Загальна схема оцінки ефективності

У більшості або, принаймні, у багатьох випадках процес оцінки ефективності проекту здійснюється у два етапи:

1) загальна оцінка проекту в цілому і визначення доцільності його подальшої розробки;

2) конкретна оцінка ефективності участі у проекті кожного з учасників.

На першому етапі організаційно-економічний механізм реалізації проекту (і, зокрема, схема його фінансування) невідомий, або відомий лише в найзагальніших рисах; склад учасників проекту також не визначений. У цих умовах про "привабливість" проекту можна здогадуватись лише за показниками суспільної і комерційної ефективності проекту в цілому. Якому з цих показників віддати пріоритет, залежить від суспільної значущості (масштабу) проекту, від того, чи надає реалізація проекту (або відмова від нього) значний або, принаймні, помітний вплив на соціально-економічні параметри зовнішнього середовища (ефективність роботи інших підприємств, екологічне становище, рівень безробіття і таке. ін.). Для локальних проектів оцінюється лише їх комерційна ефективність (якщо вона виявляється прийнятною, можна переходити до другого етапу оцінки). Для великомасштабних, народногосподарських і глобальних проектів у першу чергу оцінюється їх суспільна ефективність. Якщо вона незадовільна, то проект не рекомендується до реалізації і не може претендувати на державну підтримку. Якщо суспільна ефективність позитивна, то оцінюється комерційна ефективність. Тут також можливі два випадки. Якщо комерційний ефект позитивний, то проект залишається для подальшого розгляду на другому етані. Але як поступити, якщо комерційна ефективність такого проекту виявилася негативною? У "нормальних" умовах такий проект невигідний для комерційних інвестицій. Проте оскільки у даному випадку йдеться про масштабні проекти, їх можна "перетворити на вигідні" за рахунок державної підтримки у розумних межах і в раціональній формі. В зв'язку з цим на даному етапі рекомендується розглянути деякі заходи державної підтримки, вживані зазвичай для подібних проектів. Якщо хоч би деякі з таких заходів забезпечують позитивну комерційну ефективність проекту, то він може бути залишений для розгляду на другому етапі і для ретельнішого обґрунтування розмірів і форм державної підтримки. Якщо ж проект залишається комерційно неефективним при всіх розглянутих заходах державної підтримки, то він має бути знехтуваний як недоцільний. Вказана "філософія оцінки" складає зміст верхньої половини концептуальної схеми.

На другому етапі, представленому нижньою половиною концептуальної схеми, оцінка ефективності проекту здійснюють для кожного учасника проекту,
уже при певному організаційно-економічному механізмі його реалізації. Одночасно перевіряється і фінансова реалізованість проекту. При здобутті негативних результатів здійснюється "коректування", виробляються заходи не економічного механізму реалізації проекту, у тому числі складу учасників, схеми фінансування і заходів державної підтримки проекту, якщо такі необхідні. При цьому слід враховувати чотири обставини:

1. Структура учасників проекту може бути складною. Загалом, вона може окрім "явних" учасників (інвесторів, підприємств-виробників кінцевої і проміжної продукції, акціонерів і ін.) включати і «неявних», на діяльність яких проект робить вплив (наприклад, держава). При цьому інтереси різних учасників не завжди збігаються.

2.Для локальних проектів на цьому етапі визначається фінансова реалізованість і ефективність участі з проекті окремих підприємств, ефективність інвестування в акції таких акціонерних підприємств, a також ефективність проекту з точки зору бюджету (бюджетна ефективність). Для "суспільно значущих" проектів на цьому етапі в першу чергу визначується народногосподарська, регіональна і, при необхідності, галузева ефективність.

3.Участь у проекті для кожного учасника - справа добровільна, примусити брати участь, як правило, не можна. Тому проект може бути виконаний, лише якщо організаційно-економічний механізм реалізації проекту влаштує його учасників і кожному з ник участь в проекті буде вигідна (точніше – вигідніше, ніж відмова від такої участі).

4. Якщо в процесі розрахунків з'ясується, що проект виявляється фінансово таким, що не реалізовується, або неефективним для будь-якого учасника, то виробляється коректування організаційно-економічного механізму реалізації проекту, починаючи від зміни розмірів фінансування і закінчуючи тим, що переглядається склад учасників і взаємини між ними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Грошовий і ресурсний підходи до виміру витрат і результатів	\|	Оцінка ефективності проекту на різних стадіях його розробки і реалізації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.