• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття про модуси силогізму

Кожна фігура силогізму має свої певні модуси (від латинського modus, що означає "спосіб", "вид").

Модусами силогізму називаються різновиди фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, що складають їх засновки й висновок.

Модуси категоричного силогізму позначаються трьома заголовними літерами тих суджень, з яких побудовано силогізм. Якщо більший і менший засновки і висновок є судженнями загальноствердними, то цей модус позначається так: ААА. Літери означають більший засновок, менший засновок і висновок.

Наприклад, силогізм:

Всі білкові з'єднання містять у своєму складі азот.

Дана речовина не містить у своєму складі азоту.

Отже, дана речовина не є білковим з'єднанням

виступає у вигляді модусу АЕЕ.

Оскільки кожен засновок теоретично може бути загальноствердним (А), загальнозаперечним (E), частковоствердним (I) та частковозаперечним (О), то природно припустити, що кожна фігура силогізму має по 16 модусів. Проте не кожне сполучення засновків дає істинний висновок. Дійсних, правильних модусів силогізму значно менше.

Щоб установити, які модуси має кожна фігура, необхідно керуватися загальними правилами категоричного силогізму і особливими правилами фігур.

Існують такі правильні модуси: (таблиця2)

Правила для термінів категоричного силогізму:

· у кожному силогізмі повинно бути тільки 3 терміни (S, Р, М);

· середній термін (М) повинен бути розподілений хоча б в одному із засновків;

· термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

Правила для засновків категоричного силогізму:

· з двох заперечних засновків не можна зробити ніякого вис­новку;

· якщо один із засновків заперечний, то й висновок повинен бути заперечним;

· із двох часткових засновків висновку робити не можна;

· якщо один із засновків частковий, то й висновок повинен бути частковим.

Приклади розв’язання задачі на простий категоричний силогізм.

1. (Е) Жодна спорова рослина не розмножується насінням.

(Е) Жоден гриб не розмножується насінням.

?

Цей силогізм не має рішення, тому що з двох заперечних засновків робити висновок не можна.

2. (А) Будь-який товар має вартість. Формула: Фігура:

М а Р М Р

(А) Знання є товаром. S а М S M

? S a P S ——– P

Висновок за першим модусом першої фігури силогізму має вигляд: Знання мають вартість.

Ентимемою називається скорочений категоричний силогізм, в якому пропущений один із засновків або висновок. Наприклад: «Ми — громадяни України, отже, ми повинні знати українську мову». Тут пропущений більший засновок. «Згідно із законом громадяни України повинні знати українську мову». Відновлений з ентимеми силогізм має такий вигляд:

Громадяни України повинні знати українську мову.

Ми — громадяни України. Усі М є Р Перша

Ми повинні знати українську мову. Усі S є M фігура

Усі S є Р

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
11. Базові поняття
12. Базові поняття про класифікацію медичної техніки

Переглядів: 2454