• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ФІЛОСОФСЬКА МУДРІСТЬ СТОЛІТЬ

Зрозумій, щоб увірувати.

Августин

Краще за все Бог пізнається через незнання.

Августин

Май любов і роби, що хочеш.

Августин

Не користуйся моїми книгами як канонічними писаннями, але якщо в останніх відшукаєш те, у що не вірив, твердо вір. У моїх книгах не запам'ятовуй занадто міцно те, що раніше не вважав за достовірне, якщо тільки не зрозумієш, що воно до­стовірне.

Августин

Раби, підкоряйтеся своїм панам. Церква має піклуватися не про те, щоб зробити рабів вільними, але щоб зробити їх доб­рими.

Августин

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Що я розумію, в те і вірю; але не все, у що я вірю, я розумію. Все, що я розумію, те і знаю, але не все те знаю, що розумію. Тому хоч багато предметів я не можу знати, я все-таки знаю, наскільки корисно їм вірити.

Августин

Матерія така прадавня, як і Аллах. Матерія сама в собі міс­тить джерело своєї творчості.

Аверроес

Пізнай самого себе — пізнаєш свого Бога.

Аверроес

Рух є необхідним атрибутом субстрату.

Аверроес

Учення Арістотеля є найбільшою істиною.

Аверроес Філософія — наука наук.

Аверроес

Філософія — це супутниця і молочна сестра релігії.

Аверроес

Філософія є вищою метою людської природи, але мало лю­дей можуть її досягти. Для натовпу її місце заступає пророче одкровення. Філософські диспути існують не для народу, тому що вони здатні послабити його віру.

Аверроес

Душа нетлінна, вона не гине, коли гине тіло, і не знищується.

Авіценна

Мені місто мале з тієї пори, як стало велике.

Авіценна

Мудрість — це те, що готує нас до найвеличнішого щастя у горнім житті.

Авіценна 712

Неуцтво ближче до порятунку, ніж верхоглядство.

Авіценна

Три знаряддя є у лікаря: слово, рослина, ніж.

Авіценна

Все людське є дим, ніщо.

Марк Аврелій

Дивися вглиб, хай від тебе не вислизне ані якість будь-якого предмета, ані його цінність.

Марк Аврелій

Заглянь у себе.

Марк Аврелій

Згорнись у себе самого.

Марк Аврелій

Людина повинна любити тих, хто її ображає.

Марк Аврелій

Не задовольняйся поверховим поглядом.

Марк Аврелій

Слід раз і назавжди покласти край дискусіям щодо того, якою має бути добра людина, а просто... стати нею.

Марк Аврелій

Що може вивести на пі лях? Ніщо, крім філософії.

Марк Аврелій

Яким смішним і яким невігласом є той, кого дивує будь-що з того, що відбувається в житті.

Марк Аврелій

Вельми вірогідне настання невірогідного.

Агафон

Філософська мудріть століть

Як було б хороше, якби людина завжди хотіла робити лише те, що їй слід робити.

Агафон

У питаннях віри будь-яка стара жінка знає більше за всіх фі­лософів, бо ж яка старенька не знає, що душа безсмертна.

Фома Аквінський

Жодної подвійної істини! Не може такого бути, Ш°б разом з істиною Святе Письмо існувала ще якась там мирська (філо­софська) істина. Це саме той випадок, коли "або-або краще за єретичне "і-і". Істина не вогонь, щоб ділитися, а світло, яке єдине.

Фома Аквінський

...Бог є першопричиною всіх речей як їх зразок.

Фома Аквінський

Сила Бога не може бути пізнаною в усій повноті через пі­знання речей, які сприймаються чуттєво, тому його єство не підлягає спогляданню.

Фома Аквінський

Те, що викладене Богом в одкровенні, слід сприйняти на віру.

ФомаАквінський

Священне вчення є наукою.

ФомаАквінський

Теологія не вважає інші науки за вищі відносно неї, але вда­ється до них як до підлеглих їй служниць.

Фома Аквінський

Наш розум знаходиться відносно потойбічних предметів, як око сови відносно сонця.

Фома Аквінський

Філософська мудрість століть

Мета філософії полягає у визначенні шляху до досягнення щастя. Істинне знання і правильна дія — це спосіб його досяг­нення.

Аль-Газалі

На всіх філософах, до якої б із численних категорій вони не належали, неодмінно лежить одне й те саме клеймо клеймо

зневіри і безбожності.

Аль-Газалі

Не досягти пізнаванного — означає пізнати.

Аль-Газалі

Перш ніж пізнати Бога, необхідно пізнати себе.

Аль-Газалі

Визначення філософії і сутність її в тому, що вона є наукою

про сутність як таку.

Аль-Фарабі

Мистецтво, метою якого є досягнення прекрасного, назива­ється філософією, або в абсолютному значенні мудрістю.

Аль-Фарабі

Набуття людиною знань відбувається через відчуття. Душа людини потенційно здатна до набуття знань. Відчуття це за­сіб, за допомогою якого людська душа набуває знання.

Аль-Фарабі

Оскільки ми досягаємо щастя лише тоді, коли нам властиве прекрасне, а прекрасне властиве нам лише завдяки мистецтву філософії, то з цього випливає, що саме завдяки філософії ми

досягаємо щастя.

Аль-Фарабі

Сфера філософії обертається навколо питань "звідки?" і

"яким чином?".

Аль-Фарабі

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Філософія передує "віровченню" в часі.

Аль-Фарабі

Якщо філософ не знаходить застосування своїм знанням, то такий філософ не потрібний.

Аль-Фарабі

І в малому немає найменшого, але завжди є менше.

Анаксагор

Охочому дізнатися, що таке смерть, вкажу на дві речі — час до народження і сон.

Анаксагор

Немає нічого приємнішого, ніж завершення добрих справ.

Анаксімандр

Боги люблять мудрість. Люди, які присвятили себе їй, — улюбленці богів.

Анаксімен

Не шукаю розуміння, щоб увірувати! Навпаки! Вірую, аби збагнути. Бо вірую і в те, що якщо не увірую, то й не збагну.

Ансельм

Дізнавшись якось, що Платон погано відзивається про ньо­го, Антісфен сказав: "Це доля царів: робити хороше і чути по­гане".

Мудрець ні в чому і ні в кому не має потреби, адже все, що належить іншим, належить і йому.

Антісфен

На запитання, чому він такий суворий з учнями, Антісфен відповів: "Лікарі теж суворі з хворими".

На запитання, яка наука є найнеобхіднішою, Антісфен від­повів: "Наука забувати непотрібне".

Не нехтуй ворогами: вони першими помічають твої помилки.

Антісфен

Слід прагнути тих задоволень, що йдуть за справами, а не

передують їм.

Антісфен

Філософія дала мені вміння розмовляти із самим собою.

Антісфен

Хтось сказав Антісфену: "Тебе багато хто хвалить". "А що ж такого, — запитав той, — я зробив поганого?"

Я віддав би перевагу безумству перед насолодою.

Антісфен

Краще бути жебраком, ніж невігласом: якщо перший по­збавлений грошей, то другий позбавлений подоби людської.

Арістіпп

Людині, яка хвалилася великим знанням, Арістіпп сказав: "Людина, яка дуже багато їсть, не стає через це здоровішою за ту, яка задовольняється тільки необхідним; так само і вчений — це не той, хто багато читає, а той, хто читає з користю".

Філософія корисна тим, що надає вміння говорити з ким

завгодно.

Арістіпп

Хтось сказав, що завжди бачить філософів перед дверима ба­гатіїв. "Але ж і лікарі, — сказав Арістіпп, — ходять до дверей хворих, проте кожен вважав би за краще для себе бути не хво­рим, а лікарем".

...Коли хто-небудь зцілює сам себе, на таку людину схожа

природа.

Арістотель

Арістотель вперше запровадив у науково-дослідний вжиток таке поняття, як "ТаЬиІа газа", тобто чиста (вискоблена) дошка,

Філософська мудрість століть

порівнявши первозданний, не замутнений враженнями розум із "дощечкою для писання": поки на ній нічого не написано, ро­зум вільний від процесу мислення.

Арістотель запровадив поняття "ефіру", або, як стали гово­рити у подальшому, "п'ятої сутності" (диіпїа еззепііа — квінт­есенція). Згодом слово "квінтесенція" втратило своє початкове значення і перетворилося на синонім фрази "головна сутність чого-небудь".

Арістотель першим використав термін "акциденція", що означає "випадкова, скороминуща, тимчасова, неістотна влас­тивість".

Арістотель першим запровадив у філософію слово "катего­рія" як термін. Початкове значення цього грецького слова — "звинувачення".

Багато зі своїх пояснень Арістотель закінчував словами: "А за цим більш нічого".

Блаженство полягає в душевній діяльності, відповідній чес­ноті.

Арістотель

Боги і природа нічого не створюють марно.

Арістотель

Будь-яка чеснота — посередині між протилежними крайно­щами.

Арістотель

Виховання — найкращий припас на старість.

Арістотель

Всі науки необхідніші за філософію, але немає жодної, кра­щої за неї.

Арістотель

Девіз Арістотеля: філософ має триматися якнайдалі від швидкоплинних речей і прагнути до своєї батьківщини — цар­ства чистої істини.

Філософська мудрість століть

Егоїзм полягає не в любові до самого себе, а в більшому, ніж

годиться, ступені цієї любові.

Арістотель

За одною зі східних легенд, Александра Македонського якось запитали: "Чому наставника свого, Арістотеля, пова­жаєш ти більше за царя Філіппа, батька свого?" — "Батько, — відповідав Александр, — виховав моє тіло, звів мене з неба на землю; але Арістотель, виховавши душу мою, підняв мене від землі до неба".

Знання загального — мислиме, а знання часткове вичерпу­ється відчуттям.

Арістотель

Коли Арістотелю сказали, що хтось лає його позаочі, він за­уважив: "Позаочі він хай хоч б'є мене".

Коли Арістотель у своєму розвитку піднявся до висоти кри­тики Платона, то "широкоплечий Арістокл" визначив цю по­дію так: "Це лоша хвицає кобилу, що його народила".

Коли в Арістотеля запитали, чому нам приємно знатися з красивими людьми, він сказав: "Хто запитує про таке, той слі­пий".

Люди честолюбні більш заздрісні, ніж люди без честолюб­ства.

Арістотель

Матерія є той самий субстрат, що лежить в основі будь-якого

виникнення.

Арістотель

Мислення і мислиме — одне й те саме, і обидва вони позбав­лені матерії.

Арістотель

На запитання, що старіє швидко, Арістотель відповів: "По­дяка".

._________________________________ Філософська мудрість століть

На запитання, як учням бути успішними, Арістотель від­повів: "Наздоганяти тих, що попереду, і не чекати на тих, що позаду".

На запитання, яку користь він мав від філософії, Арісто­тель відповів: "Почав робити добровільно те, що інші роблять з остраху перед законом".

Не добре, коли є багатовладдя: один нехай буде володар.

Арістотель

Під матерією я розумію, наприклад, мідь; під формою — контури образу; під тим, що складається з обох, — статую, або ціле.

Арістотель

Платон мені друг.., але істині слід надати перевагу.

Арістотель

Початок — це, напевно, більше ніж половина всієї справи...

Арістотель

Корені навчання гіркі, але плоди солодкі.

Арістотель

Скромність — середина між безсоромністю і сором'язли­вістю.

Арістотель

У кого є друзі, у того немає друга.

Арістотель

Совість — це правильний суд доброї людини.

Арістотель

Твердіший той, хто перемагає бажання. Лише той сміливий і хоробрий, хто себе долає.

Арістотель

Філософська мудрість століть

Уподобаний Арістотелем приклад неіснуючого предмета — козлоолень. Зображення козлооленей зустрічаються на грець­ких вазах того часу.

Філософія, або любомудрість, містить задоволення, дивні за чистотою й непохитністю, і, звісно, тим, хто володіє знаннями, час перебування у стані споглядання приносить більше задово­лення, ніж тим, хто знань шукає.

Арістотель

Форма стоїть попереду матерії і є чимось, що існує більшою мірою.

Арістотель

Хороший і прекрасний той, для кого все добре є добрим, кого не псують такі речі, як, наприклад, багатство, влада.

Арістотель

Хто виявляє себе у розумовій діяльності і шанує розум, той, мабуть, створений найкраще і миліший за всіх інших богам.

Арістотель

Хто просувається вперед у науках, але відстає в моральнос­ті, той рухається більше назад, ніж уперед.

Арістотель

Шукати істину — і легко і важко, бо, вочевидь, ніхто не здатний ані цілком її осягнути, ані повністю її не помітити, але кожний додає потроху до нашого пізнання природи, і з сукуп­ності всіх цих фактів складається велична картина¹.

Арістотель

Геть з очей моїх. Якби я не був охоплений гнівом, я відлуп­цював би тебе як слід.

Архіт

¹ Ці слова Арістотеля вигравірувані на будівлі Національної академії наук США у Вашингтоні.

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Ми народилися не лише для себе, а й для батьків, для бать­ківщини і друзів, отже, особисто для себе залишається незнач­на частка.

Архіт

Природа не дала людям нічого більш небезпечного і згубно­го, ніж чуттєва насолода. Звідси — зрада батьківщині, держав­ні перевороти, таємні переговори з ворогами. Немає жодного злочину, жодного поганого вчинку, до якого б не затягла при­страсть до насолоди: і дійсно, ганебні вчинки, порушення по­дружньої вірності і будь-яка подібна мерзота виникають саме внаслідок приманювання насолодою. Природа або якийсь бог не створили нічого, що перевершувало б розум людини, і не­має нічого ворожішого цьому божественному дару, ніж насоло­да. Адже коли панує пристрасть, немає місця поміркованості. І взагалі там, де панує насолода, немає місця доброчесності. Щоб краще це зрозуміти, варто лише уявити людину, охоплену найсильнішою тілесною насолодою: така людина, віддаючись насолоді, позбавлена можливості керуватися розумом або про щось роздумувати.

Архіт

Будь добрим, справедливим і правдивим, адже бути таким і означає бути щасливим.

Юсуф Баласагунський

Розум — та мотузка, що у важку годину утримує нас над прірвою. Тільки за допомогою розуму і знання ми здійснимо заповітні бажання.

Юсуф Баласагунський

Будь-яка догма, яка висувається як така, що міститься в Пи­санні, або якось інакше, є помилковою, якщо її спростовують ясні і виразні поняття природного світу.

П. Бейль

Людина — горішок, який важче за все розкусити всім твор­цям філософських систем. Він є каменем спотикання і для пра­вильних, і для помилкових поглядів.

П. Бейль

Навіть для найвеличніших філософів питання про природу

Бога було незрозумілим.

П. Бейль

Найкращий шлях, яким можна йти у філософських супе­речках — шлях логіки.

П. Бейль

Немає нісенітниці, в якій не можна було б не запідозрити ро­зум людський.

П. Бейль

Пірронізм — це мистецтво обговорювати будь-які питання, завершуючи їх утриманням від судження.

П. Бейль

Схильність робити зло корениться у природі людини.

П. Бейль

У світі більше зла, ніж добра.

П. Бейль

Виклад має бути наочним; останнє неможливе без досвіду.

Р. Бекон

Доки триває неуцтво, людина не знаходить проти зла засобів.

Р. Бекон

Є три якнайгірші доводи: це передано нам від предків; це звично; це загальноприйнято.

Р. Бекон

Отримання філософського каменя важка справа, як і облога

Трої.

Р. Бекон

Саме в Р. Бекона зустрічаються перші згадки про прилад, що пізніше буде названий телескопом.

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

У нас у руках три засоби пізнання: авторитет, мислення і експеримент. Авторитет не має значення, якщо справедливість його не може бути доведена: він не вчить, а лише потребує зго­ди. У мисленні ми зазвичай відрізняємо істинний аргумент від помилкового, перевіряючи висновок досвідом. Експеримен­тальна наука випробовує і перевіряє висновки, зроблені інши­ми науками, досліджує таємниці природи власними силами.

Р. Бекон

Фальїпиві авторитети безрозсудного натовпу подібні до на­мальованого або зробленого з каменя ока, яке лише має назву ока, а не його властивості.

Р. Бекон

Знання — сила.

Ф. Бекон

Істина — дочка Часу, а не Авторитету.

Ф. Бекон

Людина — прислужник і тлумач Природи.

Ф. Бекон

Матерія не знає спокою і знаходиться у вічному русі.

Ф. Бекон

Милосердя не буває надмірним.

Ф. Бекон

Не може бути двох щасливіших рис характеру, ніж бути тро­хи дурним і не дуже чесним.

Ф. Бекон

Час є найвеличнішим з новаторів.

Ф. Бекон

Єдина перевага, на яку я претендую, — це те, що я завжди мислив самостійно.

Дж. Берклі

За ідею я вважаю будь-яку річ, що відчувається або уявля­ється.

Дж. Берклі

Матерії немає:

— єдиною річчю, існування якої ми заперечуємо, є те, що фі­лософи називають матерією, або тілесною субстанцією;

— очевидно, що саме поняття про те, що називається мате­рією, або тілесною субстанцією, містить суперечність.

Дж. Берклі

Не сприймайте нічого, крім ідей.

Дж. Берклі

Ніщо не може бути очевиднішим за існування Бога.

Дж. Берклі

Все своє ношу з собою.

Біант

Не силою бери, а переконанням.

Біант

Немає країні добра від правителя, позбавленого розуму.

Біант

Бог є нескінченне в нескінченному; він знаходиться у всьо­му і всюди, не зовні і не над, але як найприсутніший.

Дж. Бруно

Бог є субстанція, універсальна у своєму бутті, завдяки якій все існує; він є сутність — джерело будь-якої сутності, від якої все набуває буття. Він — найглибша основа будь-якої природи.

Дж. Бруно

Мені кажуть, що я своїми твердженнями хочу перевернути світ догори дном. Але хіба було б погано перевернути перевер­нутий світ?

Дж. Бруно

Філософська мудрість століть

Немає сутності поза і над сущим...

Дж. Бруно

Природа — це або сам Бог, або божественна сила, відкрита в самих речах.

Дж. Бруно

Природа міститься усередині матерії; більше того, вона сама є матерією.

Дж. Бруно

Хто бажає філософствувати, має спочатку в усьому сумніва­тися.

Дж. Бруно

Легко жити тому, хто нахабний, немов ворона, зухвалий, нав'язливий, нерозсудливий, зіпсований. Але важко жити тому, хто скромний, хто завжди шукає чисте, хто неупередже-ний, холоднокровний, прозорливий, чиє життя чисте.

Будда

Нехай мудрець стереже свою думку, важкозрозумілу і вкрай витончену, таку, що спотикається будь-де. Стережена думка веде до щастя.

Будда

Добре настільки легко перетворюється на зле, як і зле — на добре.

Я. Бьоме

Добро і зло — це немовби два боки одного потоку.

Я. Бьоме

Людина є частиною природи, і їй не слід шукати свою бать­ківщину десь на стороні від великої матері-природи.

Я. Бьоме

Не в насильстві шукай утіху, а в ідеальному, у духовній при­роді.

Я. Бьоме

Філософська мудрість століть

Що таке земне життя? Це долина плачу, наповнена скор­ботою, постійним вбивством, війною, боротьбою і розбратом. Світом правлять чотири сини диявола: Гордість, Жадібність, Заздрість і Гнів.

Я. Бьоме

Великі думки йдуть від серця.

Л. Вовенарг

Великі філософи — генії в царині розуму.

Л. Вовенарг

Вплив на людей дорожчий за багатство.

Л. Вовенарг

Кожна пристрасть, що володіє людиною, немовби відкриває прямий доступ до неї.

Л. Вовенарг

Людям подобається часом навіть та хвала, у щирість якої вони самі не вірять.

Л. Вовенарг

Мистецтво подобатися — це вміння обманювати.

Л. Вовенарг

Моральність псується легше, ніж виправляється.

Л. Вовенарг

Мужність — світоч у мінливій долі. Чи правильно це?

Л. Вовенарг

Пихаті люди — погані дипломати: вони не вміють мовчати.

Л. Вовенарг

Філософів читають не дуже охоче, тому що вони дуже мало говорять про те, що нам знайоме.

Л. Вовенарг

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Якщо афоризм потребує пояснень, він невдалий.

Л. Вовенарг

Боже, рятуй мене від друзів, а з ворогами я сам упораюся.

Вольтер

Великі справи потребують невтомної наполегливості.

Вольтер

Все, що стає буденним, недостатньо цінується.

Вольтер

Всі жанри добрі, крім нудного.

Вольтер

Щоб пізнати Бога, потрібно бути ним.

Вольтер

Живемо у світі ми дві миті — одну розуму віддамо.

Вольтер

Зростає нове покоління, яке ненавидить фанатизм. Настане день, коли керівні функції почнуть виконувати філософи. На­ближається царство розуму.

Вольтер

Книги робляться з книг.

Вольтер

Коли сказати нічого, завжди говорять погано.

Вольтер

Користуйтесь, але не зловживайте — таке правило мудрос­ті. Ні стриманість, ні надмірність не дають щастя.

Вольтер

Краще — ворог хорошого.

Вольтер

Ламетрі був найбожевільнішою, але й найщиросердніпюю людиною. Він коїв дурниці і писав погані книжки, але в його димі були язики полум'я. Це був дуже хороший лікар і дуже славний хлопець.

Вольтер

Люби істину, але будь поблажливий до помилок.

Вольтер

Люди легко вірять у те, чого завзято прагнуть.

Вольтер

Марновірство — найстрашніший ворог роду людського.

Вольтер

Мечіть стріли, не показуючи рук.

Вольтер

Ми залишимо цей світ таким самим поганим і таким самим

злим, яким застали його.

Вольтер

Ми нічого про самих себе не знаємо, не знаємо, що таке рух, життя, відчуття і думка; елементи матерії нам так само невідо­мі, як і все інше; ми сліпці, які ходять і розмірковують навпо­мацки.

Вольтер

На цьому світі успіху досягають лише вістрям шпаги і вми­рають зі зброєю в руках.

Вольтер

Надія на одужання — половина одужання.

