Кількість припливних і витяжних каналів та вентиляційних установок
Відповідно до прийнятої (розробленої) схеми вентиляції того чи іншого виробничого приміщення, а також розрахованого обсягу його шовігрообміну необхідно визначити кількість припливних каналів для надходження свіжого повітря і витяжних каналів — для видаленшя забрудненого. При застосуванні природної вентиляції загальну площу витяжних каналів Fврозраховують за формулово:
Fв= (7.11)
де Vп— прийнятній для розрахунків; повітрообмін, м3/год; уп — швидкість руку повітря в каналі, м/с.
Швидкість руху повітря у витяжному каналі природної вентиляції визначається так:
(7.12)
де Нк — висота витяжного каналу, мі; tв, t3— температура повітря відповідно у приміщенні та зовніішнюму середовищі, °С.
Кількість каналів пквизначається за відношенням:
пк = Fв /ƒв (7.13)
де ƒв — площа поперечного перерізу одного каналу, м2.
Витяжні канали рекомендується приймати таких розмірів: 0,4 х 0,4; 0,5 х 0,5; 0,6 х 0,6; 0,7 х 0,7; 1 х 1 м. Вони не повинні виступати над дахом більше як 0,5—0,7 м.
Загальну площу перерізу припливних каналів Fпрприймають для дерев'яних стін Fпр = 0,5 Fв, для цегляних Fпр= 0,7 Fв. їх переріз, як правило, має такі розміри: 0,25x0,25; 0,2x0,3; 0,3x0,4 м.
Сумарну продуктивність Vввитяжних вентиляторів у системах вентиляції з механічним збудженням потоку повітря визначають із певним запасом:
Vв= (2...3) Vп (7.14)
це дозволяє регулювати мікроклімат у приміщенні і не потребує постійного вмикання установок.
Продуктивність припливних вентиляторів повинна на 10— 20 % перевищувати продуктивність витяжних установок, щоб створювати у приміщенні дещо підвищений тиск повітря. Завдяки цьому зовнішнє холодне повітря, пиловидні частинки і хвороботворні мікроорганізми не будуть надходити у приміщення крізь щілини стін, вікон та дверей.
Кількість пв вентиляційних установок визначають за відношенням:
пв = Vв /Qв (7.15)
Де Qв — продуктивність вибраного вентилятора, м3/год.