чекових депозитів, які населення бажає утримувати у вигляді готівки.
Чисельник цієї формули R’+C – являє собою величину грошової бази.
Грошова база = готівка в обігу + резерви
Грошова база складається із загальної кількості грошей в економіці, які можуть бути використані як резерви.
Грошову базу центральний банк може цілеспрямовано змінювати за допомогою двох основних інструментів: