Класифікація видів (ролей) лідерів

На становлення, характер та направленість лідерства безпосередньо впливають внутрішні прагнення людини до зайняття нею керівних позицій.

Таблиця 22.

Якості, що найчастіше зустрічаються у лідерів (9. с. 330)

Групи якостей	Характеристики якостей
Фізіологічні якості	Приємна зовнішність (обличчя, ріст, фігура, вага), голос, гарне здоров'я, висока працездатність, енергійність, статність
Психологічні якості	Тип особистості: екстраверт, інтроверт. Темперамент: флегматик, сангвінік, холерик. Владність, амбіційність, агресивність, зверхність, врівноваженість, незалежність, сміливість, творчість, самоствердження, впертість, мужність
Інтелектуальні якості	високий рівень інтелекту: розум, логіка, пам’ять, інтуїтивність, енциклопедичні пізнання, широта кругозору, проникливість, оригінальність, швидкість мислення, розсудливість, концептуальність, почуття гумору
Особисті якості	Ділові якості: організованість, дисциплінованість, надійність, дипломатичність, господарність, гнучкість, обов'язковість, ініціативність, самостійність, відповідальність, ризикованість. Особистісні якості: доброзичливість, тактовність, співчутливість, чесність, порядність, переконливість, уважність, комунікабельність, пильність

Механізм виникнення лідерства пояснюють різні психологічні теорії:

1. Психоаналітичне пояснення лідерства. За цією теорією, суб’єктивне прийняття лідерства закладається ще в дитинстві, коли дитина потребує авторитету та заступництва батьків. Пізніше авторитет керівника організації заміняє авторитет батька (матері).

2. Інструментальна мотивація лідерства не зволиться до прагнення володіти лише матеріальними благами та славою, а може мати і духовно-моральний зміст. Більшість лідерів, особливо неформальних, в своїх діях керуються високими цілями, мотивами моральної відповідальності за доручену справу, надання допомоги колегам по роботи, налагодження дружніх відносин в колективі тощо.

3. Ігрова мотивація пояснює сприйняття людиною процесів керівництва, в тому числі неформального лідерства - як цікаву, захоплюючу гру. В цьому випадку головним мотивом лідерства виступає сам зміст управлінської діяльності, пов’язаний зі спілкуванням та прийняттям інколи більш складних і, порівняно, більш важливих рішень, чим при грі в шахи.

Розмаїття сторін, аспектів лідерства визначає різноманітність його типології. Найпростішою і найпоширенішою класифікацією лідерства в організації є виокремлення йоготрьох типів (інколи їх називають ролями лідера):

1. Ділове лідерство характерне для груп, що утворені для вирішення виробничих цілей і найсильніше впливає на ефективність управління. Лідеру такої групи притаманні висока компетентність, вміння найефективніше вирішувати організаційні задачі, діловий авторитет, досвід тощо.

2. Емоційне лідерство виникає в соціально-психологічних групах на основі людських симпатій, міжособистісного спілкування, коли емоційний лідер викликає у групи довіру, випромінює теплоту, впевненість,знімає психологічну напругу, створює атмосферу психологічного комфорту.

3. Ситуативне лідерство є нестійким, тимчасове, що залежить від ситуації. За своєю природою може бути як діловим, так і емоційним. Ситуативний лідер може повести за собою групу лише в певній ситуації (у випадку пожежі або іншої катастрофи).

Існують також інші класифікації лідерства залежно від типів лідера. Зокрема, Л.І. Уманський виокремлює шість типів (ролей) лідера:

1) лідер - організатор ( виконує функцію інтеграції в групі);

2) лідер - ініціатор (головує при вирішенні нових проблем, висуває ідеї);

3) лідер - генератор емоційного настрою (домінує при формуваннінастроюгрупи);

4) лідер - ерудит (відзначається широкими знаннями);

5) лідер - еталон (є центром емоційного тяжіння, відповідає ролі "зірки", є зразком, еталоном);

6) лідер - майстер (фахівець у певному питанні).

Крім названих, в управлінні персоналом користуються також класифікацією лідерів залежно від сприйняття їх групою. Згідно такого поділу існують такі типи лідерів:

1. "Один з нас": не виокремлюється з членів групи; сприймається як перший серед рівних у певній сфері, він найбільш щасливий чи випадково опинився на керівній посаді.

2. "Найкращий з нас": зразок для наслідування - вирізняється з групи за багатьма параметрами (діловими, комунікативними, моральними тощо).

3. "Хороша людина": реальне втілення особистих якостей: порядності, доброзичливості, уваги до інших, готовності прийти на допомогу тощо.

4. "Слуга": виражає інтереси своїх прихильників і всієї групи, орієнтується на її думку.

Серед фахівців до цього часу незавершеною є дискусія про те, чи є формування лідерства керованим, чи це стихійний процес. Іншими словами, лідерами стають чи народжуються ?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні відмінності між менеджером та лідером	\|	Управління лідерством в організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.086 сек.