Вольтер

Не буває великих справ без великих труднощів.

Вольтер

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Ненависть у поєднанні з презирством здатна скинути будь-яке ярмо.

Вольтер

Постійна набундюченість є лише маскою посередності.

Вольтер

Прекрасне тільки те, що природне.

Вольтер

Прекрасне, коли воно недоречне, перестає бути прекрасним.

Вольтер

Саме потуги на дотепність і вбивають дотепність.

Вольтер

Тільки перший крок важкий.

Вольтер

Успіх науки — справа часу і сміливості розуму.

Вольтер

Хтось некорисний у першому ряду, зате у другому — сяє.

Вольтер

Чесну людину молена переслідувати, але збезчестити не можна.

Вольтер

Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Вольтер

Я витратив близько 40 років на паломництво у два — три кутки цього світу, відшукуючи філософський камінь, що зветь­ся істиною. Я радився з усіма паломниками античності, з Епі-куром і Августином, Платоном і Мальбраншєм, але мої знання залишилися убогими.

Вольтер

Я вмію тільки сумніватися.

Вольтер

Я можу не погоджуватися з вашими думками, але готовий віддати життя за ваше право їх висловлювати.

Вольтер

Якби Бога не існувало, його слід би було вигадати.

Вольтер

Якщо голота вдається до розмірковувань — все загинуло.

Вольтер

Хто встановить межі людському розуму!

Г. Галілей

Я вважаю за краще знайти одну істину, хоч би й у незначних

речах, ніж довго сперечатися про найвеличніші питання, не

досягаючи жодної істини.

Г. Галілей

Підкорити свій розум авторитету тієї або іншої людини —

о як це негідно філософа!

П. Гассенді

У наших силах не стільки вберегтися від помилок, скільки

не наполягати на них.

П. Гассенді

У філософії слід піклуватися про слова — саме для того, аби не було вічних суперечностей щодо їх значення.

П. Гассенді

Щоб судити про те, хто мудрий, потрібно самому бути особ­ливо мудрим.

П. Гассенді

Філософська мудрість століть

Я щиросердо визнаю, що з усіх філософських вчень мені ніщо ніколи так не припадало до душі, як прославлена непі­знаваність академіків і пірроністів.

П. Гассенді

"Тим гірше для фактів", — відповідь Гегеля на зауваження, що його теорія не узгоджується з фактами.

Будь-яка філософія є осягнення абсолютного.

Г. Гегель

Відповідь на питання, які залишає без відповіді філософія, полягає в тому, що вони мають бути інакше поставлені.

Г. Гегель

Для того, хто сам не вільний, не вільні й інші.

Г. Гегель

Мислення є розум.

Г. Гегель

Мислити означає... осягати і виражати різноманіття в єдності.

Г. Гегель

Моральність — це розум волі.

Г. Гегель

У всесвітній історії завдяки діяльності людей взагалі вихо­дять дещо інші результати, ніж ті, до яких вони прагнуть.

Г. Гегель

У нас, філософів, загальний ворог, а саме метафізика.

Г. Гегель

Усе дійсне розумне, все розумне дійсне.

Г. Гегель

Усі по-справжньому всесвітньо-історичні події відбуваються двічі: першого разу у вигляді великої трагедії, а другого — у вигляді жалюгідного фарсу.

Г. Гегель

Філософська мудрість століть

Філософія — сучасна їй епоха, осягнута в мисленні.

Г. Гегель

Філософія потребує того, щоб містити єдину живу ідею, бо світ подібний до квітки, яка виростає з одного зерна.

Г. Гегель

Я знаю багато прекрасних наук, але прекраснішої за філосо­фію науки не знаю.

Г. Гегель

Я узяв на себе труд сприяти піднесенню філософії до рівня

науки.

Г. Гегель

Дорога до гуманізму — ототожнення себе з нещасними.

К. Гельвецій

Істину можна знайти тільки в заборонених книжках, в ін­ших — брехня.

К. Гельвецій

Кожна суспільна епоха потребує своїх великих людей, і

якщо їх немає, вона їх породжує.

К. Гельвецій

Коли дурень потрапляє на посаду, до нього ставляться не­мов до генія.

К. Гельвецій

Люди щасливі, коли полюбляють робити те, що вони мають

робити.

К. Гельвецій

Мистецтво політики — це мистецтво робити так, щоб кож­ному було вигідно бути доброчесним.

К. Гельвецій

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Найрозумніші роблять найбільші помилки. Так, хмари пе­реходять у бурю.

К. Гельвецій

Сильна думка виражається сильно.

К. Гельвецій

Ти хочеш подобатися людям? Цінуй їх розум.

К. Гельвецій

Філософія, як це доводить етимологія самого слова, полягає в любові до мудрості та в пошуку істини. Але будь-яка любов є пристрастю.

К. Гельвецій

Хто схильний до сильних пристрастей, той здатний на най-величніші вчинки.

К. Гельвецій

Щоб любити людей, потрібно від них мало очікувати.

К. Гельвецій

До слова сущого завжди нетямкі люди.

Геракліт

Мудрість полягає в тому, щоб говорити істину і прислухати­ся до голосу природи, вчиняти згідно з нею.

Геракліт

Не можна двічі увійти в одну річку.

Геракліт

Потрібно, щоб люди, зайняті філософією, багато про що були добре поінформовані.

Геракліт

Природа полюбляє приховувати себе.

Геракліт

Відчуття відповідають на запитання "що?".

Т. Гоббс

Доки люди живуть без загальної влади, що здатна тримати їх всіх у страху, вони перебувають у тому стані, який назива­ється війною, а саме у стані війни всіх проти всіх.

Т. Гоббс

Злидні є меншою ганьбою, ніж дурість.

Т. Гоббс

Знання є тільки шляхом до сили.

Т. Гоббс

Краса — це обіцянка щастя.

Т. Гоббс

Людина людині вовк.

Т. Гоббс

Ми не маємо жодної ідеї образу Бога...

Т. Гоббс

Основа філософії — геометрія і фізика.

Т. Гоббс

Помилятися не ганебно, бо це властиво всім людям.

Т. Гоббс

Субстанція і тіло означають одне й те саме.

Т. Гоббс

Філософія — наука про причини або про "чому?".

Т. Гоббс

Я не маю сумніву в тому, що якби істина про те, що три кути трикутника дорівнюють двом кутам квадрата, суперечила чиє­мусь праву на владу або інтересам тих, хто вже ту владу мають, то, оскільки б воно було підвладно тим, чиї інтереси ця істина

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

зачеплювала, вчення геометрії було б якщо не заперечене, то витіснене спалюванням усіх книжок з геометрії.

Т. Гоббс

Істинною школою командування є загальна культура... Не було жодного знаменитого полководця, який не черпав би своє мистецтво зі скарбниці людського розуму. В основі перемог Александра Македонського ми завжди врешті-решт знаходимо Арістотеля...

ПІ. де Голль

Брехня і несправедливість — лише на користь ворогів су­спільства. Істина — друг усіх розумних людей. Істина — мати щастя.

П. Гольбах

Все у Всесвіті перебуває у русі.

П. Гольбах

Все, що діє на наші відчуття, є матерія...

П. Гольбах

Все, що не є матерією, не існує.

П. Гольбах

Всі релігії, які ми тільки бачимо на землі, дають нам лише клубок вигадок, які збурюють розум.

П. Гольбах

Дивитимемося на природу як на колосальну майстерню.

П. Гольбах

Людина нещасна лише тому, що зреклася природи. її розум заражений забобонами...

