• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Засоби інфораційних технологій

4.1 Етапи розвитку інформаційних систем у менеджменті:

-початковий етап - паперові технології;

- етап машинних інформаційних систем;

- поява комп'ютера настання ери безпаперової інформаційної технології.

4.2 Технічні засоби інформаційних технологій.

4.3 Тенденції розвитку можливостей комп'ютерних систем.

Потреба в передачі інформації природна так само, як і бажання її одержувати. Необхідність у передачі інформації змусила колись людину використовувати для цієї цілі кур'єрів, пошту, семафорний телеграф і інше. Винахід електричного телеграфу і телефону принципово змінив можливості в передачі інформації, бо розроблені супутникові та кабельні лінії зв'язку, а останнім часом волоконно-оптичні лінії, дозволяють передавати великі обсяги інформації за досить малі інтервали часу.

Етапи розвитку інформаційних систем. Найважливішим історичним етапом розвитку інформаційних систем стала писемність. Такий крок ознаменувався винаходом друкарства, у результаті чого різко збільшилися тиражі носіїв інформації, що створило передумови для росту продуктивних сил. Техніка оперування людини з інформацією пройшла довгий і цікавий шлях розвитку. Методи реєстрації і зберігання інформації беруть свій початок із наскельних знаків, малюнків на корі, папірусів. Сьогодні носієм інформації служить папір, фотоплівка, магнітна стрічка, магнітні диски і, нарешті, оптичні диски, де інформація записується за допомогою лазерного променя.

Друкарство поклало початок паперової технології, поява комп'ютера відчинила еру технології безпаперової, настання якої академік В.М.Глушков передбачав ще в 60-ті роки. Особливе місце в організації нових інформаційних систем займає комп'ютер. Академік Н.Н.Мойсеєв вважає створення комп'ютеру настільки ж значною віхою в становленні людства, як і використання вогню. З появою комп'ютера з'явилися можливості автоматизації елементів розумової праці в результаті звільнення людини від рутинних операцій і замикання частини інформаційних потоків на комп'ютер. Сучасний комп'ютер дає можливість накопичувати необхідну інформацію: записувати в пам'ять реферати книг, статті, доповіді, звіти, результати досліджень і вибирати в міру необхідності. Будь-яка людина, що вміє користуватися терміналом, який з'єднує її з комп'ютером, може одержати на екрані інформацію, що її цікавить, якщо це, звичайно, попередньо програмно забезпечено. З'явилася можливість створювати автоматизовані системи обробки інформації. Телефонна мережа, а потім спеціалізовані мережі передачі даних послужили гарною основою для об'єднання комп'ютерів у обчислювальні комплекси і розподілені комп'ютерні мережі. На базі методів інформатики створюються комп'ютерні мережі з базами даних, автоматизовані інформаційні системи, системи електронної пошти і телеконференцій, автоматизовані системи керування, системи комплексної автоматизації адміністративно-управлінської діяльності, що складає сутність інформаційних технологій.

У 2006 р. виповнилося 35 років з моменту появи першого мікропроцесора. Нові програмні технології зажадають подальшого значного збільшення продуктивності комп’ютерів. Однак, вже зараз велику частину часу процесор персонального комп’ютера завантажений не більш, ніж на 5% своїй потужності. Вирішити цю проблему покликана концепція "мережевого комп’ютера", що висувається компанією Oracle. Замість звичайного персонального комп’ютера пропонується мережевий термінал з невеликою пам’яттю і не дуже могутнім процесором, сполучений через мережу з великим комп’ютером, який виконує операції, пов’язані зі значним об’ємом обчислень, і виступаючим в ролі сховища програм. Доповненням до "мережевого комп’ютера" може бути технологія розподіленої обробки даних, що давно використовується. Задачі, що тут виконуються, розділяються на підзадачі, які розподіляються для виконання між всіма комп’ютерами мережі. Великі потоки поступаючої інформації зажадали нових технологій її аналізу.

По суті, всі ці засоби залишались лише інструментами, а не дійсними помічниками. Справа в цілому змінилася з появою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Винайдення ЕОМ відкрило еру комплексної механізації та автоматизації розумової праці людини та переходу до безпаперової інформатики. Суть безпаперових технологій міститься в тому, що вони не усувають людину із системи управління суспільством та господарством, а лише перекладають його потуги від рутинної роботи в більш творчі галузі. Але не потрібно впадати в вульгаризацію і вважати, що нова технологія позбавить абсолютно усіх паперових документів. Найбільш важливі рішення, листи та інша інформація, орієнтована на людину, можуть залишатися в паперовій формі навіть на вищих стадіях розвитку безпаперової технології. Від часу виникнення та розвитку інформаційних систем (ІС) звичайно змінювалась їх структура, обсяг обчислень та даних, темпи обробки інформації тощо. В широкому значенні під ІС розуміють таку інформаційну систему, яка займається прийняттям, переробкою, запам`ятовуванням та видачею інформації. Отже, головною метою ІС є забезпечення комунікацій.

В етапах розвитку ІС та їх структури розрізняють три періоди, що пов`язані з особливостями розв`язування функціональних завдань в залежності від характеру інформаційного процесу. В системах першого покоління, що в зарубіжній літературі відомі під назвою "Системи електронної обробки даних", а у вітчизняній - "Автоматизовані системи управління (АСУ)", в основі алгоритмічної структури лежить "задачний підхід", тобто для вирішення кожного завдання системою окремо готувалися дані та створювалась алгоритмічна модель. Така структура створювала інформаційну та алгоритмічну надмірність. Системи такої структури були дуже прикладними та зорієнтованими на автоматизацію паперових технологій. Системи з такою структурою були розповсюджені в 60-х та 70-х роках.

Друге покоління систем відоме під назвою "Управлінські інформаційні системи" - Management information systems. Структура таких систем зорієнтована на операційну обробку даних, для якої характерний структуризований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, звітів та зошитів. В системі були застосовані переваги колективного користування даними, тобто створення єдиної централізовано керованої бази даних (БД), яка управляється системою керування базою даних (СКБД). Основним недоліком такої структури є завдання створення надмірних БД, де виникає проблема опису даних, незалежно від окремих прикладних програм. В наш час відбувається бурхливий розвиток та широке розповсюдження ІС, які побудовані на засадах СКБД. Структура інформаційних систем третього покоління, які ввійдуть в практику користування в третьому тисячолітті, зорієнтована на спільний аналіз даних та алгоритмічних моделей рішень, тому такі структури називають базою знань, а в менеджменті системами прийняття рішень (Decision Support System). Системи такої структури мають не тільки загальне інформаційне забезпечення (БД), але і загальне алгоритмічне (математичне) забезпечення - база моделей (БМ). Основою структури таких систем є концепція розподілу алгоритмічних процедур подібно до того, як вирішується розподіл даних у системах другого покоління.

До системи такого типу можливо віднесені системи оперативної аналітичної обробки даних (OLAP - On Line Analytical Processing ), експертні системи, системи бази знань та інтелектуальні системи.

Технічні засоби інформаційних технологій.

Апаратні ресурси : машини та засоби

Мережні ресурси: засоби зв'язку та мережна підтримка

Програмні ресурси: програми та процедури.

Класифікація технічних засобів інформаційної технології.

Найпростіші засоби фіксації інформації : механічні, електричні, електронні , інтегровані.

Структурна будова комп’ютера. Основні характеристики комп’ютера та вибір визначальних характеристик для ефективного використання комп’ютера в менеджменті.

Підсистема запам’ятовуючих пристроїв комп’ютера. Зберігання на оптичному диску Постійний запам'ятовуючий пристрій на компакт-диску (CD-ROM)

Компроміси щодо засобів зберігання

Периферійні пристрої.

Системне програмне забезпечення комп’ютера.

Інтерфейс машина-людина, та його вплив на ефективне використання комп’ютера.

Інтеграція технічних засобів І С М. Локальна мережа Робоча станція

Тенденції удосконалення ЕОМ

Розпізнавання голосу

Мовна відповідь

Енергозалежність

Класи комп'ютерних систем

Компютер -iнструмент обробки iнформацiї. Компютер складається з центрального процесора, запам'ятовуючих пристроїв, а також пристрої вводу і виводу.

Комп'ютерна система - це взаємодiюча комбiнацiя компонентiв, якi виконують спецiалiзованi базиснi функцiї, забезпечуючи кiнцевих користувачiв інформацією. Її головними функцiями є наступнi. Ввiд. Пристрої вводу комп'ютерної системи включають клавiатуру, сенсорнi екрани, "мишу", оптичнi сканери та iншi периферiйнi компоненти апаратних засобiв, якi перетворюють реальні данi в електронну, сприйнятливу, читабельну для машини форму. Ввiд може бути прямим (здiйснює кiнцевий користувач), або через телекомунiкацiйнi зв'язки. Обробка. Центральний процесор (ЦП) є головним компонентом, який здiйснює обробку в комп'ютернiй системi. Основною складовою частиною ЦП являється арифметично-логiчний пристрiй (АЛП), який виконує арифметичнi та логiчнi функцiї, необхiднi в комп'ютернiй обробцi. Вивiд. Пристрої виводу конвертують електронну iнформацiю, вироблену комп'ютерною системою (бiнарну або цифрову), у сприйнятливу i зрозумiлу для людини форму для подачi її кiнцевим користувачам. Пристрої виводу включають вiдеомонiтори, принтери, пристрої мовної вiдповiдi, а також iншi периферiйнi компоненти апаратних засобiв, якi реалiзують функцiї виводу. Збереження. Пристрої зберiгання зберiгають данi та команди програм, необхiднi для процесу обробки. Первинний запам'ятовуючий пристрiй ЕОМ, або Оперативний запам'ятовуючий пристрiй (ОЗП) використовується для утримання основної iнформацiї, необхiдної для управлiння комп'ютером. В той же час допомiжнi запам'ятовуючi пристрої (магнiтнi диски i щптичні накопичувачi ) утримують бiльшу частину програм, якi використовуються не так часто, а також файли, створенi кiнцевими користувачами. Блок управлiння ЦП iнтерпретує команди комп'ютерних програм i передає iнструкцiї iншим компонентам комп'ютерної системи.

Традицiйно комп'ютернi системи класифiкуються як мiкро-ЕОМ, малi ЕОМ i унiверсальнi ЕОМ, однак цей розподiл вже не є таким чiтким, як це було кiлька рокiв тому. Новi технологiї роблять мiкро-ЕОМ як нiколи потужними, причому i мiкро-ЕОМ, i унiверсальнi ЕОМ випускаються в версiях як з мiнiмальним, так i з максимальним набором характеристик. В межах таких параметрiв взагалi iстинним є наступне: Мiкро-ЕОМ. Найменшi комп'ютернi системи, розмiри яких коливаються вiд маленьких так званих персональних цифрових помiчникiв (ПЦП), до персональних переносних комп'ютерiв (лептоп) i настiльних комп'ютерiв (десктоп). Бiльшiсть мiкро-ЕОМ призначенi для використання одним користувачем, однак вони також можуть через телекомунiкацiї пiдключатися до мережних серверiв. Малi комерцiйнi ЕОМ. Малi комерцiйнi ЕОМ, або мiнi комп'ютери, - бiльшi за розмiром, бiльш потужнi, нiж бiльшiсть мiкро-ЕОМ, але меншi та менш потужнi, нiж бiльшiсть великих унiверсальних ЕОМ. Малi комерцiйнi ЕОМ використовуються здебiльшого в бiзнесi та наукових дослiдженнях. Вони добре пристосованi для виконання спецiалiзованих завдань, особливо коли треба спрямувати обчислювальнi можливостi на виконання певних функцiй (таких, як обробка замовлень) не витрачаючи час унiверсальних ЕОМ органiзацiї. Бiльшiсть малих i середнiх органiзацiй використовують саме цей клас комп'ютерiв для ведення всiх своїх справ. Унiверсальнi ЕОМ. Це - потужнi комп'ютери з дуже великими можливостями первинних запам'ятовуючих пристроїв (ОЗП до 100 гiгабайтiв). Цi характеристики дозволяють унiверсальним ЕОМ обробляти iнформацiю дуже швидко ( до 2000 мiльйонiв команд за секунду).

Тенденції розвитку можливостей комп'ютерних систем.Головнi тенденцiї в характеристиках i можливостях ЕОМ кожного поколiння: ЕОМ першого поколiння (1951-1958рр.) використовували сотнi тисяч ламп для обробки iнформацiї та схем пам'ятi. Цi ЕОМ розмiром з кiмнату дуже нагрiвались i тому потребували кондицiонерiв та iнтенсивного обслуговування. В ЕОМ другого поколiння (1959-1963рр.) використовувались транзистори та iншi напiвпровiдниковi елементи схем, зiбранi на платах. В якостi пам'ятi використовувались магнiтнi стержнi, а пакети магнiтних дискiв та котушки магнiтної стрiчки використовувалися як засоби вводу, виводу, та як допомiжнi запам'ятовуючи пристрої. Третє поколiння. В ЕОМ третього поколiння (1964-1979рр.) почали використовувати iнтегрованi схеми, якi складалися з тисяч транзисторiв i iнших елементiв, витравлених на маленьких кристалах силiкону, що значно розширило пам'ять i пiдвищило швидкiсть роботи до кiлькох мiльйонiв команд за секунду (МКЗС). Четверте поколiння. ЕОМ четвертого поколiння (вiд 1979р. до теперiшнього часу) використовують великi iнтегральнi схеми (ВIС) та надвеликi iнтегральнi схеми (НВIС), в яких в кожнiй мiкросхемi, або чiпи "втиснуто" сотнi мiльйонiв транзисторiв та iнших елементiв схем. П'яте поколiння. В наступному поколiннi ЕОМ вiрогiдно продовжуватиметься тенденцiя на бiльшу потужнiсть, швидкiсть, менший розмiр та подовженi термiни служби. ЕОМ п'ятого поколiння, можливо, використовуватимуть для обробки та зберiгання iнформацiї надпровiдники, або iншi технологiчнi досягнення.

Базисні мережні системи, мережі клієнт-сервер, суперсервери.Мережа - це система мiкро-ЕОМ, з'єднаних мiж собою за допомогою апаратних i програмних засобiв телекомунiкацiй. З'єднанi в мережу мiкро-ЕОМ збiльшують обчислювальну потужнiсть за рахунок загальної потужностi всiх ЕОМ в мережi, яка може включати iншi мiкро-ЕОМ, мiнi-ЕОМ i унiверсальнi ЕОМ. Ключовi поняття мережного обчислювання охоплюють наступне. Розподiлена обробка даних. Це можливiсть передати частину певного завдання на iншi, вiльни на даний час, потужностi обчислення. Клiєнт в мережi - це, як правило, мiкро-ЕОМ, яка обслуговує бiльшiсть потреб кiнцевого користувача. Програми i додатковi обчислювальнi можливостi для клiєнта забезпечується при необхiдностi мережею.

