Психологічне забезпечення навчально-виховної діяльності школярів студентом-практикантом

Програма педагогічної практики передбачає підготовку і проведення студентами уроків з фаху, а також інших форм навчально-виховної роботи, що становить центральний компонент професійних обов'язків педагога. Психологічна підготовка студентів до виконання цих обов'язків включає актуалізацію знань, умінь, навичок, отриманих у процесі вивчення психології, а також під час психолого-педагогічної практики на 3 курсі.

Окрім актуалізації вже набутого педагогічного досвіду, студенти оволодівають знаннями, вміннями, навичками психологічного забезпечення роботи педагога з учнівською групою.

Для досягнення цієї мети студенти розв'язують наступні завдання:

□ підбір та використання психодіагностичних методик по вивченню структури взаємовідносин між учнями класу та між учнями і вчителем;

□ обробка та аналіз матеріалів, отриманих у результаті психодіагностики;

□ використання результатів психодіагностики взаємовідносин у класі для розробки пропозицій щодо роботи педагога з учнями.

Студент звітує про виконану роботу, подаючи до захисту наступну документацію:

□ звіт про вивчення учнівської групи;

□ матеріали психодіагностики;

□ аналіз матеріалів психодіагностики.

Виконання психологічних завдань включає три етапи.

На першому студент на основі знань соціальної психології проводить первинне ознайомлення з класом, встановлює контакт з учителем та учнями, спостерігає за взаємовідносинами учнів, про що робить записи у щоденнику; вивчає журнал класу, визначаючи підгрупи учнів за успішністю, за інтересами, особливостями складу сім'ї; знайомиться із зошитами учнів, іншими їх poботами.

На основі отриманих про клас знань, враховуючи поради вчителя, студент обирає відповідну психодіагностичну методику.

На 2-му етапі проводиться психодіагностична методика і обробляються її результати. Мета проведення методики полягає в отриманні поглиблених знань про соціально-психологічні особливості даного класу: соціально-психологічний клімат, рівень популярності учнів, задоволеність учнів відносинами з товаришами, їх симпатії та антипатії тощо.

На 3-му етапі узагальнюються дані про клас, отримані в ході його вивчення різними методами, а саме: спостереження, аналізу класних документів та робіт учнів, конкретної психодіагностичної методики, бесіди тощо. Для полегшення процесу узагальнення результатів студенти використовують "Орієнтовну схему звіту про вивчення учнівської групи” (див. Додаток 6).

Доцільно ознайомити з отриманими результатами класного керівника, використати їх при організації навчально-виховної роботи з класом.

При розробці індивідуального плану виконання психологічних завдань студент може використати таку літературу:

1. Альманах психологических тестов /Сост. Римские P.P. и С.А. — М.: КСП, 1996. — 400 с.

2. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. — М.: Просвещение, 1989. — 224 с.

3. Изучение личности школьника учителем /Под. ред. З.И. Васильевой. — М.: Педагогика, 1991. — 136 с.

4. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. — К.: Наукова думка, 1996. —191 с.

5. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. — Минск: Народная асвета, 1984. —240 с.

6. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. — К., 1995. — 304с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація виховної роботи з класом	\|	Організація методичної роботи студента-практиканта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.