• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МОДЕЛЬ РІВНОВАГИ РИНКУ КАПІТАЛІВ (САРМ)

На ринку капіталів (цінних паперів) виступає велика кіль­кість інвесторів, кожен з яких намагається діяти раціонально. В зв'язку з цим постає питання щодо моделі функціонування ринку цінних паперів.

Дослідники, що займаються ринками капіталів, розробили ряд моделей, які ґрунтуються на різних підходах, гіпотезах. Найбільш відомою є модель під назвою САРМ (Capital Asset Pricng Model). Цю модель називають моделлю рівноваги ринку капіталів (цінних паперів).

За цією моделлю ринок цінних паперів розглядається з точки зору двох головних характеристик кожного портфеля: сподіваної норми прибутку і ризику портфеля.

Як міра (ступінь) ризику портфеля тут приймається кое­фіцієнт β. Про це йшлося в розділі 4.

Кожен портфель можна подати графічно в двомірному прос­торі, де на осі абсцис відкладають значення коефіцієнта β портфелів, а на осі ординат їхні сподівані норми прибутку. На рис. 9.1 наведений ринок цінних паперів, що аналізуються з точки зору сподіваної норми прибутку і коефіцієнта β різних портфелів.

Рис. 9.1. Ринок капіталів (цінних паперів)

На цьому рисунку різні точки означають різні портфелі цінних паперів. Зображена також пряма лінія, що має важливе значення в моделі САРМ. На цій лінії знаходяться три точки (три портфелі), позначені літерами F, М, X. Портфель F скла­дається лише з вкладень, не обтяжених ризиком.

Норма прибутку цього портфеля дорівнює m_F, а коефіцієнт β дорівнює нулю.

Портфель M — це ринковий, тобто ефективний портфель, що складається лише з акцій, обтяжених ризиком. Його спо­дівана норма прибутку дорівнює т_M, акоефіцієнт β дорівнює одиниці. Портфель X знаходиться на відрізку прямої, що з'єднує точки (портфелі) F та M. Ці три портфелі розташовані на одній прямій. Отже, пересуваючись вздовж цієї прямої від точки F до точки М, разом зі збільшенням сподіваної норми прибутку повинні одночасно платити збільшенням ступеня ризику (більшим значенням коефіцієнта β портфеля).

На рис. 9.1 зображені також два інших портфелі, позначені точками С і D які не лежать на лінії, що з'єднує точки F і М.

Портфель С розташований над лінією. Це означає, що йому відповідає вища сподівана норма прибутку ніж портфелеві, що обтяжений тим самим ризиком (значення величини коефіцієнта β), розташованим на прямій (позначений точкою С).Портфель (С) є більш цікавим для інвестора і він намагатиметься його придбати. Це призводить до збільшення (зростання) попиту на цей портфель, зростання його ціни, а в зв'язку з цим — до зменшення сподіваної норми прибутку. В результаті він пере­твориться на портфель С', тобто переміститься на зображену пряму.

У свою чергу, портфель D розташований під лінією. Це означає, що йому відповідає нижча сподівана норма прибутку ніж портфелеві з таким же значенням коефіцієнта β, розта­шованому на прямій (позначено точкою D'). Такий портфель D не дуже цікавий інвесторам, через це дехто з тих, які його посідають, будуть намагатися продати його. Це призведе до зниження його ціни, а в зв'язку з цим до зростання сподіваної норми прибутку. І як наслідок — він перетвориться в портфель D' і розташується на прямій.

Подані вище міркування вказують на основні принципи формування рівноваги на ринку цінних паперів, зокрема, і на ринку капіталів в цілому. Портфелі С і D є наче перехідними (короткотривалими), коли після певного терміну ринок вер­тається до стану рівноваги. Рівновага ця може бути подана прямою, зображеною на рис. 9.1.

Ця лінія називається лінією ринку капіталів. Знаючи коор­динати двох точок, через які вона проходить, легко подати її рівняння:

m = m_F+ (т_М - m_F)β, (9.2)

де т — сподівана норма прибутку цінного паперу; β — коефіцієнт цін­ного паперу; m_М — сподівана норма прибутку ринкового портфеля; m_F — норма прибутку, що відповідає цінному паперові, не обтяженому ризиком.

Лінія ринку цінних паперів показує залежність сподіваної норми прибутку звичайної акції від коефіцієнта β цієї акції для ринку цінних паперів, що знаходиться в рівновазі.

Ця лінійна залежність означає, що при зростанні коефіцієнта β сподівана норма прибутку зростає пропорційно.

Лінію ринку цінних паперів можна подати в дещо зміненому вигляді, а саме:

m - m_F = (m_М - m_F)β.(9.3)

Ліва частина рівняння (9.3) є надбавкою до сподіваної норми прибутку акції до норми прибутку паперу, не обтяженого ризиком. Права частина (що в дужках) є надбавкою до сподіваної норми прибутку ринкового портфеля над нор­мою прибутку паперу, що позбавлений ризику. Тобто, лінія ринку відображає пропорційну залежність надбавки норми прибутку акції від надбавки ринкової норми прибутку (рин­кового портфеля), причому обидві надбавки (надбавка за ри­зик) обчислюються з урахуванням норми прибутку, що поз­бавлений ризику. Коефіцієнтом пропорційності є коефіцієнт β. Це означає, що чим вище значення приймає β, тим більшою є надбавка до сподіваної норми прибутку певної акції стосовно надбавки сподіваної норми прибутку ринкового портфеля. Якщо коефіцієнт β дорівнює 1, то це означає, що надбавка до сподіваної норми прибутку акції дорівнює надбавці до споді­ваної норми прибутку ринкового портфеля.

Рівняння лінії ринку капіталів дозволяє обчислити сподівану норму прибутку певної акції, коли відомий коефіцієнт β цієї акції. На Заході, як вже відзначалося у попередньому матеріалі, коефіцієнти β багатьох акцій періодично публікують у фінансових часописах, його систематично обчислюють ряд фірм, що зай­маються аналізом ринку капіталів.

Приклад. Лінія ринку цінних паперів подана рівнянням

m = 6,2 + 5,8β. (9.4)

Необхідно обчислити сподівані норми прибутку для чоти­рьох, позначених номерами від 1 до 4 різних цінних паперів, для котрих коефіцієнти β відповідно дорівнюють β₁ = 0; β₂ = 1,0; β₃ = 0,6; β₄= 1,5.

Розв'язання. Підставляючи значення β у (9.4) одержимо спо­дівані норми прибутку для акцій: т₁ = 6,2% — норма прибутку, не обтяжена ризиком; m₂ = 12% — сподівана норма прибутку ринкового портфеля; т₃ = 9,68%— акцію можна вважати кон­сервативною; m₄ = 14,9% — акцію (β = 1,5) вважають агресив­ною (ризикованою).

Читайте також:

1. CMM. Модель технологічної зрілості. Зрілі і незрілі організації.
2. Demo 7: Модель OSI (модель взаімодії відкритих систем)
3. G2G-модель електронного уряду
4. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
5. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
6. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
7. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
8. IV. Розширення депозитів шляхом операцій на відкритому ринку.
9. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
10. V – модель
11. Абстрактна модель
12. Абстрактна модель

Переглядів: 741