Інформаційна структура України

Україна інтегрується в європейське співтовариство. Сьогодні рівень зрілості суспільства визначається рівнем розвитку його інформаційної структури. Пріоритетним напрямком інформатизації є створення єдиних інформаційних просторів як високоорганізованих інфраструктур, що забезпечують якісно нові ІКТ і високий рівень ІО. Україна перебуває на вирішальній фазі переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Щоб створити високоефективну інформаційну інфраструктуру, необхідно забезпечити інформаційне наповнення мереж, сформувати національні банки знань, електронно-довідкові і навчальні системи. Програма широкого доступу користувачів до інформаційних ресурсів пов’язана не тільки з одностороннім виходом у світову мережу, а й з інтеграцією в неї власних ресурсів, що неможливо без створення потужних інформаційно-довідкових систем, інформаційних серверів, баз даних і баз знань. Пріоритетним має стати розвиток сучасних ІКТ, насамперед у галузі освіти і науки, де не лише використовуватимуть нові технології, а й продукуватимуть нові знання. Державні речники, оцінюючи стан національного інформаційного простору як незадовільний, підкреслюють, що головною метою державної інформаційної політики є ІЗ соціально-економічного розвитку держави, переходу на новий етап розвитку – побудови демократичного інформаційного суспільства та входження країни у світове інформаційне співтовариство. Основним засобом цієї мети є мобілізація головного стратегічного ресурсу нації – творчого потенціалу, ефективна організація та використання наявного інтелектуального потенціалу. Рівень ІЗ науки і освіти України на кілька порядків нижчий, ніж у розвинених країнах. Відомо, що і рівень комплектування навіть провідних бібліотек як вітчизняними, так і зарубіжними науково-технічними періодичними виданнями, знизився. Потрібні нові спільні дії, щоб використовувати шанси зростаючої інформаційної глобалізації. Лише в такому випадку, як стверджує Джек Вілх, «здатність організації навчатись і швидко перетворювати це навчання в дію є максимальною перевагою в конкурентній боротьбі». Задача виділення пріоритетних, нових полів досліджень важлива для великих регіонів, наукових фондів, венчурних фірм, окремих колективів і вчених, які намагаються визначити місце власних науково-дослідних розробок в загальному процесі вивчення об’єкта. Практично кожний активно працюючий науковий колектив хоче бачити свої результати на фоні інших досліджень. Тому серед складних задач стосовно проблеми створення експертної системи для оцінювання наукових досліджень є тематична диференціація науково-дослідних робіт за шкалою оцінок.

Турбує те, що останніми роками зростає кількість розрахункових і теоретичних робіт, оскільки експериментальна база старіє. Все гострішою стає потреба створення центрів колективного користування обладнанням, поєднуючи для цього кошти грантів. Необхідна підтримка наукових бібліотек, створення національної електронної бібліотеки, мережі наукових телекомунікацій, інформаційних систем і баз даних для ефективного проведення наукових досліджень. Вирішення технічних питань, з якими зіткнулись автори у процесі створення своєрідної бібліотеки, що базується на конкурсних проектах і грантах, уможливить вирішення ряду проблем: по-перше, юридично зафіксує результати грантового фінансування робіт, а по-друге, створення електронного каталогу бібліотеки фундаментальних і пошукових наукових досліджень, проведених у 1992-2004 pр., сприятиме реалізації інформаційних та рекламних завдань. Інтеграційні процеси в діяльності наукового потенціалу людства актуалізують потребу своєрідної інвентаризації знань і досвіду минулих років з метою їхнього раціонального використання в умовах сучасності. Один з найважливіших резервів подальшого розвитку науки, який необхідно використати і в Україні, це – ідеї, концепції, теорії, що були отримані в минулому, переоцінка їхньої значущості. Оцінювання та застосування знань минулого уможливлює наближення розв’язання поставленої мети – прогнозування і розвиток науково-технічного потенціалу України.

Основна увага у запропонованих методичних підходах приділена пошуку релевантних джерел інформації, аналіз яких уможливив би поповнення знань у науково-технічній та інноваційній сферах, знайти інформаційно-орієнтуючі вирішення існуючих проблем цієї сфери в Україні. Потребують також системного дослідження стан і перспективи регіональної науково-технічної політики України у перехідний період. Звідси і необхідність вивчення регіональних нововведень-процесів, нововведень-продуктів, організаційних нововведень, які можуть бути спрямовані на стійкий розвиток територій, базуючись на ІС, комунікаційних технологіях.