Сервер. Сервер - це головна, або центральна ЕОМ, яка цiлком призначена для управлiння маршрутизацiєю даних i iнформацiї, а також перерозподiлу обчислювальних можливостей серед клiєнтiв системи. В невеликих мережах сервером може бути один комп'ютер. В бiльших мережах, сервером може бути мiнi-ЕОМ або унiверсальна ЕОМ. В дуже великих органiзацiях може iснувати кiлька мереж, кожна зi своїми мiнi-ЕОМ, котрi, в свою чергу, пiдключенi через мережу до центральної унiверсальної ЕОМ. Телекомунiкацiї пов'язують мiж собою ЕОМ i периферiйні пристрої для обробки та обмiну даними та iнформацiєю. Апаратнi засоби, такi, як модеми, дозволяють ЕОМ, розташованим в рiзних мiсцях, обмiнюватися iнформацiю через телефоннi лiнiї. Мережнi операцiйнi системи - це програми, якi управляють спiльним використанням ресурсiв i регулюють потiк комунiкацiй мiж ЕОМ та периферiйними пристроями в локальнiй мережi (ЛМ).

Тенденція розвитку пристроїв безпосереднього вводу, більш природних і простих в використанні наголошується, що як і раніше, зберігається основна тенденція на активізацію використання таких технологій вводу, які забезпечують більш натуральний інтерфейс користувача для користувачів ЕОМ. Тепер можна вводити дані і команди в комп'ютерну систему безпосередньо і просто, використовуючи координатно-вказуючи пристрої, такі як електронні “миші”, квазісенсорну клавіатуру, а також такі технології, як оптичне сканування, розпізнавання почерку і голосу. Такий розвиток технологій вже не робить завжди необхідним запис даних у паперових справжніх документах (таких, як формуляри замовлень на купівлю, наприклад), а потім виконувати наступний крок вводу даних, тобто вводити ті ж дані з клавіатури в ЕОМ. Подальше удосконалення розпізнавання голосу та інших технологій в майбутньому має зробити інтерфейс користувача ще більш натуральним.

Тенденція: в напрямку методів виводу, які надають користувачам інформацію в різноманітній формі швидко і чітко.Відеомонітори і друковані документи були і все ще залишаються найбільш поширеними формами виводу з комп'ютерних систем. В той же час поряд з виводом ділової прикладної інформації на відеомонітори все частіше можна бачити інші натуральні та привабливі технології виводу, такі як системи з мовною відповіддю та мільтимедійний вивід. Наприклад, голосовий і аудіовивід, який генерується мовними і аудіомікропроцесорами в ряді товарів споживання. Програми голосових повідомлень дозволяють комп'ютеру і серверам давати голосові відповіді у системі обміну повідомленнями. І, звичайно, мультимедійний вивід широко використовується на вузлах WWW в Інтернеті та у корпоративних інтранетах.

Дані повинні зберігатися, поки не знадобляться, з використанням самих різних способів. Наприклад, багато людей і організацій поки що масово спираються на такий основний вид засобів зберігання, як паперові документи, які, в свою чергу, зберігаються в шафах. Однак, щоб повністю задовольнити потреби в зберіганні, і вам, і іншим користувачам ЕОМ, скоріше за все, доведеться спиратися на комп'ютерну пам'ять і допоміжні запам'ятовуючи пристрої комп'ютерних систем. Компромісні рішення стосовно засобів зберігання: напівпровідникова память, оптичні диски в яких швидкість доступу зростає, місткість зростає,

витрати на 1 біт зменшуються.

Головні тенденції в розвитку первинних і допоміжних пристроїв зберігання. Завдяки удосконаленню супервеликих інтегрованих схем (СВІС), які дозволяють вміщувати мільйони елементів пам'яті на крихітних напівпровідникових чіпах пам'яті, продовжують зростати можливості розширення ОЗУ в ЕОМ. Очікується, що місткість допоміжних запам'ятовуючих пристроїв також зростатиме до мільярдів і трильйонів знаків, головним чином, завдяки використанню оптичних носіїв.

Пiсля вводу, пiд час обробки та перед виводом данi мають зберiгатися. Засiб зберiгання з високою швидкiстю коштує дорожче в перерахунку на один байт i забезпечує в цiлому меншу мiсткiсть. Навпаки, мiсткi засоби зберiгання менш коштовнi, але повiльнiшi. Засоби зберiгання також вiдрiзняються мiж собою в тому, як ЕОМ здiйснює до них доступ: Прямий доступ. Первиннi засоби зберiгання, такi як напiвпровiдниковi чiпи пам'ятi, мають пам'ять прямого, або оперативного доступу i називаються "оперативнi запам'ятовуючи пристрої" (ОЗП). Це означає, що ЦП може прямо розмiстити, або витягти будь-який елемент даних, вибираючи i використовуючи для цього будь-яке вiчко в засобi збереження.

Кожне вiчко є унiкальним i доступним для ЦП, незалежно вiд iнших елементiв, що зберiгаються. Послiдовний доступ.. Знайти окремий елемент, або данi можна тiльки шляхом огляду послiдовностi всiх елементiв даних, якi передують цьому елементовi, або даним у послiдовностi.

Магнiтнi диски - найбiльш поширена форма допомiжного збереження у сучасних комп'ютерних системах. Магнiтнi диски представляють собою тонкi металевi, або пластиковi диски, вкритi з обох сторiн плiвкою окису залiза, який i є матерiалом для запису. Для збiльшення мiсткостi зберiгання кiлька дискiв розмiщують вертикаль один над одним. Для зчитування i запису даних на концентричних колах дорiжок (з унiкальною адресою для кожного елемента) використовуються електромагнiтнi голiвки, розмiщенi промiж трохи розведеними мiж собою дисками. Управлiння голiвками здiйснюється через важелi доступу. Найбiльш поширенi типи магнiтних дискiв такi: Гнучкi диски . Також називаються магнiтнi дискети. Такий диск складається з тонкого полиестерного диску, вкритого сполукою окису металів, вiн вiльно крутиться всерединi захисного гнучкого, або твердого пластикового конверта. Гнучкi диски надзвичайно зручнi для перенесення, навiть входять в кишеню сорочки Накопичувач на жорстких дисках. "Жорсткий диск" складається з кiлькох магнiтних дискiв, важелiв доступу i магнiтних головок, запакованих в одному блоцi. Такий устрiй дозволяє досягти вищих швидкостей, бiльшої щiльностi запису даних i меншого розкиду параметрiв у запакованому, отже бiльш усталеному оточеннi. RAID. RAID розшифровується як "матриця незалежних дискових накопичувачiв з надмiрнiстю". Такi пристрої поєднують вiд 6 до 100 малих накопичувачiв на жорстких дисках та їхнi мiкропроцесори в одному блоцi. RAID забезпечує велику мiсткiсть разом з високою швидкiстю доступу через чисельнi паралельнi тракти вiд багатьох дискiв. RAID також вiдказостiкий пристрiй, завдяки тому, що на ньому iснує кiлька копiй тих самих даних. Якщо вiдкаже дорiжка, сектор, або диск, данi будуть вiдновленi з одного з резервних дискiв. Примiтка: RAID являє собою своєрiдний, водночас високо- i низькотехнологiчний, недорогий варiант, якщо необхiдно мати велику мiсткiсть зберiгання.

5. Телекомунікаційні процеси і засоби в менеджменті.

5.1 Комунікаційний процес.

5.2Застосування телекомунiкацiй

5.3 Основні складові компоненти телекомунікаційної мережі.

5.4 Мережі. Топологія мережі

5.5 Використання інформаційних технологій на підприємстві з міжмережними зв'язкам.

Телекомунiкацiями називають процес пересилання у будь-якому виглядi iз одного мiсця в iнше iнформацiї з використання засобiв передачі електронними iмпульсами, або свiтовою енергiї. Телекомунiкацiйнi мережi є життєво важливою складовою сучасного бiзнесу. Електронне спiвробiтництво. Завдяки телекомунiкацiйним мережам i прикладним програмам, мiж членами робочих груп та дiлових команд забезпечується зв'язок, координацiя i спiвробiтництво. Наприклад, спiвробiтники i зовнiшнi консультанти в складi основної команди, яка працює над певним проектом, можуть використовувати Iнтернет, iнтранети й екстранети для забезпечення обмiну електронною поштою, проведення вiдеоконференцiй, органiзацiї електронної дискусiї в групi, веб-сторiнки для того, щоб спiлкуватися й органiзовувати спiвробiтництво в межах проекту.