П. Гольбах

Мораль була б марною наукою, якби не могла показати лю­дині, що її найбільший інтерес — бути добродійною.

П. Гольбах

Незнання природних причин змусило людину створити бо­гів; обман перетворив їх на щось грізне.

П. Гольбах

Неосвіченість — перша передумова віри, тому церква так ви­соко її цінує.

П. Гольбах

Поклонятися Богу означає поклонятися вигадці, створеній людською уявою, або просто поклонятися тому, чого немає.

П. Гольбах

Природа є причиною всього; вона існує завдяки самій собі, існуватиме і діятиме вічно...

П. Гольбах

Совість — наш внутрішній суддя, який безпомилково свід­чить про те, наскільки наші вчинки заслуговують на пошану або осуд з боку наших близьких.

П. Гольбах

Щастя людини завжди полягає у відповідності її бажань оточуючим умовам.

П. Гольбах

Вчинки — плоди помислів. Будуть розумні помисли — бу­дуть добрі вчинки.

Б. Грасіан

Життя — це гра.

Б. Грасіан

Життя людини — боротьба з підступами людини.

Б. Грасіан

Розмови — тіні вчинків: розмови жіночої статі, вчинки — чоловічої.

Б. Грасіан

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Я ніколи не йду туди, куди йдуть усі... Хочу увійти туди, куди не входить ніхто... Хочу бути людиною.

Б. Грасіан

...Мене осіняє, що мислення існує, адже лише його я не можу відторгнути. Я є, я існую — це очевидне. Але як довго я існую? Стільки, скільки мислю.

Р. Декарт

...Не може існувати ні настільки віддалених істин, щоб вони були недосяжними, ні настільки таємних, щоб їх не можна було розкрити.

Р. Декарт

Бесідувати з письменниками інших віків — майже те саме, що подорожувати.

Р. Декарт

Дайте мені матерію і рух, і я побудую вам з цього Всесвіт.

Р. Декарт

Мудрість — це не лише розсудливість у справах, а і доскона­ле знання всього того, що людина здатна пізнати.

Р. Декарт

Надія — це прагнення душі переконати себе в тому, що ба­жане здійсниться... Натомість страх є схильністю душі до пере­конання, що бажане не здійсниться.

Р. Декарт

Немає більш плідного заняття, ніж пізнання самого себе.

Р. Декарт

Розум — це запалювальне скло, яке, запалюючи, саме зали­шається холодним.

Р. Декарт

Багатий той, хто бідний бажаннями.

Демокріт

Бажати надмірного личить дитині, а не мудрецю.

Демокріт

Душа і розум — одне і те саме.

Демокріт

Є два види пізнання: одне за допомогою відчуттів, інше —

думки.

Демокріт

Жити погано, нерозумно, непомірковано — означає не пога­но жити, а поволі вмирати.

Демокріт

Жодна річ не виникає безпричинно, все виникає на якійсь

підставі і за необхідності.

Демокріт

Знайти один науковий доказ для мене краще, ніж оволодіти

всім Перським царством.

Демокріт

Люди вперше були створені з води і грязі.

Демокріт

Мудрець — міра всіх існуючих речей. За допомогою відчут­тів він — міра речей, що сприймаються чуттєво, а за допомогою розуму — міра речей, що осягаються розумово.

Демокріт

Мудрій людині всю Землю відкрито. Адже для доброї душі

вітчизна — весь світ.

Демокріт

Мудрість є джерелом трьох здатностей: ухвалювати чудові рішення, говорити без помилок і робити, що слід.

Демокріт

Мужність робить невідчутними удари долі.

Демокріт 739

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Начала Всесвіту — атоми і порожнеча, а все інше існує тіль­ки в думках.

Демокріт

Не слово, а нещастя є вчителем дурнів.

Демокріт

Не тілесні сили і не гроші роблять людей щасливими, а пра­вота і різнобічна мудрість.

Демокріт

Ні в чому не поступатися життю — ознака нерозсудливості.

Демокріт

Ніщо не відбувається випадково... Люди вигадали ідол ви­падку, аби використовувати його для прикриття власної нероз­судливості.

Демокріт

Помірність примножує радощі життя і робить задоволення ще більшим.

Демокріт

Прекрасна в усьому середина: не до душі мені ні надлишок, ні нестача.

Демокріт

Розважливий той, хто не засмучується через те, чого не має, але радіє тому, що має.

Демокріт

Рух вічний.

Демокріт

Слово — тінь справи.

Демокріт

Сміливість — початок справи, але випадок — господар кін­ця її.

Демокріт 740

Щастя — це добрий настрій, добробут, гармонія, симетрія і незворушність.

Демокріт

Вершина безумства — ставити собі за мету знищення при­страстей.

Д.Дідро

Глибокі думки — це залізні цвяхи, загнані в розум так, що їх не вирвати.

Д.Дідро

Книга, над якою позіхаєш, не шкодить нікому.

Д.Дідро

Прагнути залишити після себе більше знань і щастя, ніж їх було раніше, поліпшити і примножити отриманий нами спа­док — ось над чим ми маємо працювати.

Д.Дідро

Пристрасті постійно засуджують, їм приписують усі люд­ські нещастя, і при цьому забувають, що вони є також джере­лом усіх наших радощів.

Д.Дідро

Таланти — не дворянство, щоб передаватися з покоління в покоління.

Д.Дідро

Тільки чесній людині личить бути атеїстом.

Д.Дідро

Я кажу вам, що Бога немає, що створення світу — пуста фан­тазія.

Д.Дідро

"Коли світ благоденствує?" — запитали в Діогена. "Коли його царі філософствують, а його філософи царюють", — відпо­вів Діоген.

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Дізнавшись, що, згідно з Платоном, людина є двоногою тва­риною, позбавленою пір'я, Діоген обскубав півня і, принісши його в Академію, оголосив: "Ось людина Платона".

Діоген просив милостиню в скнари, той вагався. "Шановний — сказав Діоген, — я ж у тебе прошу на хліб, а не на склеп!".

Коли Ксеніад, який доглядав за Діогеном, запитав, як його поховати, Діоген відповів: "Униз лицем", а на запитання: "На­віщо?", відповів: "Адже невдовзі все, що було знизу, опиниться зверху".

Коли Філіпп, цар Македонії, батько Александра Македон­ського, оголосив, що йде війною на Корінф, і всі кинулися готу­ватися до походу, Діоген узявся качати туди і сюди свою бочку. Його запитали: "Навіщо це, Діогене?". Той відповів: "У всіх за­раз клопоти, тому і мені недобре байдикувати, а бочку я качаю, тому що нічого іншого в мене немає".

Людині, яка запитала про час, коли вона має снідати, Діоген відповів: "Якщо ти багатий, то коли захочеш, якщо бідний, то коли зможеш".

Людині, яка сказала: "Мені байдужа філософія", Діоген за­перечив: "Навіщо ж ти живеш, якщо не турбуєшся про те, аби добре жити?".

На запитання, чому люди подають милостиню жебракам і не подають філософам, Діоген відповів: "Тому що вони знають: кульгавими і сліпими вони, можливо, стануть, а ось мудрими — ніколи".

На запитання, що дала йому філософія, Діоген відповів: "Принаймні готовність до будь-якого повороту долі".

Одного разу Діоген просив милостиню в статуї; а коли його запитали, навіщо він таке робить, Діоген відповів: "Щоб при­вчити себе до відмов".

Про закоханих Діоген говорив, що вони бідують собі на ра­дість.

