Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Приведення національної шкали оцінювання до системи ЕСТS

План

Тема 7. ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ УКРАЇНИ

Застосування інноваційних освітянських технологій.

Важливим моментом реструктуризації навчального процесу є запровадження інноваційних освітянських технологій. Воно спрямоване на:

- перехід до нових форм і методів навчання, орієнтованих на формування творчої особистості, яка вміє поєднувати в різних варіантах теоретичні знання, наукові здобутки з вирішенням питань, які виникають на практиці;

- підвищення творчої активності студентів під час аудиторних занять шляхом упровадження ділових і рольових ігор, ігрового проектування, «кейс-методів», брифінг-семінарів, відеотренінгів, інших інтерактивних і розвивальних технологій;

- посилення мотивації студентів до самостійної роботи з метою поглиблення знань і здобуття вмінь і навичок; впровадження дистанційного навчання;

- забезпечення наскрізної комп’ютеризації навчального процесу та створення інформаційних систем його підтримки;

- інтенсифікацію навчального процесу з метою скорочення аудиторних занять з участю викладача при наданні повного обсягу знань і підвищенні якості навчального процесу;

- розробку інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни для поліпшення умов самостійної роти студентів та налагодження дистанційного навчання.

Таким чином, системний комплексний підхід до впровадження інноваційних технологій навчання в усі елементи навчального процесу з повним сучасним методичним забезпеченням, розвинутою інфраструктурою навчального процесу дозволить провести реструктуризацію навчального процесу (шляхом скорочення аудиторного навантаження) і запровадження нових концептуальних підходів до організації й контролю самостійної роботи студентів. Збільшення часу на самостійне вивчення (чи поглиблення окремих модулів (тем) дисциплін вимагає внесення змін і в оцінку знань студентів, введення нової системи автоматизованої комплексної діагностики знань студентів.

1. Навчально-методичне забезпечення дисципліни.

2. Організація самостійної роботи студентів.

3. Комплексна діагностика знань студентів відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

 

1. Навчально-методичне забезпечення дисципліни.

 

Така ситуація, коли студент ВНЗ, опановуючи навчальний курс, має конспект лекцій, у кращому випадку – посібник чи підручник, давно застаріла. Адже підручник розрахований на пересічного студента і не може враховувати індивідуальні особливості всіх студентів, можливості використання новітніх інноваційних технологій, Інтернет-ресурсів тощо. Оскільки нині методологія навчання переорієнтовується із суто лекційно-інформаційної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму, впровадження аналогічного принципу діагностики знань студентів, потрібні нові, оригінальні підходи до організації самоосвіти студентів.

Вирішення цих завдань неможливе без залучення значних масивів інформації, у тому числі новітніх досягнень науки і техніки. Крім того, в сучасному підході до організації навчального процесу вирішальне значення відіграє спосіб подачі (організації) навчальної інформації, новітні методичні підходи, певна модель організації роботи від постановки задачі до самоперевірки ефективності її розв’язання.

З цією метою розроблено методологію та запропоновано механізм створення інтерактивного методичного комплексу навчальної дисципліни (ІКМЗД), який згідно із сучасними вимогами подається студенту в електронному вигляді на дискеті, СД, або у формі Інтернет-сторінки у віртуальній бібліотеці університету, або, ще краще, що є однозначним за доступністю, - на сайті відповідної кафедри. Завдяки цій програмі студент має можливість отримати повний пакет необхідної навчально-методичної літератури до курсу з доступом в окремому комп’ютерному класі, внутрішній комп’ютерній мережі університету, віртуальній бібліотеці університету або через систему Інтернет.

Структура сучасних ІКМЗД орієнтовно містить такі основні елементи:

- програму курсу;

- робочу програму курсу;

- календарно-тематичний план лекційних, семінарських і практичних (лабораторних) занять;

- модулі перевірки знань;

- індивідуальні навчально-дослідні завдання;

- терміни, які повинен засвоїти студент під час вивчення курсу;

- глосарій;

- завдання для контрольних робіт з необхідним рівнем їх варіантності;

- опорний конспект лекцій з курсу;

- методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу (розділу, теми);

- збірник задач і завдань до практичних (лабораторних) занять з дисципліни;

- хрестоматію;

- список рекомендованої літератури;

- тести для самоконтролю;

- бібліотечні й Інтернет-ресурси;

- електронні підручники та посібники, де текстовий матеріал поєднується з графічним зображенням, показом документів тощо;

- графічні матеріали та інші візуальні засоби, зразки, фонд законодавчих та інструктивних документів тощо.

Такий комплекс можна розширити за рахунок підготовки авторських підручників із глосарієм, посібників для самостійної роботи з тематичним оглядом літератури, вправами для закріплення матеріалу, тестами для самоперевірки знань тощо. Тому варто мати не лише текстовий, але й електронний варіант усіх цих посібників.

Розробка ІКМЗД – широке поле науково-методичних пошуків для кожного викладача. Такий комплекс має відображати індивідуальний рівень роботи зі студентами конкретного викладача. Адже нині викладач виступає не лише в ролі лектора, консультанта, а й стає своєрідним режисером, модератором пізнавального процесу.

 

2. Організація самостійної роботи студентів.

Зменшення частки аудиторних занять приводить до збільшення обсягів самостійної роботи студента. На жаль, вітчизняні студенти не завжди вміють правильно організувати свою навчальну діяльність у другій половині дня поруч зі соціальною і побутовою зайнятістю. Тому завдання педагога є допомога студентові в організації навчальної діяльності та чітке розмежування тих видів навчальних робіт, які виконуються в аудиторії та в поза аудиторний час. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність нормативного впорядкування самостійної роботи студентів (СРС).

Самостійна робота студента (СРС) є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових за розкладом навчальних занять час.

Зміст СРС визначається робочою навчальною програмою конкретної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та рекомендаціями, а також рекомендаціями викладача.

Предметом СРС може бути опрацювання окремих модулів (тем) дисципліни, індивідуальних завдань.

Головною метою СРС є пізнання, здобуття знань, умінь і практичних навичок, розвиток самостійності, творчого мислення студента.

Умови ефективності СРС:

- висока мотивація до пізнання;

- воля, самодисципліна студента;

- уміння працювати з книгою, комп’ютером та іншими засобами;

- уміння розподілити час.

СРС над навчальною дисципліною умовно поділяється на загальну для всіх частину і таку, що виконується з ініціативи студента.

Загальна:

- опрацювання лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем, передбачених робочою програмою для самостійного вивчення;

- підготовка до виступу на семінарі;

- підготовка до практичного (лабораторного) заняття;

- підготовка міні-реферату;

- розв’язання задач, оформлення схем, діаграм, креслень;

- конспектування самостійно опрацьованого матеріалу;

- систематизація вивченого матеріалу перед модульною контрольною роботою, колоквіумом, заліком, іспитом тощо.

З ініціативи студента виконуються завдання з творчим осмисленням проблематики курсу. Така робота має бути індивідуалізованою з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо. Тому для оптимізації самостійної роботи студентів потрібні нові її форми. Пошук практичної реалізації таких форм привів до ідеї використання в навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом поза- аудиторної самостійної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується під час вивчення програмового матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового іспиту чи заліку з певної навчальної дисципліни.

Метою ІНДЗ є самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, а також розвиток навичок самостійної роботи.

Орієнтовна структура ІНДЗ: вступ, теоретичне обґрунтування, методи, основні результати та їх аналіз, висновки, список використаної літератури.

У визначений термін ІНДЗ подається викладачеві, який оцінює роботу (можливий захист). Оцінка за ІНДЗ враховується під час виведення підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни залежно від складності та змісту завдання може становити від 30 до 50%.

Таким чином, індивідуальне навчально-дослідне завдання може розглядатися як змістовий модуль, який виконується самостійно й оцінюється як частина навчального курсу з урахуванням у загальній оцінці за курс.

Така організація самостійної роботи студентів вимагає педагогічного її супроводження – наявності комплексів методичного забезпечення та консультативної роботи викладача.

 

3. Комплексна діагностика знань студентів відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

 

Як і будь-яка нова технологія навчання, кредитно-модульна навчальна система пропонує й нові підходи до контролю й оцінювання знань студентів. Педагогічний контроль є невід’ємною частиною процесу навчання і має знаходитися в органічному взаємозв’язку з іншими елементами педагогічної системи. Кредитно-модульна система підвищує об’єктивність і достовірність оцінки рівня підготовки спеціалістів і є одним із елементів внутрішньо вузівського управління якістю освіти.

Головними недоліками традиційної навчальної системи щодо реалізації контрольних функцій за результатами навчання є:

- відсутність адаптованих до можливостей студентів і адекватних до вимог професії критеріїв оцінювання;

- епізодичний характер оцінювання, низька кореляція між поточним і сесійним оцінюванням;

- слабка мотивація студентів до систематичної навчальної праці;

- великий масив навчального матеріалу, який необхідно засвоїти перед екзаменом, оцінювання «миттєвих знань», які не доводяться до повного засвоєння студентом;

- недостатня зінтегрованість суміжних навчальних дисциплін не дозволяє максимально узагальнити навчальний матеріал, полегшити його запам’ятання, а відтак і об’єктивне оцінювання.

Під час впровадження діагностики знань студентів, співзвучної з Болонськими домовленостями, вітчизняним вищим навчальним закладам належить вирішити триєдине завдання:

1. Опрацювати найбільш доцільні підходи до діагностики знань студентів із урахуванням нагромадженого досвіду у вищій школі України.

2. Опанувати схему оцінювання знань за шкалою ЕСТS.

3. Відпрацювати технологію взаємопереведення оцінок, прийнятих у вітчизняній практиці, до оцінок ЕСТS.

Друге й третє завдання носять чисто технологічний характер. Найбільш актуальним є перше. Розв’язання усіх цих завдань покладено на кредитно- модульну технологію навчання. Саме вона забезпечує дотримання психолог-педагогічних вимог до організації засвоєння знань, оперативне управління навчальним процесом, а також спонукає студентів до систематичної навчальної праці.

Тут варто виокремити певні тенденції.

1.Запровадження комплексної діагностики знань студентів, яка б підвищувала навчальну мотивацію студентів, стимулювала їхню самостійну роботу, підвищувала об’єктивність оцінювання їхніх знань, дозволяла визначати рейтинг студента у навчанні, викликала здорову конкуренцію між студентами.

2.Підсумкова оцінка з будь-якої дисципліни складається з двох складових – результатів поточної діяльності та результатів підсумкової діагностики знань у формі заліку чи екзамену. Обидві складові мають самостійне значення. На поточний контроль виносяться завдання, які неможливо або недоцільно перевіряти на іспиті – вміння робити презентації, проводити розрахунки, готувати есе, міні-доповіді, працювати в групі, користуватися комп’ютером тощо. Отже, поточне оцінювання слід розглядати як важливу складову загальної діагностики знань.

3.Завдання, що виносяться на іспит, повинні мати узагальнюючий характер і дати можливість оцінювати рівень творчого, цілісного бачення курсу та взаємозв’язків між окремими змістовими модулями, розуміння навчального предмета як системи знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни. Тому більш доцільним є проведення іспитів у письмовій формі.

4.Врівноваження або навіть підвищення частки поточного оцінювання у загальному підсумковому оцінюванні.

5.Застосування різноманітних шкал оцінювання з різною кількістю діапазонів (100-бальні, 20-бальні, 12-бальні тощо).

Проектування нової системи комплексної діагностики знань студентів слід розпочати з формування прозорих стосунків між студентом і викладачем, яка досягається максимальною інформованістю студента. Вже на початку семестру студент має знати, що він має опанувати, що від нього вимагається, якими будуть критерії оцінювання його знань, скільки балів і за що він може отримати під час поточних і підсумкових С

Має бути оцінений кожен змістовий модуль, і оцінка доведена до студента. Загальна максимальна оцінка усіх елементів знань усіх змістових модулів дисципліни, що підлягають оцінюванню, 100 балів. Загальна сума балів базового мінімуму становить 60% від усіх елементів знань, які треба засвоїти (60 балів). Кожен студент набирає певну суму балів в процесі навчання і встановлює свій рейтинг опанування дисципліни. Така система оцінювання має назву модульно-рейтингової, саме вона є основою європейської системи. Для прикладу розглянемо варіант діагностики знань з дисципліни «Вища освіта України і Болонський процес».

 

 

№ з/п ТЕМА (змістовий модуль) Усього Лекції Семінари Практ. заняття Самост. робота Модульний контроль
Європейська освітня інтеграція - - (Реферат) (Тестування)
Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу - - (Практичне завдання) (Контрольна робота)
  Разом -

 

Для посилення зацікавленості студентів у навчанні можна ввести систему стимулів і санкцій: наприклад, за участь у наукових конференціях, предметних олімпіадах, конкурсах, за участь у предметних гуртках чи проблемних групах, за підготовку наукових статей до студентських наукових збірників – додавати певну кількість балів (1-5), а за пропуски занять без поважних причин, невиконання самостійної роботи тощо – застосовувати штрафні бали, які відповідно зменшують загальну суму балів, отриманих студентом, на 1-5 балів.

Модульно-рейтингове оцінювання полегшує порівняння різних систем оцінювання, переведення оцінки з однієї системи в іншу.

Відповідно до рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. було розроблено механізм приведення системи оцінювання знань до системи ЕСТS(дивись таблицю).

 

 

Таблиця

 

 

ОЦІНКА
За національною шкалою За шкалою ЕСТS Цифрова (у балах)
відмінно А Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 90-100
добре В Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками 82-89
С Добре – хороша робота, але з помітними помилками 75-81
задовільно D Задовільно – пристойно, але зі значними недоліками 67-74
E Достатньо – є відповідною мінімальним вимогам 60-66
незадовільно FX Незадовільно – недостатньо: необхідно допрацювати 35-59
F Незадовільно – треба переробити 1-34

 

 

Система комплексної діагностики знань студентів базується на принципінаскрізного контролю знань студентів, який є складовою частиною навчального плану та затверджується як єдиний документ. Таким документом у нашому університеті є «Тимчасове положення про модульно-рейтинговий контроль навчальних досягнень студентів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка» та ряд інших документів, які сприяють запровадженню кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Система комплексного оцінювання та контролю знань студентів має

призвести до інтенсифікації навчання за таких умов:

- спрямування змісту навчальних дисциплін на формування умінь та навичок студентів;

- забезпечення дисциплін навчально-методичними матеріалами;

- використання оптимальної кількості завдань;

- використання обґрунтованих норм витрат часу на їх виконання;

- належної організації роботи студентів на аудиторних заняттях та в поза аудиторний час.

 

 


[1] Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – С. 13-18.

[2] Текст Декларації див.: Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – С. 133-135.

[3] Повний текст див.: Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – С. 133-135.

 

[4] Див.: Вища освіта і Болонський процес: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дмитриченко М.Ф., Хорошун Б.І., Язвінська О.М., Данчук В.Д. – К.: Знання України, 2006 – С. 353 – 360.

[5] Більш детально див.: Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – С. 198-209.

[6] Див.: Вища освіта і Болонський процес: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дмитриченко М.Ф., Хорошун Б.І., Язвінська О.М., Данчук В.Д. – К.: Знання України, 2006 – С. 353-360.


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  12. Автоматизовані форми та системи обліку.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні проблеми та завдання, викликані входженням України в Європейський освітній простір. | Тип побудови тексту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.