МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Визначення обсягу та кратності повітрообмінуПовітрообмін тваринницького приміщення характеризується величиною подачі свіжого або видалення забрудненого повітря, а також кратністю повітрообміну в приміщенні за Vв.min, м3/год одиницю часу. Відповідно до зоотехнічних вимог можна визначити мінімально допустимий обсяг вентиляції Увшіп, м3/год, через питомий повітрообмін: Vв.min = 0,01bmi Mi (7.1) де b— норма повітрообміну на 100 кг живої маси тварин або птиці i-го виду, м3/год (дод. 18); mi — кількість тварин або птиці, що утримуються у даному приміщенні, голів; Mi— середня жива маса однієї голови, кг. Точніше повітрообмін розраховується за умов дотримання у приміщенні допустимих рівнів концентрації шкідливих речовин (газів, вологи, температури) за формулою: Vв = (7.2) де ρ— кількість шкідливих речовин, які виділяє одна тварина або птиця протягом години, л/год (дод. 19); ρД — допустима концентрація шкідливої речовини у приміщенні, л/м3; ρП— вміст шкідливої речовини у свіжому повітрі, л/м3 (див. дод. 17). У більшості випадків розрахунок потрібного повітрообміну проводять за вмістом вуглекислого газу. Концентрація його у свіжому повітрі, що надходить до тваринницького приміщення, дорівнює 0,3—0,4 л/м3. При дотриманні допустимої норми концентрації вуглекислого газу вміст інших забруднень (аміак, сірководень, волога) у повітрі тваринницьких приміщень, як правило, не перевищує допустимого. В жарку пору року повітрообмін перевіряють за умовою теплового балансу в приміщенні: Vв.т = де ΣQнад — надмірна кількість теплоти, що виділяється в приміщенні, кДж/год; Сп — питома тепломісткість повітря, Сп- 0,99 кДж/кг-°С; tв, tз — температура відповідно внутрішнього та зовнішнього повітря, °С; γп— щільність свіжого повітря, кг/м3. Показники середньої температури зовнішнього середовища для різних кліматичних зон Украйни наведені в дод. 20. Загальна кількість надмірної теплюти ΣQнад визначається за рівнянням: ΣQнад =Qт+Qел+Qос+Qрад- Qвт (7.4) де Qт — теплота, яку виділяють тварини або птиця, кДж/год; Qел — тепловиділеніня електроустановіками, кДж/год; Qос— тепловиділення принадами освітлення, кДж/год; Qрад — теплота сонячної радіаіції, кДж/год; Qвт — втрати тепла приміщенням, кДж/год.. Теплота Qт, що виділяється тваринами, зумовлюється їх поголів'ям та умовами утримання: Qт =miqТkТ kс , (7.5) де qТ — кількість тедала, яке виділяє одна тварина або птиця в навколишнє середсовище протягом ігодини, кДж/год (див. дод. 19); kТ — коефіцієнт, що враховує коливання виділення тепла залежно від темиператури повітря у приміщенні (дод. 21); kс — коефіцієнт, якими враховує зменшення виділення тепла тваринами у стані спокою; для тварин він дорівнює 0,8, для птиці — 0,6. Кількість теплош Qел, що надходіить від працюючих у приміщенні машин з електроприводом, становить: Qел =900/Ne (7.6) а кількість теплоти Qос від приладів освітлення (враховується лише для приміщень без вікон): Qос= (7.7) де Neта Nc— загальна потужність відповідно електродвигунів та приладів освітлення, кВт; kл — коефіцієнт перерахунку електроенергії у теплову (для корівників і свинарників kл = 0,1, для пташників — kл = 0,5). Теплота від сонячної радіації надходить у приміщення крізь вікна і стелю й становить: Qрад =Qрв +Qрс =kвqвFв+qс с (7.8) де Qрв, Qрс — кількість теплоти від сонячної радіації, що надходить в приміщення відповідно через вікна і стелю, кДж/год; kв — коефіцієнт, який залежить від стану вікон; qв, qс — питома кількість теплоти, що надходить в приміщення відповідно крізь вікна та стелю, кДж/(годм2); Fв, Fв— загальна площа відповідно вікон і стелі, м2. Питомі показники qвта qс залежать від конструктивних особливостей і зони розміщення будівлі. Величини qв наведені в дод. 22. Значення qс для приміщення без стелі на широті 45° дорівнює 75,6 кДж/(год • м2); на широті 55—65° — 50,4; для приміщень із стелею на всіх широтах — 21 кДж/(год • м2). Коефіцієнт kв для вікон із подвійним заскленням рами дорівнює 1,15, з одинарним — 1,45. Незначне забруднення скла зменшує величину коефіцієнта до 0,8 kв, значне до 0,7 kв, забілення скла — до 0,4 kв. Втрати теплоти Qп на підігрівання свіжого првітря, що надходить у приміщення, залежать від обсягу: Qп = qпVв (tв –tз)γп (7.9) де qп — питома теплоємність повітря, qп = 0,51 кДж/(кг*°С); Vв— величина подачі повітря, м3/год; γп — щільність повітря при температурі tв, кг/м3 (табл. 7.1) Крім того, за рахунок інфільтрації крізь будівельні елементи в холодну пору року додаткові втрати теплоти приблизно становлять 10—15 % величини, одержаної за формулою (7.9). Відношення розрахункового об'єму повітря Vв, що подається (видаляється) за одиницю часу (годину), до корисного об'єму приміщення Vпр називається кратністю повітрообміну Коб. Коб = Vв / Vпр (7.10)
яка показує, скільки разів протягом години повністю змінюється повітря у приміщенні. Залежно від величини кратності повітрообміну застосовують різні варіанти вентиляції. Якщо Коб < 3, достатньо буде вентиляції з природним обміном повітря; при Коб = 3—5 приймається варіант із примусовою циркуляцією повітря, а в разі Коб > 5, в холодну чи жарку пори року необхідно ще й забезпечувати кондиціювання повітря за температурним режимом. Суттєвим є те, що навантаження тваринницьких приміщень за поголів'ям потрібно приймати на такому рівні, щоб кратність повітрообміну в них не перевищувала 5—6 разів. Порушення цієї умюви спричинює іне лише ускладнення технічного вирішенні я системи вентиляції та зростання експлуатаційних витратг, а й підвищення швидкості повітряних потоків, у результат чого в приміщенні можуть утворюватися зони протягів.
Читайте також:
|
||||||||
|