Сонце зазирає до ям із гноєм, але не поганиться.

Діоген

Тим, хто говорив Діогену Синопському: "Ти вже старий, від­починь нарешті", він відповідав: "Та хіба? Якби я брав участь у змаганнях з бігу і був би вже близький до фінішу, чи варто мені було б розслабитися, а не напружити всі сили?".

У Діогена запитали: "Що ти робитимеш, якщо зламається бочка, в якій ти живеш?" — "Мене це не турбує, — відповів фі­лософ. — Адже місце, що я займаю, не може зламатися".

Хтось докоряв Діогену за його вигнання: "Нещасний, — від­повів він. — Адже завдяки вигнанню я став філософом".

Якось Діоген попросив у Платона вина, а потім ще й сушено­го інжиру. Філософ прислав йому цілий жбан, а Діоген сказав: "Платоне, коли в тебе питають, скільки буде двічі по два, ти відповідаєш — двадцять?".

Якось Діоген розмірковував уголос про важливі предмети, але ніхто його не слухав; тоді він почав верещати по-пташиному, зібралися люди і він присоромив їх за те, що заради дурниць вони прибігають, а заради важливих речей не поворухнуться.

Якось хтось читав задовгий твір і коли з'явилося незаповне-не місце в кінці сувою, Діоген вигукнув: "Мужайтеся, друзі: видно береги!".

Любов і Ворожнеча! Обидві вони безсмертні...

Емпедокл

Наука підсилює розум.

Емпедокл

Не вір відчуттям і роздумуй.

Емпедокл

Постяться люди на користь шлунку. Я ж усім рекомендую дотримуватися посту для душі — бути незлобивими.

Емпедокл

Скептична позиція проста й очевидна. Уявіть, що в будинку, де знаходиться чимало коштовностей, багато людей шукають

Філософська мудрість століть

золото вночі. Кожний гадав би, що знайшов золото, але не знав би цього напевно, хоч би й справді знайшов його. Так само філо­софи вступають у цей світ, як у великий будинок, щоб шукати істину; якби навіть вони і знайшли її, то все-таки не могли б знати, чи досягли вони її.

Секст Емпірик

У яку б позу не ставали природодослідники, над ними панує філософія.

Ф. Енгельс

Атомам неминуче властиві однакові швидкості, коли вони мчать через порожнечу без перешкод. Адже не можна припус­тити, що важкі стрімкіші за малі та легкі, коли ніщо не є про­тидією останнім. Якби всі атоми рухалися немовби донизу по прямій, наслідком цього було б те, що жоден атом ніколи не міг би зіткнутися з іншим; тому слід визнати, що існує досить не­величке (менше за яке і бути не може) відхилення атомів.

Епікур

Атоми рухаються безперервно і вічно. І початку немає цьому руху.

Епікур Біль є найбільше зло.

Епікур Відчуття ніколи не обманює.

Епікур Всесвіт — це тіла і порожнеча.

Епікур

Для становлення речей необхідна не тільки матерія, з якої вони утворюються, а й продукуюча причина.

Епікур

Жоден мудрець не мудріший за іншого.

Епікур

Філософська мудрість століть

Зовсім не безглуздо визнати матерію активною. Скоріше безглуздо вважати її за інертну.

Епікур

Краще з розумом бути нещасним, ніж без розуму — щасливим.

Епікур

Людина буває нещасливою або внаслідок страху, або внаслі­док безмежної, безглуздої пристрасті.

Епікур

Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.

Епікур

Май завжди у своїй бібліотеці нову книгу, у льоху — повну пляшку, у садку — свіжу квітку.

Епікур

Мудрий не може перетворитися на дурня.

Епікур

Найбільший плід обмеження бажань — свобода.

Епікур

Найстрашніше лихо, смерть, не стосується нас жодним чи­ном, оскільки поки ми існуємо, смерть іще не прийшла; коли ж вона приходить, нас уже немає.

Епікур

Не можна жити приємно, не живучи розумно; не можна жити етично і справедливо, не живучи приємно.

Епікур

Ні одружуватися, ні заводити дітей мудрець не стане.

Епікур

Початок всього і найбільше благо є розсудливість. Тому роз­судливість дорожча навіть за філософію.

Епікур

Філософська мудрість століть

Проживи непомітно.

Епікур

Розум чи міркування також не можуть спростувати відчут­тя, бо будь-який умовивід залежить від попередніх відчуттів.

Епікур

Світ, звичайно, не вічний: колись почалося його існування.

Епікур

Ті, хто оголошують душу безтілесною, — марять.

Епікур

Хто не пам'ятає про минуле щастя, той старий вже сьогодні.

Епікур

Якщо хтось бреше і сам підтверджує, що бреше, то бреше він у цьому випадку, чи говорить правду?

Епіменід

Розум безсилий перед мудруванням: темрява, що запалює світло, аби розглянути себе, пошивається в дурні.

Зенон Елейський

Філософія дарує людині зневагу до смерті.

Зенон Елейський

В Афінах одна людина, готуючись до пригощання царських послів, вирішила, згідно з їх бажанням, запросити до себе й філософів; оскільки під час пригощання всі гості в загальній бесіді розповідали один одному про себе, і лише Зенон мов­чав, доброзичливі і компанійські іноземці, піднявши за його здоров'я чаші, запитали в нього: "А про тебе, Зеноне, що розпо­вісти царю?". "Нічого, крім того, що є в Афінах стара людина, яка вміє мовчати під час гульні", — відповів той.

Добра та людина, яка сама вміє розмірковувати.

Зенон Кітійський

Філософська мудрість століть

Друг — це наше друге "я".

Зенон Кітійський

Занадто балакучому хлопцеві Зенон сказав: "У нас для того два вуха і один рот, щоб ми більше слухали і менше базікали".

Нічого немає більш непристойного, ніж пихатість.

Зенон Кітійський

Один хлопець розмовляв дуже зухвало; Зенон йому сказав: "Ну, хлопчику, не скажу я тобі те, що думаю!".

Під час оволодіння науками найбільїп небажане — це заро­зумілість, а найпотрібніше — це час.

Зенон Кітійський

Той найкращий між усіма, хто добрій вірить пораді.

Зенон Кітійський

Філософія схожа на повний різних плодів фруктовий сад, у якому логіка є огорожею, фізика — деревами, а етика — пло­дами.

Зенон Кітійській

Філософу належить розмовляти, прикрашаючи свою мову

розумом.

Зенон Кітійський

Якось Зенон побачив чийогось знайомого раба всього в син­цях: "Бачу сліди твоєї вдачі!", — сказав він йому.

"Трансцендентне" означає те, що існує поза свідомістю, не­досяжне для неї й непізнаване.

і". Кант

Геній — це талант винайдення того, чого не можна навчити

або навчитися.

І. Кант

Глупість — це вада, проти якої немає ліків.

і". Кант

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Давід Юм розбудив мене від догматичного сну.

/. Кант Етика є філософією переконання.

/. Кант

Закон, що живе в нас, називається совістю. Совість є власне пристосуванням наших вчинків до цього закону.

/. Кант

Мені довелося утиснути знання, щоб вивільнити місце і для віри.

/. Кант

Моральну цінність треба вбачати тільки в тому, що вчинок скоюють через почуття обов'язку.

/. Кант Не думкам потрібно вчити, а думати.

/. Кант

Обов'язок! Ти піднесене, велике слово, у тобі немає нічого приємного, що лестило б людям.

/. Кант

Поле діяльності філософії в широкому значенні включає такі питання:

1. Що я можу знати?

2. Що я маю робити?

3. На що я можу сподіватися?

4. Що таке людина?

/. Кант

Робота — найкращий спосіб насолоджуватися життям.

/. Кант

Схильність до зручностей гірша в людині за будь-яке інше зло в житті.

/. Кант

Те, з чим я маю справу в "Критиці чистого розуму", це зовсім не метафізика, а абсолютно нова і невідома до цього часу наука, а саме критика розуму, що розмірковує апріорно.

І. Кант

Філософію взагалі не можна вивчити. Математики, історії, фізики можна навчитися, а філософії не можна, хіба що лише навчитися філософствувати. Філософії не можна навчитися вже тому, що її ще не існує у формі готової, визнаної науки. Ко­жен філософ будує свою систему на уламках попередньої, але ще ніколи не було побудовано систему, яка збереглася б у всіх своїх частинах. Отже, філософії не можна навчитися вже тому,

що її ще й досі немає.

/. Кант

Хто позбавився надмірностей, той позбавився нестатків.

/. Кант

Чеснота означає мужність і хоробрість, а отже, передбачає

ворога.

/. Кант

Чим більше я розмірковую, тим більше дві речі наповнюють душу мою все новим здивуванням і наростаючим благоговін­ням: зоряне небо наді мною та етичний закон у мені.

І. Кант

Краще з відношень — відповідність.

Клеобул

Міра важливіша за все.

Клеобул

Мову тримай у благоріччі.

Клеобул

Мудра людина ненавидить брехню.

Клеобул

Філософська мудрість століть

Силоміць нічого не верши.

Клеобул

Власне кажучи, є тільки одна наука — історія природи.

Е. Кондільяк

Встановлені факти — ось власне єдині принципи наук.

Е. Кондільяк

Нерідко найпростіші речі вислизають саме тому, що вони прості.

Е. Кондільяк

Початок всьому в нас поклала природа.

Е. Кондільяк

Чим менше у людей знань, тим більше їм кортить висловлю­ватися.

Е. Кондільяк

Кожний може стати шляхетним. Потрібно лише зважитися ним стати.

Конфуцій

Мудрість неможлива без гідності; у того, хто нехтує гідніс­тю, хоч і вчиться, знання неміцні.

Конфуцій

Померти з голоду — подія маленька, а втратити мораль — велика.

Конфуцій

Бог — у всіх речах, як вони — в Ньому.

Микола Кузанський

Бог не пізнаванний ні в минулому, ні в майбутньому.

Микола Кузанський

З віри починається будь-яке розуміння.

Микола Кузанський 750

Філософська мудрість століть

Земля не є центром світу.

Микола Кузанський

Людина є власне царство, вільне і благородне.

Микола Кузанський

Ніде не існувало жодної нації, яка б не шанувала Бога і не визнавала Його за абсолютний максимум.

Микола Кузанський

Оскільки Бог є все, Він також ніщо.

Микола Кузанський

Творець і творіння — одне і те саме.

Микола Кузанський

Читання книг про філософів, їх життя і вчення спонукає душу віддатися роздуму, наисолодше за який нічого не може бути в людському житті.

Микола Кузанський

Як Бог розгортає з себе все різноманітне багатство природ­них речей, так і людський розум розгортає поняття, згорнуті в ньому.

Микола Кузанський

Більшість людей витрачає половину свого життя на те, щоб другу половину зробити нещасною.

Ж. Лабрюйєр

Бути філософом — добре, вважатися ним — не дуже корис­но. Не називайте кого-небудь філософом: це слово вважається у нас ледь не лайливим, і так буде доти, доки люди, змінивши свої погляди, не повернуть йому первинне, піднесене значення і не оточать його належною шаною.

Ж. Лабрюйєр

Все давно сказано, і ми спізнилися народитися, бо вже більше ніж сім тисяч років на землі живуть та мислять люди. Врожай

Філософська мудрість століть наймудріших і найпрекрасніших спостережень за людськими характерами зібраний, і нам залишається лише підбирати ко­лоски, залишені стародавніми філософами та мудрішими з на­ших сучасників.

Ж. Лабрюйєр Всі пристрасті фальшиві: вони прагнуть надіти на себе мас­ку, ховаються навіть від самих себе. Немає такого пороку, який не виряджався б у яку-небудь чесноту або не вдавався до її до­помоги.

Ж. Лабрюйєр Не лестити нікому, не чекати, аби хто-небудь приділив вам увагу, — чудовий стан речей, золотий вік, найприродніший стан людини.

Ж. Лабрюйєр

Різкість, грубість, незграбність — це пороки, від яких іншо­го разу не вільні навіть розумні люди.

Ж. Лабрюйєр

Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає власного: сліпому немає користі від чужої зіркості.

Ж. Лабрюйєр

Скромність так само потрібна чеснотам, як фігурам на кар­тині потрібний фон: вона додає їм силу і рельєфність.

Ж. Лабрюйєр

У розголошенні таємниці завжди винний той, хто довірив її іншому.

Ж. Лабрюйєр Благородне тільки те, що безкорисливе.

Ж. Лабрюйєр

Чи варто обурюватися тим, що люди черстві, невдячні, пи­хаті, себелюбні і байдужі до ближнього? Такими вони народи-

Філософська мудрість століть

лися, така їхня природа, і не миритися з цим — те саме, що обурюватися з приводу того, що камінь падає вниз, а полум'я тягнеться вгору.

Ж. Лабрюйєр

Чим менше людина говорить, тим більше вона виграє: люди починають думати, що вона не позбавлена розуму, а якщо до того ж вона і справді не є безглуздою, всі вірять, що вона вель­ми розумна.

Ж. Лабрюйєр

Будемо ж вільні в наших писаннях, як і в наших вчинках.

Ж. Ламетрі

Все, чого я хочу, — щоб правителі були хоч трішки філосо­фами.

Ж. Ламетрі

Епікур, Сенека, Епіктет, Марк Аврелій і М. Монтень — ось мої лікарі в нещасті: їх мужність — ліки під час біди.

Ж. Ламетрі

Ми не маємо жодного уявлення про сутність матерії.

Ж. Ламетрі

Мозок — матка духу.

Ж. Ламетрі

Послухаєш метафізиків — і можна подумати, що вони осо­бисто були присутні під час створення світу і розсіяння хаосу.

Ж. Ламетрі

Розум зробив з людини божевільного.

Ж. Ламетрі

Розумник висуває проблеми, дурень і невіглас вирішують їх, а всі труднощі залишаються філософу.

Ж. Ламетрі

Філософська мудрість століть

Сума добра і сума зла рівні.

Ж. Ламетрі

Тварини — прості машини.

Ж. Ламетрі

Бог не дав нашим душам жодної ідеї про них самих.

Ж. Ламетрі

Тільки філософ зберігає мужність там, де більшість смілив­ців її втрачають.

Ж. Ламетрі

У мозку також існують м'язи для того, щоб мислити, як іс­нують у людини ноги, щоб ходити.

Ж. Ламетрі

Філософія — тигель, у якому випаровується все, що запере­чує природу.

Ж. Ламетрі

Філософія підлегла природі, як дочка підлегла своїй матері.

Ж. Ламетрі

Важко визначити, що таке любов; про неї можна лише ска­зати, що для душі — це жага владувати, для розуму — вну­трішнє споріднення, а для тіла приховане й витончене бажання оволодіти тим, що любиш.

Ф. Ларошфуко

Всі чесноти губляться в корисливості, як річки в морі.