Електронна комерцiя. Певнi прикладнi програми пiдтримують i забезпечують придбання й продаж товарiв, послуг i iнформацiї в мережi Iнтернет та в iнших мережах. Наприклад, у певному бiзнесi Iнтернет може використовуватися для надання клiєнтам доступу до мультимедiйних каталогiв продукцiї, розмiщених у свiтовiй павутинi WWW; за допомогою екстранетiв надавати великим замовникам доступ до баз даних компанiї, в яких ведеться облiк її резервiв; за допомогою корпоративного iнтранету надавати спiвробiтникам швидко проглядати реєстрацiйнi данi про клiєнтiв, якi зберiгаються на серверах iнтранету. Внутрiшня робота. Щоб забезпечити дiловi операцiї компанiї, прикладнi програми телекомунiкацiй використовують чисельнi комп'ютернi мережi.

Тенденції в розвитку телекомунікацій.Подальше управління в реальному часі та інше - з використанням мереж

Більше торгівельних компаній та компаній зв'язку, об'єднань та мережних послуг; процеси прискорюються дерегуляцією та поширенням Інтернету

Зростання кількості мереж Інтернету, поєднаних локальних і глобальних цифрових мереж; більш досконалі канали зв'язку

Тенденції галузі

Тенденції технології

Тенденції в прикладному забезпеченні

Основнi тенденцiї розвитку телекомунiкацiй суттєво впливають на управлiнськi рiшення. Такi тенденцiї включають: Тенденцiї в iндустрiї телекомунiкацiй. Головна тенденцiя в цiй сферi - вiдходження вiд кiлькох великих зарегульованих монополiй-постачальникiв до iншої структури галузi з багатьма постачальниками, якi змагаються за обмежену кiлькiсть замовникiв, пропонуючи нову продукцiю i оновленi послуги. Результат: бiльша кiлькiсть конкурентноспроможних торгiвельних фiрм, компанiй зв'язку, об'єднань та мережних послуг. Все це прискорюється дерегуляцiєю основ дiяльностi та зростанням Iнтернету. Наявнi можливостi щодо вибору товару та послуг на ринку телекомунiкацiй, якi задовольнили потреби будь-якої компанiї, значно зросли.

Тенденцiї технологiї. В напрямку використання Iнтернету та iнших вiдкритих взаємозв'язаних локальних i глобальних цифрових мереж. Майбутнє за цифровою передачею даних. Цифровий зв'язок має готову для комп'ютера форму, та пропонує пiдприємствам та кiнцевим користувачам три суттєвi переваги: 1. Пересування бiльших масивiв iнформацiї. 2. Бiльша економiя. 3. Значно нижча частота помилок (порiвняно з аналоговою передачею). Iншою важливою тенденцiєю є появлення вiдкритих систем, тобто таких iнформацiйних систем, якi використовують загальнi для всiх стандарти для апаратних i програмних засобiв, прикладних програм та для роботи в мережi. Вiдкритi системи створюють обчислювальне середовище, яке характеризується простотою доступу для розробникiв, постачальникiв i кiнцевих користувачiв. Тенденцiї розвитку прикладних програм. Тенденцiї в технологiях та iндустрiї телекомунiкацiй розвиваються в напрямку поширеного використання Iнтернету, iнтранетiв пiдприємств та мiжорганiзацiйних екстранетiв для забезпечення електронної комерцiї, спiвробiтництва пiдприємств, проведення дiлових операцiй в реальному часi та забезпеченнi стратегiчної переваги на локальних та глобальних ринках. Тенденцiї - в напрямку розробки прикладних програм для постачальникiв послуг, бiльшої кiлькостi продуктiв, наявностi бiльшого вибору для пiдприємств та кiнцевих користувачiв.

