Складаємо таблицю. У 1-й колонці – список прізвищ всіх учнів класу. Кількість наступних колонок дорівнює кількості учнів у класі. У цих колонках позначаємо прізвища учнів числами, які відповідають порядку прізвища у списку з 1-ої колонки.
Наприклад, у 1-й колонці прізвище Бочаров розташоване у списку третім, йому відповідає колонка із № 3. Тепер потрібно звернутись до відповідей учнів Результати кожного опитуваного фіксуємо в таблиці таким чином. Припустимо, Андрєєв назвав послідовно прізвища Іванова, Петрова, Саніна. Обраний 1-м (Іванов) отримує 3 бали, 2-м (Петров) — 2 бали, 3-м (Санін) – 1 бал.
У клітинці на перехресті горизонтального рядка з прізвищем Андрєєв і вертикальною колонкою із № 6, під яким знаходиться в списку прізвище Іванов ставимо 3 бали. У клітинці на перехресті з вертикальною колонкою № 7 (відповідає місцю Петрова) ставимо 2 бали. Аналогічно виставляємо 1 бал Саніну у відповідній клітинці. Таким чином вносимо в таблицю дані всіх опитуваних. Під кожною колонкою, позначеною числами, записуємо суму балів. Припустимо під колонкою 6 записано суму 12 балів. Такі дані підраховуємо для всіх учнів. За їх значенням робимо висновки про соціометричну структуру класу. Учні, які набрали більше ніж (N + 1)/2 бал (N – кількість учнів в класі) належать до групи популярних, яка називається "актив", менше — до групи пасивних. Серед активу виділяються 1-2 учні, які набрали максимальну кількість балів. Це лідери або "зірки". Учні, які не отримали жодного балу ізольовані в системі міжособистісних відносин школярів.