Ф. Ларошфуко

Деякі люди схожі на пісеньки: вони швидко виходять з моди.

Ф. Ларошфуко

Істинне красномовство — це вміння сказати все, що потріб­но, і не більше, ніж потрібно.

Ф. Ларошфуко 754

Філософська мудрість століть

Легше пізнати людей загалом, ніж одну людину зокрема.

Ф. Ларошфуко

Ми рідко до кінця розуміємо, чого насправді хочемо.

Ф. Ларошфуко

Любов одна, але підробок під неї тисячі.

Ф. Ларошфуко

Милосердя сильних світу цього найчастіше є хитрою полі­тикою, мета якої — завоювати любов народу.

Ф. Ларошфуко

Мудрість для душі — те саме, що здоров'я для тіла.

Ф. Ларошфуко

Найвірніший спосіб бути обдуреним — це вважати себе хи­трішим за інших.

Ф. Ларошфуко

Не може довго подобатися той, хто розумний завжди на один

лад.

Ф. Ларошфуко

Розум завжди в дурнях у серця.

Ф. Ларошфуко

Розум слугує нам іноді для того, щоб сміливіше робити дур­ниці.

Ф. Ларошфуко

Тільки у великих людей бувають великі пороки.

Ф. Ларошфуко

Трапляються в житті випадки, виплутатися з яких допома­гає лише безглуздість.

Ф. Ларошфуко

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Ухилення від похвали — це прохання повторити її.

Ф. Ларошфуко

Хто дуже старанний у малому, той зазвичай стає нездатним до великого.

Ф. Ларошфуко

Якої б ганебної неслави ми не зазнали, у нас майже завжди залишається можливість відновити своє добре ім'я.

Ф. Ларошфуко

Бог створив світ заради своєї слави.

Г. Лейбніц

Любити — це знаходити в щасті іншого своє власне щастя.

Г. Лейбніц

Невже наша душа сама по собі настільки порожня, що без запозичення образів ззовні вона є повним ніщо?

Г. Лейбніц

Природу слід пояснювати математичним і механічним спо­собами.

Г. Лейбніц

Природознавство прогресує так швидко, переживає період такого глибокого революційного зламу в усіх галузях, що без філософських висновків природознавству не обійтися в жодно­му випадку.

В. Ленін

І все-таки найкраща фортеця проти ударів долі — могила.

Г. Ліхтенберг

Книга — це дзеркало. І якщо в нього дивиться мавпа, то з нього не може виглянути лик апостола.

Г. Ліхтенберг

Лезо ножа утворює рукоятка.

Г. Ліхтенберг

Люди, яким завжди ніколи, зазвичай нічого не роблять.

Г. Ліхтенберг

Ми живемо у світі, де один дурень породжує багато дурнів, а один мудрий — дуже мало мудрих.

Г. Ліхтенберг

Намагатися зробити все одразу означає нічого не зробити.

Г. Ліхтенберг

Наші вади для нас нешкідливі, якщо ми про них знаємо.

Г. Ліхтенберг

Перетворити дурня на генія настільки ж важко, як і свинець на золото.

Г. Ліхтенберг

Перш ніж осудити, завжди слід подумати, а чи не можна

пробачити.

Г. Ліхтенберг

Погані люди виграють, коли їх краще пізнаєш, а добрі втра­чають.

Г. Ліхтенберг

Прагни не бути нижчим за свою епоху.

Г. Ліхтенберг

Співчуття — погана милостиня.

Г. Ліхтенберг

Там, де раніше були межі науки, там тепер її центр.

Г. Ліхтенберг

У слово "вчений" іноді вміщене лише поняття про те, що лю­дину багато чого вчили, але не те, що він сам чогось навчився.

Г. Ліхтенберг

Як сильно можуть нашкодити правила, тільки-но наведеш у всьому жорсткий порядок.

Г. Ліхтенберг

Філософська мудрість століть

Якщо при зіткненні книги з головою лунає звук порожнечі, то чи завжди винна книга?

Г. Ліхтенберг

Вада не в тому, щоб мати бажання, а у невмінні підпорядку­вати їх правилам розуму...

Дж. Локк

Велике мистецтво навчитися багато чого — це не братися відразу за все.

Дж. Локк

Від правильного виховання дітей залежить вихованість усього народу.

Дж. Локк

Заздрість — це лише неспокій душі, породжений усвідом­ленням того, що бажане для нас благо дісталося іншій людині, яка, на нашу думку, не повинна володіти ним раніше за нас.

Дж. Локк

Істина, подібно до золота, не буває гіршою від того, що її не­щодавно винесли з копальні.

Дж. Локк

Коли віру доведено до достовірності, вона руйнується. Тоді це вже не віра, а знання.

Дж. Локк

Н. Мальбранш вважає, що ми вбачаємо всі речі у Богові. Але тоді виходить, що Сонце непотрібне.

Дж. Локк

Навчання наукам сприяє розвитку чеснот у людей з добрими духовними задатками; люди, яким не властиві подібні задат­ки, стають через нього дурнішими і гіршими.

Дж. Локк

Філософська мудрість століть

Насмішка — це найвитонченіший спосіб показати недоліки

інших.

Дж. Локк

Дії людей — найкращі перекладачі їхніх думок.

Дж. Локк

Нікому ще не вдавалося бути настільки хитрим, аби прихо­вати цю рису характеру.

Дж. Локк

Погані приклади, поза сумнівом, діють сильніше за хороші

правила.

Дж. Локк

У людині, яка погано вихована, відвага стає грубістю, уче­ність — педантизмом, дотепність — блазенством, простота — незграбністю, добродушність — улесливістю.

Дж. Локк

Хитрість людини свідчить лише про відсутність у неї розу­му: не маючи змоги досягти своєї мети прямими шляхами, вона намагається досягти їх шахрайськими й обхідними шляхами, і біда її полягає в тому, що хитрість допомагає лише один раз, а

потім завжди лише заважає.

Дж. Локк

Якщо запитають, коли в людини з'являються ідеї, то пра­вильна відповідь, на мій погляд, така: "Коли вона вперше за­знає відчуттів".

Дж. Локк

За загальну користь, а особливо за утвердження науки у Віт­чизні, і проти батька свого рідного повстати за гріх не вважаю.

М. Ломоносов

Іноді зволікання подібне смерті.

М. Ломоносов

Філософська мудрість століть

Істинний хімік має бути і теоретиком і практиком, має бути також і філософом.

М. Ломоносов

Помилки помічати — справа мало чого варта; дати щось кра­ще — оце личить гідній людині.

М. Ломоносов

Прагніть Батьківщину мужністю прославити!

Читайте також:

1. БЕРЕЖЕМО МУДРІСТЬ
2. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит
3. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит
4. Естетика, як філософська наука.
5. Завдання 3. Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм.
6. Загальнонаукова й філософська методологія: сутність, загальні принципи
7. ІДЕЇ ГУМАНІЗМУ І РЕФОРМАЦІЇ В БРАТСЬКИХ ШКОЛАХ КІНЦЯ 16 – ПОЧАТКУ 17 СТОЛІТЬ. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА КОЛЕГІЯ.
8. Література рубежа ХІХ-ХХ століть
9. Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології.
10. Майбутнє як філософська проблема. Сучасна футурологія про моделі майбутнього.
11. Матерія як філософська категорія
12. Матерія» — це філософська категорія, яка позначає об'єк­тивну реальність, що її відображує людина в своїх відчуттях, але від них не залежну.

Переглядів: 1895