Iнтернет - це найбiльша "мережа мереж", досконало вiрогiдна модель високоякісної передачi iнформацiї . До Iнтернету може пiдключитися кожний, в кого є модем i встановлене на комп'ютер вiдповiдне комунiкацiйне програмне забезпечення. Природа Iнтернету. Iнтернет виник на основi започаткованої в 1969 роцi мережi мiнiстерства оборони США, яка мала назву "ARPANET". Однiєю з найбiльш видатних рис мережi Iнтернет є те, що вона має децентралiзовану структуру. Нiхто не "керує" цiєю мережею, анi якийсь головний штаб, анi пiдприємство, анi урядове вiдомство. Як i справжня траса, мережа просто iснує, а пiдтримують її в якiйсь мiрi тi, хто її використовує. Самi ж користувачi i визначають, як їм використовувати цю мережу. Пiдприємництво на Iнтернетi. Бiзнес прийшов в Iнтернет, щоб скористатися простими i доступними по всьому свiтовi комунiкацiями у виглядi електронної пошти i протоколiв передачi файлi (FTP). Але бiзнес прийшов у Iнтернет також i для того, щоб сприяти формуванню мережi як каналу здiйснення дiлових операцiй, тобто продажу i придбанню товарiв та послуг у кiберпросторi клiєнтам, пiдключеним до мережi за допомогою модемiв i комп'ютерiв. Використання Iнтернету для бiзнесу швидко зростає особливо в такiй галузi, як електронна комерцiя.

Основні складові компоненти телекомунікаційної мережі.Подiбно до iнших телекомунiкацiйних засобів, телекомунiкацiйна мережа з'єднує вiдправника з одержувачем в одному каналi для обмiну повiдомленнями. Основними складовими елементами телекомунiкацiйної мережi є наступнi: Термiнали. Це з'єднанi в мережу робочi станцiї на основi мiкро-ЕОМ i\або вiдеостанцiї вводу\виводу, якi представляють собою кiнцевi точки вiдправки i одержання iнформацiї в мережi. Телекомунiкацiйнi вузли обробки. Це спецiалiзованi апаратнi компоненти мережi, якi забезпечують передачу i одержання даних мiж термiналами i комп'ютерами Телекомунiкацiйнi канали i носiї. Канал з'єднує двох i бiльше абонентiв в мережу. Носiй - це конкретний спосiб, у який пiдключається канал.

У телекомунiкацiйних каналах для передачi iнформацiї комбiновано використовуються такi носiї, як мiдний дрiт, коаксiальнi кабелi, волоконно-оптичнi кабелi та кабелi понадвисокої частоти. Компьютери. До телекомунiкацiйних мереж можуть бути пiдключенi ЕОМ рiзних типiв i розмiрiв. В типовому випадку унiверсальна ЕОМ використовується в якостi провiдного вузла (хоста) мережi, мiнi-ЕОМ - в якостi процесора на станцiї-клiєнтi, а спецiалiзована мiкро-ЕОМ - в якостi мережного серверу, який обслуговує локальну групу з'єднаних в мережу робочих станцiй на базi мiкро-ЕОМ. Програмне забезпечення управлiння телекомунiкацiями. Програми управляють взаємодiєю ЕОМ в телекомунiкацiйний iнформацiйнiй системi. Використовуючи монiтори телекомунiкацiйного доступу, унiверсальнi ЕОМ виконують роль головних обчислювальних машин машин. Для серверiв на базi мiкро-ЕОМ створено спецiальнi мережнi операцiйнi системи. В той же час окремi мiкро-ЕОМ в мережi виконують свої функцiї, використовуючи комунiкацiйнi пакети.

Читайте також:

1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
5. V Засоби навчання
6. Адреноблокуючі засоби.
7. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
8. Акустичні засоби|кошти| захисту
9. АПАРАТНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ
10. Аутсорсинг у сфері інформаційних технологій
11. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.
12. Безпека праці користувачів комп’ютерних технологій

Переглядів: 1079