Як один із шляхів вирішення вказаних проблем, пропонують використання досвіду роботи Державного фонду фундаментальних досліджень і передусім зібраного інформаційного матеріалу. Окрім грантів Фонду для фундаментальних досліджень при підтриманні з держбюджету реалізують і державні науково-технічні програми з семи пріоритетних напрямків, результати виконання яких також закріплені у публікаціях, доповідях на вітчизняних та зарубіжних конференціях і можуть стати складовими частинами банку наукових ідей. Підсумки наукових проектів і розробок вітчизняних учених – це вагомий внесок у світову науку і він повинен бути затребуваним науковою та інноваційною сферою не лише в Україні, а й світовим співтовариством. Досвід минулого та можливість актуалізувати його – два найважливіші компоненти, завдяки яким реалізують наступність у науці. Критерії цього процесу: індекс цитування, який вважають мірилом вагомості роботи вченого і кількість пріоритетів національної науки, що свідчить про її значимість.

Тому ще одним важливим завданням Державного фонду фундаментальних досліджень (поряд з проведенням конкурсів і пошуків джерел фінансування фундаментальних робіт) є інформаційне підтримання фундаментальних досліджень для зберігання та підвищення потенціалу української науки, створення банку даних результатів запропонованих конкурсних проектів та їх виконання, поширення результатів наукових розробок за грантами Фонду. Незважаючи на своє фундаментальне спрямування, розробки Фонду знаходять практичне використання; їх передають до зацікавлених відомств для впровадження, а також, використовують при підготовленні державних програм економічного та соціального розвитку України. Створюваний Фондом «Банк ідей» – науковців України, а також конкурсні запити проектів, які не стали переможцями, проте заносять до банку даних, – допоможе вирішувати наступні проблеми:

ü Проведення комплексного аналізу стану та тенденцій розвитку фундаментальної науки;

ü Визначення пріоритетів у фундаментальній науці України;

ü Ширшу реалізацію міжнародної співпраці з подібними фондами зарубіжжя;

ü Міжнародну співпрацю вчених України у галузі фундаментальних досліджень;

ü Поліпшення міжвідомчої взаємодії у проведенні технологій, які отримані, починаючи з 1992 року, за поданням понад 10 тисяч фундаментальних і пошукових досліджень,

ü Підтримання через проекти Фонду науково-технічної творчості молоді.

Передусім передбачається базувати бібліотеку на власних інформаційних ресурсах: конкурсних запитах, монографіях, патентах і публікаціях, що є підсумками робіт, виконаних у межах фундаментальних наукових проектів Фонду, а також державних науково-технічних програм. Можливе поповнення бібліотеки науковими виданнями від інших фондів та бібліотек. Водночас створювані бібліотечні бази даних (окрім паперових носіїв) передбачають підготовлення та супроводження електронного каталогу цієї бібліотеки, яким буде зафіксована інтелектуальна власність – інформаційний капітал наукової діяльності українських вчених. Таким чином, запровадження бібліотеки уможливить юридичну фіксацію результатів грантового фінансування робіт, а бібліотека може стати власником унікальної електронної бази даних фундаментальних наукових досліджень.

Це уможливить не тільки проведення інвентаризації вітчизняних інформаційних ресурсів за роки незалежності нашої держави, а й закріплення прав власника на них, законодавче забезпечення його прав на інформаційні ресурси, які складають науковий інформаційний капітал суспільства. У подальшому необхідно ввести контроль ліцензійної діяльності за міжнародним інформаційним обміном.

Робота зі створення «Банку ідей» покликана забезпечити організацію реєстру інформаційних наукових інформаційних ресурсів та систем, їх ефективне використання, захист прав власника на інформаційні ресурси, активну участь України у міжнародному інформаційному обміні, вирішення ряду інших важливих питань з інформаційної галузі. Для цього створюють автоматизовану довідково-пошукову систему інформаційних ресурсів конкурсів Державного фонду фундаментальних досліджень, систему розподілу бібліографічної та текстової інформації в глобальних електронних мережах, а також передбачено розміщення на Web-сервері у вигляді бази даних анотованого каталогу усіх виданих за грантами Фонду наукових журнальних публікацій, книг тощо. Отже, поставивши за мету створення банку даних конкурентоспроможних наукових ресурсів України, необхідно продовжити аналіз і систематизацію наукових та технологічних ідей, розробок, що були виконані та виконують вітчизняні науковці; забезпечити вільний доступ до інформаційного банку широкого кола зацікавлених користувачів; постійно поповнювати бази даних новою відкритою інформацією, щоб створити в Україні ринок науково-технічної продукції, інтегрувати наявний потенціал у світовий науковий та інноваційний простір, сприяти розвитку освітніх програм і міжнародної співпраці.

Тема 3. Інформаційні потреби

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інформатизація в Україні	\|	Інформаційні потреби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.047 сек.