Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.
Підшлункова залоза (а точніше її острівці Лангерганса, які є скупченнями ендокринних альфа-, бета- та дельта-клітин) секретує гормони, які беруть участь в підтриманні постійного рівня цукру в крові – інсулін, глюкагон та соматостатин.
Інсулін, що утворюється в бета-клітинах підшлункової залози здійснює:
1) зниження концентрації глюкози в крові (норма – 0,8-1,0г/л) шляхом підвищення проникності мембран клітин для глюкози Ù поглинання клітинами глюкозами;
2) посилює перетворення в печінці глюкози в глікоген, що знижує її концентрацію в крові;
3) робить проникними для глюкози мембрани м’язових клітин, які в нормі для нього не проникні, що має значення при напруженій фізичній роботі;
4) забезпечує активний транспорт в клітини багатьох (хоча і не всіх) амінокислот;
5) стимулює синтез білка клітинами шляхом підвищення швидкості транскрипції ДНК в ядрі.
6) активує перетворення глюкози на ліпіди;
7) стимулює утворення тригліцеролу з гліцеролу та жирних кислот.
Глюкагонутворюється в альфа-клітинах підшлункової залози. Його можна назвати антагоністом інсуліну, тому що під його впливом здійснюється розщеплення глікогену в печінці (глікогеноліз) Ù швидке підвищення концентрації глюкози в крові при гіпоглікемії.
Соматостатин утворюється в дельта-клітинах підшлункової залози і спричиняє: