Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Агрегати системи охолодження

Рідинний насос відцентрового типу забезпечує циркуляцію ріди­ни в системі охолодження двигуна. Він встановлений на передньому торці блока циліндрів двигуна.

У корпусі насоса двигуна КамАЗ-740 на кулькових підшипниках

4 і 6 (рис. 3) встановлений вал. На передньому кінці вала закріпле­но шпонкою і болтом 2 привідний шків 1. На протилежному кінці вала напресована і закріплена гайкою крильчатка насоса. Вал приводиться в обертання за допомогою клинопасової передачі від шківа гідромуфти. Порожнина в корпусі під крильчатку герметизується сальником 8, що складається з корпусу, гумової манжети ущільнюва­ча, розтискної пружини і графітного кільця. Сальник запресований у корпусі рідинного насоса, а його графітне кільце постійно притиснуте до упорного сталевого кільця. Між упорним кільцем і крильчаткою встановлене гумове кільце ущільнювача. Висока якість виготовлен­ня торців графітного і сталевого упорних кілець забезпечує надійне контактне ущільнення рідинної порожнини насоса.

Підшипники 4 і 6 з одностороннім ущільненням. Порожнина під­шипників при збиранні заповнюється мастильним матеріалом, який необхідно поповнювати в процесі експлуатації через прес-маслянку 5.

Особливості конструкції рідинного насоса двигуна ЯМЗ-238 показані на рис. 4.

Рис. 3. Рідинний насос двигуна КамАЗ-740:

1 — шків; 2 — болт; З — шайба; 4,6 — під­шипники; 5 — прес-маслянка; 7 — ман­жета; 8 — сальник

Рис. 4. Рідиннийнасос двигунаЯМЗ-238:

7 — сальник; 2 — корпус насоса; З — втулка; 4 — шпилька кріплення під­відного патрубка; 5 — стопорне кільце сальни­ка; 6 — упорне кільце сальника; 7 — пружина сальника; 8 — манжета сальника; 9 — крильчатка; 10 — кришка; 11 — вал; 12 — гайка; 13 — стопор­на шайба; 14 — пере­пускний ніпель трубки водяних термостатів; 15, 16 — кулькові під­шипники; 17— проклад­ки; 18 — корпус сальни­ка; 19 — втулка сальника; 20 — гайка кріплення боковини шківа; 21 — зам­кова шайба; 22 — гайка; 23—маточина шківа; 24— боковина шківа; 25 — ре­гулювальні прокладки; 26 — прес-маслянка

 

Вентилятор осьового типу, створює додатковий потік повітря через серцевину радіатора системи охолодження. Вентилятор дви­гуна КамАЗ-740 закріплений на маточині 15 (рис. 5) веденого ва­ла гідромуфти і розміщений у кожусі. При обертанні вентилятора кожух формує потік повітря, спрямований через серцевину радіато­ра, і тим самим підвищує ефективність охолодження.

Привід вентилятора гідравлічний; він складається з гідромуфти і вимикача режиму її роботи. Гідромуфта приводу вентилятора за­безпечує передачу крутного моменту від колінчастого вала двигуна до вентилятора і зниження динамічних навантажень, що виникають при різкій зміні частоти обертання колінчастого вала. Вимикач за­безпечує автоматичне вмикання або вимикання вентилятора.

Гідромуфта встановлюється в передній частині двигуна КамАЗ-740 співвісно з колінчастим валом у порожнині, обмеженій передньою кришкою 1 блока (див. рис. 5) і корпусом 2 підшипни­ка. Ведучий вал у зборі з кожухом З, ведуче колесо 10, вал 12 шківа і шків 11 з'єднані болтами і обертаються в кулькових підшипниках 8,19. Вони складають ведучу частину гідромуфти, яка приводиться в обертання від колінчастого вала двигуна за допомогою шліцьово­го вала 6. Ведене колесо 9 у зборі з валом 16 і закріпленою на ньому маточиною 15 вентилятора, обертаються в кулькових підшипниках 4, 13 і складають ведену частину гідромуфти. Гідромуфта ущільне­на гумовими манжетами 17,20.

Рис. 5. Гідромуфта приводу вентилятора:

1 — передня кришка; 2 — корпус підшипника; 3 — кожух; 4, 8, 13, 19 — кулькові підшип­ники; 5 — трубка; 6 — ведучий вал; 7 — вал приводу гідромуфти; 9 — ведене колесо; 10 — ведуче колесо; 11 — шків; 12 — вал шківа; 14 — втулка манжети; 15 — маточина вентилятора; 16 — ведений вал; 17,20 — манжети; 18 — прокладка

 

На внутрішніх тороїдальних поверхнях ведучого і веденого коліс є радіальні лопаті, відлиті разом з колесами. Міжлопатевий простір коліс утворює робочу порожнину гідромуфти.

Передача крутного моменту з ведучого колеса 10 гідромуфти на ведене колесо 9 відбувається при заповненні робочої порожнини маслом. При працюючому двигуні масло, що надходить з нагнітальної секції масляного насоса через канал вимикача, потрапляє на лопаті ведучого колеса, що обертається і захоплюється ними, отримуючи при цьому кінетичну енергію. В порожнині коліс встановлюється внутрішня циркуляція масла. Частинки масла, ударяючись об лопаті веденого колеса, віддають йому енергію, забезпечуючи обертання ведених деталей і вентилятора. Частота обертання веденого колеса залежить від кількості масла, що надходить у порожнину гідромуф­ти. Різка зміна частоти обертання колінчастого вала двигуна супро­воджується проковзуванням ведучого колеса гідромуфти відносно веденого, що знижує динамічні навантаження в приводі.

Вимикач гідромуфти (рис.6) коректує режим роботи вентиля­тора залежно від температури рідини в системі охолодження, зміню­ючи кількість масла, що надходить у гідромуфту. При необхідності забезпечує постійне вимикання або вмикання вентилятора.

Вимикач має три фіксовані положення і забезпечує роботу вен­тилятора в одному з трьох режимів.

Автоматичний — важіль встановлений в положення А (рис. 6.7). При підвищенні температури охолодної рідини, що омиває термо­силовий датчик 7 (див. рис. 6), активна маса, що знаходиться в ба­лоні датчика, починає плавитися і, збільшуючись в об'ємі, пе­реміщує шток датчика і кульку. При температурі рідини 85-90°С кулька відкриває масляний канал у корпусі вимикача. Масло з головної масляної магістралі двигуна каналами у корпусі вимикача, блока і його передній кришці, трубці і каналах у ведучому валу над ходить у робочу порожнину гідромуфти; при цьому крутний момент від колінчастого вала передається крильчатці вентилятора. При температурі охолодної рідини нижче 85°С кулька під дією пружини перекриває масляний канал у корпусі і подача масла в гідромуфту припиняється; при цьому масло, що знаходиться в гідромуфті, через отвір у кожусі зливається в картер двигуна і вен­тилятор вимикається.

Рис. 7. Схема роботи вимикача гідромуфти залежно від положення важеля:

1 — автоматичний режим; 2 — вентилятор увімкнений постійно; 3 — вентилятор вимкнений; І — подача масла із системи мащення двигуна; ІІ — подача масла в гідромуфту

Вентилятор вимкнений — важіль встановлений у положення В (див. рис. 7), масло в гідромуфту не подається; при цьому криль­чатка може обертатися з невеликою частотою під дією сил тертя, що виникає при обертанні підшипників і манжети гідромуфти.

Вентилятор увімкнений постійно — важіль встановлений в положення Я; при цьому в гідромуфту постійно надходить масло незалежно від температури охолодної рідини, вентилятор обертаєть­ся постійно з частотою, яка приблизно дорівнює частоті обертання колінчастого вала.

Основний режим роботи гідромуфти — автоматичний. При відмові вимикача гідромуфти в автоматичному режимі (характери­зується перегрівом двигуна) необхідно увімкнути гідромуфту в постійний режим (встановити важіль вимикача в положення П) і при першій нагоді усунути несправність вимикача.

Радіатор призначений для передачі тепла від охолодної рідини в довкілля.

Радіатор трубчасто-стрічкового типу розташований перед дви­гуном. Він складається з теплорозсіюючої серцевини (остова), верх­нього і нижнього бачків і деталей кріплення. Три ряди розташованих вертикально овальних трубок серцевини впаяно в бачки. Для збільшення теплорозсіюючої поверхні простір між трубками заповнений гофрованою мідною стрічкою, розташованою горизонтально і в пе­регинах припаяної до бічних поверхонь трубок. До бачків припаяні сталеві бічні стояки, що створюють разом з нижньою пластиною кар­кас радіатора. У верхній бачок упаяні патрубки підведення нагрітої рідини з головок блока двигуна і відведення пари в розширюваль­ний бачок. Нижній бачок оснащений патрубком для відведення від радіатора охолодної рідини до насоса. Радіатор у зборі з кожухом вентилятора кріпиться до кронштейнів рами через гумові кільця.

Жалюзі регулюють інтенсивність обдування радіатора зустріч­ним потоком повітря. Вони розміщені перед радіатором і складають­ся з горизонтально розташованих пластин, встановлених шарнірно в рамці, з приводом від рукоятки, розміщеної під щитком приладів. Ру­коятка приводу стопориться в різних положеннях кульковим фікса­тором. При витяганні рукоятки пластини, повертаючись на шар­нірах, зменшують зустрічний потік повітря, що надходить до радіато­ра. Жалюзі закривають при прогріванні двигуна і під час руху, якщо температура охолодної рідини не підіймається вище 70°С.

Розширювальний бачок компенсує зміну об'єму рідини при її розширенні внаслідок підвищення температури на працюючому дви­гуні, сприяє видаленню з охолодної рідини повітря і конденсації пари, що надходить з системи охолодження, створює підпір рідини у пра­цюючому рідинному насосі, покращуючи умови його роботи, а також дає змогу контролювати рівень заповнення.системи охолодження.

У заливній горловині бачка встановлена пробка 1 (рис. 8) з ви­пускним 5 і впускним 6 клапанами. Випускний (паровий) клапан оберігає радіатор і трубопроводи від руйнування при збільшенні тиску в системі внаслідок розширення охолодної рідини при підви­щенні її температури або виділення пари. Пружина 3 випускного клапана 5 розрахована на створення в системі охолодження надмір­ного тиску до 65 кПа. Температура кипіння охолодної рідини при такому тиску підвищується приблизно до 113—114°С. Впускний клапан 6 перешкоджає підвищенню розрідження в системі і з'єднує її з атмосферою при розрідженні 1-13 кПа, що утворюється при охолодженні двигуна.

Рис. 8. Пробка розширювального бачка:

1 — пробка з клапанами;2 — шток; 3 — пружина; 4 — горловина розширю­вального бачка; 5 — випу­скний (паровий) клапан; 6 — впускний клапан (по­вітряний); 7 — прокладка

Термостати з твердим наповнювачем і прямим ходом клапана призначені для прискорення прогрівання холодного двигуна і авто­матичної підтримки його оптимального теплового режиму при русі автомобіля. На основі термостата 6 (рис. 9) закріплені стояки 1, 7, усередині яких розміщені балон 8 з активною масою і гумовою втулкою 4, а також клапани 5, 10 з пружинами 11, 13.

При прогріванні холодного двигуна патрубок, що сполучає по­рожнини блока з радіатором, закритий радіаторним клапаном 5, пе­репускний клапан 10 відкритий і забезпечує підведення рідини до насоса. Рідина в цьому випадку циркулює малим колом, минувши радіатор, що прискорює прогрівання двигуна.

Прогрівання двигуна до температури 80 ± 2°С викликає плав­лення активної маси в балоні, що призводить до переміщення його вправо; при цьому відкривається клапан 5 і прикривається клапан 10. Рідина починає циркулювати частково і великим колом з охоло­дженням її в радіаторі. Повне відкриття клапана 5 і закриття клапа­на 10 відбувається при температурі рідини 93 ± 2°С, що забезпечує циркуляцію рідини тільки через радіатор.

При зниженні температури рідини об'єм активної маси в балоні термостата зменшується і пружина 13, переміщуючи клапани 5, 10, збільшує циркуляцію рідини через блок циліндрів з одночасним зниженням її руху через радіатор. Прогрівання двигуна і вихід його на оптимальний режим роботи прискорюються.

Контроль за тепловим режимом двигуна здійснюється за допомо­гою контрольно-вимірювальних приладів. Покажчик температури охолодної рідини розміщений на щитку приладів і працює спільно з датчиком, встановленим у стінці коробки термостатів. Сигнальна лампа перегріву рідини з світлофільтром червоного кольору вмонто­вана в шкалу покажчика температури, а датчик сигнальної лампи вста­новлений у трубопроводі двигуна. При температурі охолодної рідини вище 101 ±3°С

спрацьовує датчик і сигнальна лампа спалахує.

Рис. 9. Будова та схема роботи термостата:

а — будова; б, в — робочі положення; 1,7 — стояки; 2 — шток; 3, 12 — регулювальні гайки; 4 — гумова втулка з шайбою; 5, 10 — клапани; б — основа;

8 — балон; 9 — активна маса (церезин); 11, 13 —пружини

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
  9. VI. Філогенез нервової системи
  10. А) Заробітна плата її форми та системи.
  11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
  12. А) Поліпшення системи зворотного зв'язку.




Переглядів: 1252

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Система охолодження | Можливі несправності системи охолодження та способи їх усунення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.