МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Державне регулювання грошового обороту як головне призначення грошової системи.Лекція №8. Тема 5: Грошові системи (продовження). План 1. Державне регулювання грошового обороту як головне призначення грошової системи. 2. Основні методи регулювання грошової сфери – методи прямого та опосередкованого впливу. 3. Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі державного регулювання грошового обороту.
Для реалізації свого впливу на економіку держава повинна розробляти відповідну економічну політику. Цілі цієї політики: - Забезпечення певного рівня економічного зростання; - Забезпечення максимальної зайнятості; - Контроль над інфляцією з метою її мінімізації та стабілізації цін; - Урівноваження активів і пасивів платіжного балансу. Для досягнення вказаних цілей економічна політика передбачає широкий спектр заходів, які впливають на економічне життя суспільства, а саме: - структурна політика – передбачає надання субсидій чи інших стимулів активізації розвитку відносно відсталих регіонів (регіональна політика) чи певних галузей, секторів виробництва (секторна політика); - політика конкуренції – передбачає заходи антимонопольного характеру, вільного ціноутворення, доступу на ринки всім підприємцям, установлення особливих правил взаємовідносин там, де вільна конкуренція утруднена – в енергетиці, сільському господарстві тощо; - соціальна політика – передбачає заходи, спрямовані на забезпечення соціальної рівності та забезпеченості всіх членів суспільства шляхом часткового перерозподілу доходів; - кон’юнктурна політика – реалізується через регулятивний вплив держави на ринкову кон’юнктуру, на співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках. Оскільки сукупний платоспроможний попит формується і реалізується в грошовій формі у процесі формування, розподілу і використання НД, кон’юнктурна політика забезпечується насамперед державним регулюванням грошового обороту. Через регулювання окремих грошових потоків, маси грошей, рівня процента, швидкості обігу грошей держава має можливість впливати не тільки на зміну попиту, а й на зміну пропозиції на товарних ринках. Регулятивними заходами в грошовому обороті держава має можливість активно впливати на всі процеси в економіці – на виробництво, розподіл, обмін і споживання, що робить кон’юнктурну політику універсальним, глобальним способом досягнення цілей загальноекономічної політики. За способом та характером впливу на поведінку економічних суб’єктів усі заходи кон’юнктурної політики можна розділити на три групи: - Заходи фіскально-бюджетної політики (фіскальної); - Заходи грошово-кредитної (монетарної) політики; - Заходи прямого впливу. Фіскальна політиказводиться до регулювання через механізми оподаткування, фінансування витрат держави, пов'язаних з виконанням нею своїх суспільних функцій. Якщо рівень фіскальних вилучень зростає, то зменшуються можливості економічних суб'єктів. Якщо зростають витрати на фінансування державного споживання, то це веде до сприяння розвитку виробництва. Але якщо споживання зростає надто високими темпами, то виробники не встигають, що приводить до інфляції. Грошово-кредитна політика - регулювання через механізми зміни маси грошей та їх ціни (процента) на грошовому ринку. Збільшення пропозиції зумовлює зниження процента, тобто пожвавлення економіки на короткий термін. Залежно від напряму та темпів зміни пропозиції грошей та рівня процента розрізняють такі види грошово-кредитної політики: - експансійна; - рестрикційна. При експанційній політиці допускається неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей, через що гроші швидко "дешевіють". Тому більш доцільною є політика повільного, контрольованого зростання грошової маси і м'якого зниження процента, тоді інфляція стає контрольованою і перетворюється в стимул економіки. Така політика називається політикою дезінфляції. При політиці рестрикції допускається різке, не досить зважене, обвальне скорочення пропозиції грошей, внаслідок цього гроші стрімко «дорожчають», провокується зниження цін. Цю політику також називають політикою дефляції. Тому уряди стараються відвернути негативні наслідки повільним скороченням пропозиції грошей та рівня процента, що м’яко гальмує економічну активність. Така політика називається політикою рефляції. Пряме втручання держави допускається в тих випадках, коли заходи фіскальної чи монетарної політики не дали бажаного результату. До таких заходів відносять обмеження (заморожування) цін, розподілом товарів. Всі заходи слід розглядати в сукупності і єдності.
Читайте також:
|
||||||||
|