ВАРТІСТЬ І ЧАС

Розділ 9. ВАРТІСТЬ, ЧАС, РИЗИК

Основні терміни: норма дисконту, інфляція, інфляційна премія, теперішня (поточна) вартість, майбутня вартість, ринкова вартість підприємства (фірми).

ВАРТІСТЬ І ЧАС

Розпорядження грошовими засобами створює їх власникам можливості щодо реалізації сьогоднішніх споживчих намірів чи їх інвестування в певні починання, котрі повинні у майбутньому принести прибуток (доход). При інвестуванні важливу роль відіграє час, протягом якого будуть отримані сподівані доходи. Чим більші будуть ці доходи, тим більше люди будуть прагнути реалізувати ці наміри. Якщо є вибір з кількох варіантів з рівними за обсягом доходами, то вибирають той, що забезпечує найбільш швидке їх отримання. Пізніше за часом отримання цих доходів пов'язане з так званими втраченими можливостями. Чим більшими будуть обсяги втрачених можливостей, тим ціннішими є інвестиції, котрі раніше приносять доход. Зв'язок між обсягами коштів втрачених можливостей та розподілом за часом доходів є проблемою вартості грошей в часі.

Процеси прийняття інвестиційних рішень чи вкладення коштів в цінні папери тощо повинні ґрунтуватися на обчисленнях, в котрих виступає чинник часу.

Співвідношенню «гроші — час» приділяють виключну увагу. Фінансові менеджери часто розв'язують задачу визначення теперішньої вартості грошових засобів PV (Present Value) та їх майбутньої вартості FV (Future Value), тобто вартості грошей з врахуванням добавлених відсоткових виплат. Розроблені зручні моделі та формули, що дозволяють орієнтуватися у справжній нормі можливих майбутніх прибутків.

Вирішення проблеми щодо вартості грошей в часі ґрунтується на аналізі зв'язку поміж чотирма змінними. А власне це: теперішня вартість PV, майбутня вартість FV, норма дисконту (чи норма відсотка r),час (t). Зв'язки між цими чотирма змінними можна виразити за допомогою наступного рівняння:

А=В× С.(9.1)

Якщо А означає теперішню вартість грошей, а В — майбутню, то С єкоефіцієнтом дисконтування 1/(1 +r)t^..

Якщо А означає майбутню вартість, а В — теперішню, то С є складним відсотком (1 + r)^t.

Важливим етапом у таких розрахунках є визначення норми дисконту r, за допомогою якої співставляються різночасові затрати та доходи.

Зміст ряду фінансових розрахунків зводиться до того, щоб за відомою теперішньою вартістю грошових ресурсів визначити майбутні розміри виплат і навпаки, знаючи майбутні доходи, обчислити теперішню вартість ресурсів.

У першому випадку на теперішню вартість нараховується відсоткова ставка, в другому — з майбутньої вартості відраховується дисконтна (облікова) ставка.

У розрахунках важливу роль відіграє встановлення науково-обгрунтованої норми (ставки) дисконту.

Під нормою дисконтурозуміють норму доходу на альтернативні та доступні на ринку інвестиційні можливості з приблизно таким самим рівнем ризику.

Це та норма віддачі на вкладений капітал, яка може стимулювати інвесторів до відповідних внесків.

Існує просте правило: високий ризик означає високу ставку дисконту (капіталізації), малий ризик — низьку дисконтну ставку.

Загалом для оцінювання дисконтних ставок використовуються такі принципи:

1) з двох майбутніх надходжень вищу дисконтну ставку має те, що надійде пізніше;

2) чим нижчий сподіваний рівень ризику, тим нижчою повинна бути ставка дисконту;

3) якщо загальні відсоткові ставки на ринку ростуть, то ростуть і дисконтні ставки.

Інвестори досить часто визначають ставки дисконту (норму відсотка) r шляхом додавання до ставки (норми) без-ризикової віддачі r_F (наприклад, норми річного доходу за державними цінними паперами), так званої «премії за ризик» [33, 46, 53].

Спрощені методи врахування ризику при обчисленні норми дисконту дають, зокрема, модель рівноваги ринку капіталів. Важливу роль щодо визначення розміру норми відсотка (норми дисконту) відіграють різні чинники.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МАНЕВРЕНІСТЬ РІШЕНЬ	\|	МОДЕЛЬ РІВНОВАГИ РИНКУ КАПІТАЛІВ (САРМ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.