МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||
Класифікація видів (ролей) лідерівНа становлення, характер та направленість лідерства безпосередньо впливають внутрішні прагнення людини до зайняття нею керівних позицій. Таблиця 22. Якості, що найчастіше зустрічаються у лідерів (9. с. 330)
Механізм виникнення лідерства пояснюють різні психологічні теорії: 1. Психоаналітичне пояснення лідерства. За цією теорією, суб’єктивне прийняття лідерства закладається ще в дитинстві, коли дитина потребує авторитету та заступництва батьків. Пізніше авторитет керівника організації заміняє авторитет батька (матері). 2. Інструментальна мотивація лідерства не зволиться до прагнення володіти лише матеріальними благами та славою, а може мати і духовно-моральний зміст. Більшість лідерів, особливо неформальних, в своїх діях керуються високими цілями, мотивами моральної відповідальності за доручену справу, надання допомоги колегам по роботи, налагодження дружніх відносин в колективі тощо. 3. Ігрова мотивація пояснює сприйняття людиною процесів керівництва, в тому числі неформального лідерства - як цікаву, захоплюючу гру. В цьому випадку головним мотивом лідерства виступає сам зміст управлінської діяльності, пов’язаний зі спілкуванням та прийняттям інколи більш складних і, порівняно, більш важливих рішень, чим при грі в шахи. Розмаїття сторін, аспектів лідерства визначає різноманітність його типології. Найпростішою і найпоширенішою класифікацією лідерства в організації є виокремлення йоготрьох типів (інколи їх називають ролями лідера): 1. Ділове лідерство характерне для груп, що утворені для вирішення виробничих цілей і найсильніше впливає на ефективність управління. Лідеру такої групи притаманні висока компетентність, вміння найефективніше вирішувати організаційні задачі, діловий авторитет, досвід тощо. 2. Емоційне лідерство виникає в соціально-психологічних групах на основі людських симпатій, міжособистісного спілкування, коли емоційний лідер викликає у групи довіру, випромінює теплоту, впевненість,знімає психологічну напругу, створює атмосферу психологічного комфорту. 3. Ситуативне лідерство є нестійким, тимчасове, що залежить від ситуації. За своєю природою може бути як діловим, так і емоційним. Ситуативний лідер може повести за собою групу лише в певній ситуації (у випадку пожежі або іншої катастрофи). Існують також інші класифікації лідерства залежно від типів лідера. Зокрема, Л.І. Уманський виокремлює шість типів (ролей) лідера: 1) лідер - організатор ( виконує функцію інтеграції в групі); 2) лідер - ініціатор (головує при вирішенні нових проблем, висуває ідеї); 3) лідер - генератор емоційного настрою (домінує при формуваннінастроюгрупи); 4) лідер - ерудит (відзначається широкими знаннями); 5) лідер - еталон (є центром емоційного тяжіння, відповідає ролі "зірки", є зразком, еталоном); 6) лідер - майстер (фахівець у певному питанні). Крім названих, в управлінні персоналом користуються також класифікацією лідерів залежно від сприйняття їх групою. Згідно такого поділу існують такі типи лідерів: 1. "Один з нас": не виокремлюється з членів групи; сприймається як перший серед рівних у певній сфері, він найбільш щасливий чи випадково опинився на керівній посаді. 2. "Найкращий з нас": зразок для наслідування - вирізняється з групи за багатьма параметрами (діловими, комунікативними, моральними тощо). 3. "Хороша людина": реальне втілення особистих якостей: порядності, доброзичливості, уваги до інших, готовності прийти на допомогу тощо. 4. "Слуга": виражає інтереси своїх прихильників і всієї групи, орієнтується на її думку. Серед фахівців до цього часу незавершеною є дискусія про те, чи є формування лідерства керованим, чи це стихійний процес. Іншими словами, лідерами стають чи народжуються ?
Читайте також:
|
||||||||||||||||||
|